Український десантник добу виводив поранених побратимів з оточення на Курщині: історія героя. Відео

Український десантник Павло впродовж доби виводив поранених побратимів з оточення у Курській області. Захисникам дивом вдалося вижити та дійти до позицій Сил оборони.

Відео з історією героя опублікували на YouTube-каналі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Під час завдання наші бійці зустрілися з солдатами КНДР.

За словами Павла, корейці, імовірно, були під дією заборонених речовин, тому що нічого не боялися, лише бігли вперед і щось голосно кричали.

Під час чергового завдання ворог почав наступати на наших військових танком та FPV-дронами.

“Ми тільки беремо зброю. Я чую відстріл, залітає в ноги термобар, все вибухає, горить. Хлопці всі “триста”, я, мабуть, в сорочці народився – на обох руках поранення від уламків. Потім друга граната залітає і (ворог. – Ред.) починає насипати”, – розповів розвідник 80-ї Галицької бригади.

Українці військові почали відстрілюватися, але шанси вижити були вкрай малими. Тоді Павло крикнув побратиму, щоб той кидав гранати. Як виявилося, їх не було, але ворог злякався та почав відступати.

Десантники з групи Павла отримали поранення, він наклав на ногу одному з них турнікет, щоб зупинити кров.

“Нам сказали відкотитись до Дружни, туди було метрів 500. Ми туди йшли години дві. Я одного ніс, другий йшов з палицею, третій навіть скинув броню, бо було складно пересуватися. Дорогою ворог “спалив” наших бійців та почав обстрілювати”, – наголосив військовий.

Захисники дивом дісталися посадки. Там Павло став за старшого, адже командир отримав перелом ноги.

Під вечір бійці спробували відходити подалі, але ворог відновив обстріл. Наші військові заховалися в бліндаж, щоб чекати до ранку, вони були вже в оточенні. На ранок по рації їм порадили виходити зі сховку та йти через поле.

“В мене три поранені бійці, без зброї, один без броні, інший без каски. Я розумію, що у разі ворожого обстрілу не кину побратимів, але виходити якось потрібно. Через поле, до першої посадки було метрів 700″, – пояснив Павло.

Він пішов перший, але повернувся до пораненого бійця, який впав.

“Я беру його на плечі, його кілограм 80. На мені ще амуніція. Ми дісталися до посадки з надією, що нам пришлють допомогу”.

Поранений побратим говорив, щоб його залишили, але Павло сказав: виходимо всі. Попри складнощі, військовим вдалося вийти.

“Все обійшлося, з 10-ї ранку до 7-ї вечора ми йшли до пункту призначення. Це було щастя, нам дали води, знеболювальне”, – розповів захисник.

Попри складнощі та три поранення, розвідник продовжує боротьбу з агресором і пишається, що є частиною Десантно-штурмових військ. Він наголосив, що найбільшою мотивацією нищити ворога є безпека його рідних в тилу.

Як повідомляв OBOZ.UA, на Курщині наші прикордонники взяли у полон російського морпіха. Повоювати він встиг декілька тижнів, обіцяних за підписання контракту з міноборони РФ 3 млн рублів окупант так і не отримав. Військове командування РФ кинуло його на штурм українських позицій.