Три системно значущі банки РФ планують звернутися до держави за фінансовою допомогою – Bloomberg

Керівники деяких найбільших банків Росії приватно обговорюють можливість звернення по державну фінансову допомогу. Ймовірність такого сценарію залежить від подальшого зростання обсягу проблемних кредитів протягом наступного року.

Як повідомляє Bloomberg із посиланням на документи та слова нинішніх і колишніх посадовців, щонайменше три кредитори, яких Банк Росії визначив як системно важливі, розглядали можливість того, що їм може знадобитися рекапіталізація протягом наступних 12 місяців. У разі погіршення ситуації вони мають намір звернутися до Центробанку за допомогою.

Усередині банків уже обговорюють, яким чином звертатимуться до регулятора у разі поглиблення проблем. Причина в тому, що реальний стан їхніх кредитних портфелів значно гірший, ніж офіційно показано у звітності.

Особи, які побажали залишитися анонімними, зазначили, що остаточне рішення щодо запиту на допомогу буде залежати від динаміки проблемних позик. Проте самі обговорення стають дедалі актуальнішими майже для всього банківського сектору РФ.

На папері банківська система перебуває у відносно хорошому стані – прибутки стабільні навіть на тлі зростання так званих непрацюючих кредитів компаніям та домогосподарствам, при цьому ключова процентна ставка Центробанку тримається на майже рекордно високому рівні у 20%. Офіційний рівень безнадійної заборгованості є значно нижчим, ніж під час попередніх криз, коли влада була змушена втручатися.

Попри це, сам Центробанк РФ радить банкам не визнавати всю глибину проблем, а зосередитися на реструктуризації позик.

Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна на економічному форумі в Санкт-Петербурзі 2 липня заперечила ризик масштабної фінансової кризи, запевнивши, що банківська система Росії “добре капіталізована”. За її словами, в запасі є близько 8 трильйонів рублів резервів, і всі побоювання щодо стабільності системи “абсолютно безпідставні”.

У регуляторі додали, що можуть за потреби вивільнити макропруденційний буфер капіталу, що дозволить банкам перекривати збитки навіть при знижених рівнях капіталу. Такий крок може послабити тиск на систему, якщо збитки не перевищать межу, передбачену цим буфером.

Станом на 1 квітня частка проблемних корпоративних позик становила 4%, тоді як прострочені споживчі кредити – 10,5%. Проте банкіри вже відкрито говорять про складний рік попереду.

Головний виконавчий директор “Сбербанку”, найбільшого кредитора Росії, Герман Греф на зборах акціонерів визнав, що перспективи на наступний рік викликають занепокоєння через погіршення якості позик і необхідність реструктуризації боргів. Він висловив сподівання, що фінансова система зможе впоратися з викликами спільними зусиллями та пережити “складні часи”.

У ВТБ, другому за величиною кредиторі Росії, частка проблемних кредитів від фізичних осіб у його роздрібному портфелі досягла 5% у травні, склавши 377 мільярдів рублів, повідомив перший заступник голови правління банку Дмитро Піанов. Цей показник з початку року зріс на 1,2 процентних пункти. Частка проблемних кредитів може досягти 6-7% до 2026 року, сказав Піанов, зазначивши, що це нижче піку в 8-10%, що спостерігався у 2014-16 роках.

Банківські керівники пояснили, що позичальники стикаються з високими ставками, а частка поганих кредитів продовжує зростати. При цьому банки поки що мають резерви і зосереджені на реструктуризації позик.

Хоча наразі мало явних ознак системної кризи, повна картина може бути прихованою, оскільки значна частина інформації є закритою. Один зі співрозмовників наголосив, що в разі потреби проблему можна буде вирішити за допомогою фінансових вливань.

Росія вже має досвід подібних ситуацій: у 2017 році Центробанк витратив щонайменше трильйон рублів на порятунок трьох великих приватних банків – “Відкриття”, “Промзв’язокбанку” та “Б&Н Банку”. Тоді ці заходи були названі необхідними для збереження стабільності всієї фінансової системи.

Того ж року Центробанк створив Фонд консолідації банківського сектору – структуру для фінансової підтримки проблемних кредиторів та їхнього оздоровлення. Цей механізм і нині може бути задіяний, якщо ситуація в банківському секторі різко погіршиться.

Як повідомляв OBOZ.UA, у Росії загострився конфлікт між урядом і Центробанком через рекордну облікову ставку в 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на Ельвіру Набіулліну (голова Центробанку) з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку і уникнути рецесії.