Блог | URC 2025 у Римі: як міжнародна підтримка прискорює економічний розвиток України

Четверта міжнародна конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2025), що відбулася 10-11 липня 2025 року в Римі, стала черговим кроком у мобілізації ресурсів для відбудови України. Цей захід, який зібрав понад 8 351 делегата з 60 країн, не лише підтвердив солідарність міжнародної спільноти, але й сприятиме економічному зростанню через залучення фінансів, інвестицій та проведення реформ.

Конференція в Римі принесла конкретні результати, які матимуть прямий вплив на економіку України:

1. Фінансова підтримка як основа стабільності:

• За підсумками URC2025 оголошено про виділення понад 10 мільярдів євро, включаючи 3,05 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility від ЄС, що надійдуть у серпні 2025 року, та 1 мільярд євро через ініціативу G7 ERA, профінансовану доходами від заморожених російських активів.
• Ці кошти спрямовуються на відновлення критичної інфраструктури. Наприклад, угода між Адміністрацією морських портів України (АМПУ) та портовою адміністрацією Східного Адріатичного моря передбачає модернізацію портів Одеси та Чорноморська для інтеграції в європейську мережу TEN-T. Це може збільшити пропускну здатність портів на 10% уже до 2027 року, пожвавивши експорт зерна та металу.
• Соціальні програми, зокрема 200 мільйонів доларів через PREPARE Ukraine, підтримають реінтеграцію ветеранів і переселенців. Наприклад, проєкт із перекваліфікації 10 000 ветеранів для роботи в ІТ-секторі може додати до економіки 1% зростання ВВП у середньостроковій перспективі.

2. Залучення приватних інвестицій:

• Бізнес-ярмарок у рамках URC2025 став платформою для укладання угод. Наприклад, VEON (власник “Київстар”) інвестує 1 мільярд доларів до 2027 року в розширення 5G-мереж у 15 містах України, що сприятиме цифровізації економіки та створенню 2 000 нових робочих місць.
• Європейський флагманський фонд для реконструкції (500 мільйонів євро) профінансує 150 малих і середніх підприємств у секторах агропромисловості та логістики. Наприклад, українська агрокомпанія “МХП” уклала угоду з данською Vestas про постачання енергоефективного обладнання, що знизить витрати на 20%.
• Компанія “Метінвест” домовилася про співпрацю з італійською Danieli для модернізації металургійних заводів, що підвищить експорт сталі на 500 мільйонів доларів щорічно.

3. Реформи та євроінтеграція:

• Ухвалення Хартії стійкості людського капіталу, ініційованої Мінекономіки, Мінветеранів, НБУ та ЄБРР, сприятиме створенню 50 000 робочих місць для ветеранів і переселенців до 2027 року. Це підвищує соціальну стабільність, що є ключовим фактором для інвесторів, як показав досвід Польщі після вступу до ЄС.
• Інтеграція в Єдиний ринок ЄС через Європейську професійну карту дозволить українським фахівцям (зокрема інженерам і медикам) працювати в ЄС, що може принести 300 мільйонів євро щорічних переказів від заробітчан.

4. Освіта як основа довгострокового зростання:

• Фінансування освіти, зокрема 5 мільйонів євро від Erasmus+ на друк 2 мільйонів підручників і 21 мільйон євро від Литви на відновлення 50 шкіл у Житомирській області, зміцнить людський капітал. Наприклад, проєкт STEAM-освіти в Житомирі підготує 5 000 учнів до роботи в технологічних галузях.
• За оцінками Світового банку, інвестиції в освіту можуть збільшити продуктивність праці в Україні на 12% до 2030 року, що є критично важливим для залучення високотехнологічних компаній, таких як Google чи Siemens.Ці результати створюють умови для зростання ВВП на 3-4% у 2026-2027 роках, пожвавлення експорту (зокрема аграрного та металургійного) на 15-20% до 2030 року та розвитку інноваційних секторів, таких як ІТ і зелена енергетика.

Для максимізації впливу майбутніх конференцій, таких як URC2026 у Польщі, Україні варто врахувати досвід країн, які успішно використовували міжнародну підтримку для економічного зростання:

1. Прозоре управління фінансами (досвід Німеччини після Другої світової війни):план Маршала забезпечив відбудову Німеччини завдяки прозорому розподілу коштів через банк KfW, який контролював 80% фінансування.В Україні буде доцільно запустити цифрову платформу для моніторингу проєктів відбудови, анонсовану на URC2025. Наприклад, платформа може відстежувати використання 3,05 мільярда євро від Ukraine Facility, публікуючи звіти в реальному часі, що підвищить довіру донорів та інвесторів.

2. Залучення приватного сектору (досвід Південної Кореї):Південна Корея після війни залучила 60% приватних інвестицій через державно-приватні партнерства (ДПП) і пільги, такі як податкові канікули.Україні слід розвивати ДПП для проєктів відновлення енергосистеми, наприклад, залучити німецьку RWE до будівництва сонячних електростанцій у Дніпропетровській області. Запровадити страхування воєнних ризиків за моделлю MIGA, що захистить інвестиції в порти та логістику.

3. Зелена економіка (досвід Данії): Данія залучила 10 мільярдів євро в зелену енергетику через міжнародні конференції, презентуючи проєкти на кшталт офшорних вітропарків.На наступних конференція з відновлення доцільно створити окремий трек для зелених проєктів, наприклад, презентувати будівництво водневих станцій у Запорізькій області за підтримки норвезької Equinor. Це може залучити 2 мільярди євро від інвесторів ЄС.

4. Локалізація проєктів (досвід Хорватії):Хорватія після війни залучила 30% міжнародної допомоги через регіональні проєкти, такі як відновлення туризму в Дубровнику.Залучити громади до URC2026, як це було на бізнес-саміті в Мілані 5 березня 2025 року. Наприклад, профінансувати відновлення 100 малих ферм у Чернігівській області, що створить 1 500 робочих місць.

5. Інноваційна екосистема (досвід Ізраїлю):Ізраїль залучив 5 мільярдів доларів венчурного капіталу через форуми, презентуючи стартапи в кібербезпеці та агротеху.На URC2026 можна провести пітчинг-сесію для українських стартапів, наприклад, Grammarly чи Ajax Systems, які можуть презентувати рішення для цифрової відбудови, залучаючи до 500 мільйонів доларів від венчурних фондів.

Враховуючи наведене вище, ми можемо стверджувати, що URC2025 сприятиме економічному зростанню України. У короткостроковій перспективі (2025-2026 роки) фінансова підтримка стабілізує бюджет, дозволяючи профінансувати 70% дефіциту держбюджету 2026 року.

У середньостроковій перспективі (2027-2030 роки) інтеграція в європейські ринки та модернізація інфраструктури (зокрема портів і енергосистеми) збільшать експорт на 15-20% і можуть створити 100 000 робочих місць. У довгостроковій перспективі (після 2030 року) інвестиції в освіту та ІТ-сектор допоможуть забезпечити конкурентоспроможність України, залучаючи високотехнологічні компанії.