Бронювання з шантажем і рабською працею: спливли нові цинічні деталі корупційного скандалу з фортифікаціями та Полтавською ОВА

На будівництві фортифікаційних споруд в Донецькій області, яке виконувала Полтавська обласна військова адміністрація (ОВА), могли застосовувати безоплатну працю. До цього змушували робітників приватних та комунальних підприємств, щоб ті могли отримати “критичний” статус для бронювання працівників від мобілізації.

Про це йдеться в новому розслідуванні народного депутата Ярослава Железняка (“Голос”), опублікованому на YouTube-каналі “Залізний нардеп”. Він зазначив, що кошти, виділені на оплату праці будівельників, були присвоєні топпосадовцями ОВА – може йтися про 65 млн грн.

Як діяла схема

Железняк зазначив, що про зловживання стало відомо з коментарів під попереднім розслідуванням – про багатомільйонну корупцію в Полтавській ОВА на будівництві фортифікацій. “”, – так описав коментатор схему, що діяла.

Нардеп назвав цю інформацію правдивою. За його словами, деяким підприємствам, які зверталися до Полтавської ОВА, щоб отримати критичність і забронювати працівників від мобілізації, висували вимогу: відправити своїх працівників будувати фортифікації безоплатно.

Причому це стосувалося як комунальних, так і не комунальних підприємств, але їхні назви не зазначаються. Схема була такою:

• підприємство направляло робітників на будівництво;
• фактично грошей за свою працю вони не отримували, але за документами їхня робота була оплачена;
• пізніше визначену суму держава компенсувала компаніям-підрядникам, пов’язаним з посадовцями ОВА.

Точна сума, яку могло бути вкрадено таким чином, лишається невідомою. Але глава Держфінмоніторингу Філіп Пронін, який тоді очолював ОВА, коли його викликали в Раду, оцінив вартість будівельних робіт у 65 млн грн.

“За нашою інформацією, саме цю ситуацію 29 березня минулого року активно чиновники Полтавської ОВА і обговорювали. І навіть намагалися з’ясувати, скільки ж грошей списувати на таких працівників – на одного робітника 600-700 грн“, – пояснює Железняк.

Він припускає: якщо прослідкувати, де знаходилися будівельники, на оплату роботу яких списували державні кошти, і помножити на 600-700 грн, може вийти вказана Проніним сума. Железняк попередив, що всі матеріали, включно з назвами підприємств, яких змусили долучитися до корупційної схеми, розслідування він передав Національному антикорупційному бюро України.

“Фортифікаційні” схеми Полтавської ОВА: подробиці

Право на будівництво фортифікацій на Донеччині Полтавська ОВА отримала у лютому 2024 року. Тендери проводилися не в прозорих умовах, в результаті чого 16 контрактів на загальну суму понад 370 млн грн дісталися компанії “ЕНК Construction”.

Експерти зійшлися на думці, що побудовані споруди не відповідають вимогам сучасної війни. Але, крім того, вартість робіт неодноразово підвищували, через що загальна сума зросла на 70 млн грн.

Факт корупції підтверджують записи розмов між керівником “Прімум Актив” та заступником директора Департаменту будівництва Полтавської ОВА Віталія Кулинича. Зокрема, вони обговорювали створення фіктивних договорів, щоб ухилитися від сплати 40 млн грн ПДВ. Таким чином, загальна вартість фіктивних товарів та послуг могла сягати щонайменше 200 млн грн.

Реакція Проніна та підрядника

Після публікації інформації Філіпа Проніна, який нині очолює Державну службу фінансового моніторингу України, викликали до Верховної Ради, аби відповісти на звинувачення. Він прийшов на виклик і продемонстрував нардепам фото побудованих укріплень, а також відкинув всі звинувачення.

“Загальна вартість робіт склала 375 млн, зекономлено 5,5 млн, вартість матеріалів в цьому була 240 млн грн, вартість будівельних робіт – 65 млн грн, ПДВ – 70 млн грн. Факт поставки всіх товарів зафіксовано не лише представниками адміністрації, а й комісією, яка складається з військового командування”, – сказав посадовець.

Але, за словами Железняка, на знімках Проніна зображено іншу ділянку, а не ту, про яку йшлося в розслідуванні. Остання наразі знаходиться під окупацією.

Крім того, на скандал відреагували і в “Прімум Актив” – фірмі-посереднику, через яку закупили бетонні загороджувальні піраміди на загальну суму 22 млн грн. Але виявилося, що компанія продавала їх державі удесятеро дорожче, аніж на ринок, а також порушила умови доставки пірамід і завищила вартість послуги у десятки разів. Водночас її представники визнали, що поставили деревину не на 8 млн грн (як мало бути за контрактом), а на 900 тис. грн.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про інше розслідування, яке показало, що Філіп Пронін міг влаштувати на важливі посади до Держфінмоніторингу наближених до себе осіб або працівників без жодного попереднього досвіду. Серед нових держслужбовців виявили колишню працівницю McDonald’s, фотографку, колишнього прокурора з сумнівною репутацією та колишнього студента, який раніше ніде не працював.