У Польщі визначились, чи відправлять війська в Україну

Польща “залишається відданою ідеї не відправляти війська в Україну” та не брати участі в сухопутних операціях іноземних миротворчих сил. Проте саме Польща стане базою для іноземних військ, розміщених в Україні, організовуватиме логістику та забезпечить аеропорти для їхніх літаків.

Таку заяву зробив заступник польського міністра національної оборони Павел Залевський після зустрічі міністрів оборони в Копенгагені. Він також зазначив, що стосовно “сухопутних операцій, сьогодні цього ніхто не очікує”.

Натомість Польща має намір зосередитись на кордонах з Білоруссю та РФ. 

“Загроза на кордоні з Росією та Білоруссю настільки велика, що завдання Польщі – забезпечити безпеку Європи в цьому районі. Тому ми не можемо послаблювати наші сили, відправляючи їх в Україну. Усі це розуміють”, – цитують слова Залевського польські мовники.

Коаліція охочих в Україні

За словами Залевського, гарантії безпеки для України, що підготовлені в рамках “Коаліції охочих”, передбачають присутність європейських військ в Україні та окрему операцію із захисту українського неба. Проте “це стане можливим після завершення російсько-українських бойових дій“, зауважив поляк.

Таким чином, як запевнив заступник польського міністра оборони, саме “Польща відіграватиме ключову роль у цій операції”, оскільки “створить можливості для створення баз та підтримки військ, які перебуватимуть в Україні, та організує логістику для цих військ, а також надасть аеродроми для літаків, які захищатимуть українське небо“.

Навчання військових

Окремо Залевський прокоментував слова очільниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас. Нагадаємо – за її ствердженням, після досягнення перемир’я в Україні відбудеться розширення мандата EUMAM Ukraine. Серед іншого, пропонується відправлення додаткових інструкторів для навчання військових безпосередньо у нашій країні.

Але Польща, хоча й “не буде проти цієї ідеї”, відпрацьовувати програму EUMAM буде лише у себе вдома.

“Ми точно не будемо проводити навчання в Україні, ми проведемо їх у Польщі”, – сказав Залевський.

Роль ЄС у миротворчому процесі

Наразі зрозуміло, що країна-агресорка виступає проти будь-яких змістовних перемовин, що могли би призвести до очікуваного перемир’я. Тож “Захід повинен посилити тиск на Росію за допомогою санкцій“, зазначив Залевський.

“Переважна більшість заяв моїх колег передбачала необхідність санкцій. Також є усвідомлення того, що російська економіка, хоча й має набагато більші ресурси, ніж українська, і більш готова переносити тягар війни, ніж європейські економіки, все одно має свої обмеження. І все, що відбувається, спрямоване на виснаження цих російських ресурсів“, – повідомив польський посадовець. 

За його словами, незалежно від того, чи буде досягнуто припинення вогню в Україні, для Європи російська загроза зберігатиметься. З такою думкою “погодились усі” в ЄС, додав Залевський.

Що передувало

Зазначимо, що наразі європейські лідери обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між Україною та Росією в межах мирної угоди. У разі реалізації така ідея передбачатиме розгортання міжнародного миротворчого контингенту в Україні.

І хоча ця пропозиція викликає неоднозначну реакцію (зокрема Польща та Німеччина неохоче підтримують її та побоюються, що це ослабить східний фланг НАТО), створення буферної зони є лише однією з кількох ідей – і всі вони пропонують розгортання військових місій у нашій країні.