Почніть з обліку видатків: чому в Україні низький рівень фінансової грамотності і що вже зараз має зробити кожен

Українські підлітки мають початковий рівень фінансової грамотності, показало нещодавно дослідження НБУ. Серед дорослих ситуація незначно краща. Ще до повномасштабної війни USAID оцінював знання українців на досить низькому рівні. Наслідки – відсутність заощаджень (а разом із тим фінансова нестійкість), боргові ями, велика кількість жертв шахрайських схем, низька задіяність в інвестуванні тощо.

Про те, чому українці мало знають про фінансову грамотність і що варто змінити кожному, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Радянський спадок, тіньова економіка та бідність: що заважає українцям стати фінансово грамотними

Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку, розповідає OBOZ.UA: після розпаду Радянського Союзу більшість українців не мала базових навичок життя в умовах ринкової економіки. Економічна ініціатива не заохочувалася, а всі рішення замість українців ухвалювала радянська влада, що призвело до формування пасивного фінансового мислення.

“Ще один момент: низький рівень доходів значної частини населення обмежує можливості для накопичення, інвестування чи пенсійного планування. Коли домогосподарства витрачають майже всі кошти на базові потреби, вони не можуть впроваджувати стратегії довгострокового фінансового планування, навіть якщо теоретично обізнані з ними. За даними НБУ, станом на 2024 рік лише 12% українців мають заощадження, яких вистачить більш ніж на 3 місяці життя без доходів – це критично низький показник із погляду фінансової стійкості домогосподарств”, – розповідає Замотаєв.

Крім того, поширеність “сірих” чи тіньових практик – зарплати в конвертах, ухилення від сплати податків, використання неофіційних схем розрахунків – також знижує потребу в знаннях про легальні фінансові інструменти.

Банкір впевнений: є прямий взаємозв’язок між рівнем фінансової грамотності українців і їхньою активністю у відкритті депозитів, кредитуванні, інвестуванні тощо. Також варто додати, що таке явище, як “дропи” (коли українці продають свої банківські картки для відмивання коштів та незаконних оборудок), дуже часто пов’язане з відсутністю знань щодо відповідальності за такі дії. “Блокування карток через перевищення лімітів на карткові перекази також часто є наслідком незнання або легковажності щодо встановлених норм і правил”, – пояснює банкір.

“Ринок акцій чи похідних інструментів – це просто terra incognita для середньої людини через нерозвиненість цих ринків. Ані середня українська родина, ані система освіти майже не приділяють уваги практичним фінансовим навичкам: як планувати власний бюджет, обліковувати витрати та відкладати гроші, як їх зберегти, що таке податки, як працюють кредити та депозити чи більш складні інструменти зберігання й інвестування”, – розповідають аналітики КИТ Group, одного з найбільших операторів українського ринку обміну валют.

Низька фінансова грамотність, з одного боку, призводить до відсутності довіри до традиційних інвестиційних інструментів, водночас стимулює розвиток тіньових схем і шахрайських організацій, які обіцяють надприбутки. Люди несуть кошти на фіктивні платформи або шахраям у Telegram, які пропонують просто нереальні умови – їх нереальність легко розпізнає фінансово грамотна людина.

Ще одна проблема – нерозуміння реальної вартості грошей: багато хто не враховує інфляцію, комісії, валютні коливання, не розуміє причин цих явищ, що заважає планувати збереження своїх коштів і запобігати ризикам. Як наслідок фінансової неграмотності – нездатність порівняти умови різних фінансових продуктів: підібрати вигідніший кредит чи депозит з урахуванням тонкощів, які треба знати. Щодо обміну валют приблизно така сама ситуація: людина йде до першого-ліпшого обмінника, що трапляється на очі, без перевірки його легальності, порівняння курсів, не з’ясовуючи наявності комісій, не замовляючи потрібну суму заздалегідь – це майже нескінченний перелік помилок і втрат внаслідок фінансової неграмотності, розповідають у КИТ Group.

Втім, спостерігаються й позитивні зміни. Наприклад, зростає попит на прості цифрові й онлайнові сервіси, такі як мультиканальні платформи обміну, що прозоро та наочно пояснюють рух курсу. Саме на таку прозорість і підвищення фінансової грамотності орієнтується і КИТ Group – впроваджує елементи відкритої фінансової освіти у клієнтському сервісі: пояснення щодо курсових змін чи поради з вибору інструментів, – розповідають аналітики.

Почати можна з найлегшого – стежте за своїми видатками

Замотаєв розповідає: базові навички для отримання фінансової грамотності можна отримати через просвітницькі кампанії НБУ та комерційних банків, безкоштовні курси або ж в освітніх закладах.

“Але найголовніша проблема полягає в тому, що не завжди громадяни наочно розуміють важливість фінансової грамотності. Це не іграшки, а необхідні навички й знання для будь-якої соціалізованої людини в сучасному світі”, – зазначає банкір.

Ольга Чуркіна, експертка з фінансової грамотності та досвідчена бухгалтерка, пропонує почати з найпростішого: вести облік витрат своєї родини та працювати над створенням “фінансової подушки”.

“Вона необов’язково має бути розміром у шість місячних окладів, як рекомендує більшість фінансових консультантів. Але заощадження навіть у сумі одного-двох місячних окладів вже дає впевненість у завтрашньому дні. Якщо говорити про особистий досвід, то раніше я відкладала на фінансову подушку суму невитрачених грошей із попередньої зарплати (якщо залишалися). Зараз я змінила тактику – відкладаю суму одразу після отримання зарплати. Це необов’язково має бути відсоток від суми надходжень. Достатньо відкладати 500 чи 1000 гривень, але регулярно”, – радить експертка.

Навіть якщо ви вже маєте борг, це не означає, що не можете паралельно з його виплатою збирати власний “резервний фонд”. Ольга Чуркіна впевнена: якщо зволікання з виплатою боргу не призводить до більших витрат на його обслуговування, не намагайтеся виплатити його одразу.

“Коли є фінансова подушка, то в скрутні часи є можливість не оформлювати кредит на поточні витрати, а користуватися “кредитом у самого себе”, обов’язково повертаючи собі гроші”, – пояснює експертка. При тому ефективно розпоряджатися своїми коштами без обліку видатків неможливо.

“Є багато зручних застосунків у мобільному телефоні, які допомагають відстежувати свої витрати. Але важливо не ставитися до процесу занадто серйозно – до копійок. Інакше стане складно, і ви закинете цю справу. Записуйте витрати, округлюючи їх”, – радить бухгалтерка. Записуючи свої видатки хоча б протягом трьох місяців, можна провести аналіз та побачити можливості для більш ефективного використання коштів. Це допомагає багато дізнатися про себе”, – каже Чуркіна.

Наступний крок після ведення обліку – планування видатків. “Коли розумієш свої витрати, можна спробувати відкладати на них гроші заздалегідь. Якісь витрати, наприклад страхування авто, технічне обслуговування, відпустка, – від них нікуди не дітися. Чому б щомісяця не відкладати гроші на це? На кожну статтю хоча б по 200–500 грн. Коли настане час для цих видатків, сума в конверті може допомогти не залізти в кредит. А ще відстежування доходів та витрат може бути неприємним. Тоді починається пошук додаткового доходу”, – радить експертка.

Фінансова грамотність – це не тільки про способи заощаджувати, це можливість ефективно використовувати фінансові інструменти та розпоряджатися своїм бюджетом.