Був мужнім та витривалим воїном: на фронті загинув захисник з Київщини Вадим Луцик. Фото

У боях за Україну загинув захисник з міста  Обухів Київської області Вадим Луцик. На початку повномасштабного вторгнення РФ він долучився спершу до територіальної оборони, а згодом – до лав Збройних сил України.

Останній бій Герой прийняв на Покровському напрямку 14 серпня, у День Державного прапора з ним попрощалися на малій батьківщині. Про воїна, що бився за Україну до останнього подиху, розповіли в Обухівській міській раді.

Що відомо про Вадима Луцика

У День Державного прапора України Обухівська громада провела в останню путь ще одного свого земляка–воїна –  Вадима Луцика.

“Вадим Васильович Луцик, молодший сержант, командир відділення, командир екіпажу безпілотних літальних комплексів відділення безпілотних авіаційних комплексів танкової роти танкового батальйону 25-ї окремої Січеславської повітряно-десантної бригади, як і тисячі українських захисників, віддав найдорожче — своє життя, заради того, щоб ми могли жити під синьо-жовтим прапором, щоб діти мали майбутнє у вільній країні“, – зазначено у повідомленні.

Народився Вадим Луцик в Обухові 21 липня 1988 року. Там закінчив школу, а потім вивчився на автослюсаря – і почав працювати на станції технічного обслуговування.

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгення, Вадим вступив до Обухівського добровольчого формування територіальної громади, виконував там функції водія.

11 січня 2023 року Вадим Луцик був мобілізований на військову службу. Після проходження навчання у Василькові, ніс службу в Київській області у підрозділі протиповітряної оборони. 

Згодом чоловік перевівся до 25-ї окремої Січеславської повітряно-десантної бригади, служив у 3-й роті танкового батальйону. Вадим став командиром відділення операторів розвідувальних дронів, мав звання молодшого сержанта. У січні 2025 року він з побратимами вирушив на Покровський напрямок.

“Вадим був мужнім і витривалим воїном. Він стійко переносив холод і спеку, важкі умови побуту на фронті, ніколи не скаржився й завжди підтримував побратимів. Мріяв після перемоги купити автомобіль, відвідати всіх рідних, планував мирне життя, піклувався про свою родину. Особливу любов і турботу дарував своїй мамі — щоранку і щовечора надсилав їй коротке повідомлення, аби вона знала, що з ним усе гаразд”, – розповіли в Обухівській міській раді.

За відданість службі та військову звитягу Вадим за позивним “Небо” отримав державні відзнаки: Пам’ятний нагрудний знак “Освячені вогнем”, Нагрудний Хрест “Честь і Слава”, Медаль “Незламним героям російсько-української війни”, Нагрудний знак Збройних Сил України “За знищення ворожої авіаційної техніки”.

14 серпня 2025 року, вірний військовій присязі та Українському народові, мужньо виконуючи свій обов’язок у бою за свободу і незалежність Батьківщини, Вадим Луцик загинув поблизу населеного пункту Мирноград Покровського району Донецької області.

“Вадим Луцик, як і тисячі інших захисників, був переконаний, що любов до Батьківщини не вимагає слів, а вимагає дій. І він діяв, до останнього подиху, до останнього удару серця… Саме завдяки таким героям, як Вадим Луцик, ми віримо: Україна вистоїть… Наш земляк, Вадим Луцик, виконуючи свій воїнський борг та громадянський обов’язок, навіки увійшов до Небесного Війська. Вічна слава і шана!” – зазначили в Обухівській громаді.

Додому на щиті воїн повернувся 21 серпня, за два дні, у День Державного прапора, з ним навіки попрощалися рідні, друзі, побратими та земляки.

Воїну назавжди залишиться 37 років.

Як повідомляв OBOZ.UA,  нещодавно на фронті загинув військовий із Закарпаття Іван Мадяр. 

Чоловік став на захист України з перших днів російського повномасштабного вторгнення. За звитягу на полі бою був нагороджений Золотим Хрестом.

Останній бій Герой прийняв 16 серпня на Сумщині.