У ЗСУ є серйозні проблеми в управлінні: світові ЗМІ написали які

Відверті зізнання Михайла Драпатого про радянські пережитки в управлінні ЗСУ, які він не зміг за півроку виправити.

Колонка військового аналітика США про те, що наратив Росії, наче вона перемагає у війні, є брехливим. Москва лише постійно наступає, втрачаючи неймовірну кількість людей і техніки, а Київ показує, що може завдавати натомість болючі асиметричні удари, і тримає оборону.

Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня.

“Нова спецпосланниця ЄС до України”, Politico, США

Колишня єврокомісарка Ілва Йоханссон стане новою спецпосланницею ЄС у справах українців. Вона обійме новостворену посаду, на якій допомагатиме контролювати недавно оприлюднену довгострокову стратегію Єврокомісії щодо українських біженців.

Йоханссон – колишня шведська міністерка шкільництва, охорони здоров’я, і зайнятості в різних урядах. Була єврокомісаром з питань внутрішніх справ у 2019-2024 роках. Кілька разів відвідувала Україну, зокрема табір для біженців на кордоні з Румунією, і у вересні 2024-го отримала український орден “За заслуги” ІІ ступеня.

Минулого місяця Єврокомісія продовжила тимчасовий захист для приблизно 4,3 млн переміщених українців, які знайшли притулок у ЄС після вторгнення Росії.

Виконавчий орган ЄС також оголосив про план перевести українських біженців до постійних легальних домовленостей в їх нових країнах проживання або сприяти їх поверненню додому, і запустить Центри єдності – інформаційні осередки, що працюють спільно з Україною та будуть надавати рекомендації щодо інтеграції та повернення додому.

Роль спецпосланниці полягатиме в “посиленні координації, представництві інтересів українців і впровадженні практичних інструментів їх підтримки”.

Україна давно розглядає можливість репатріації своїх громадян, проте війна з Росією триває. Деякі європейські чиновники попереджають про ріст втоми від українських біженців у країнах, що їх приймають. Проте інші країни Європи прагнуть утримати їх, щоб збільшити свою робочу силу.

“Український командир описує “культуру страху” у ЗСУ”, The Financial Times, Велика Британія

Шанований високий український командир Михайло Драпатий опублікував відверті зауваження щодо свого піврічного перебування на посаді після того, як 3 червня його звільнили і доручили нове командування – бойовими операціями на передовій.

Він подав у відставку після російського ракетного удару по полігону ЗСУ, в результаті якого загинули 12 солдатів і понад 60 отримали поранення. Генерал-майор Драпатий заявив, що коли він у листопаді обійняв посаду в штабі сухопутних військ, то зіткнувся з “атмосферою страху, безініціативності, небажання приймати зворотний зв’язок, байдужістю до кадрових питань, удаваною дисципліною та глибоким розривом між штабом та підрозділами”.

“Я працював над тим, щоб зламати цю систему зсередини”, – написав Драпатий.

Це рідкісна критика від представника вищого керівництва ЗСУ пролунала на тлі того, як Київ намагається реструктуризувати свою армію, на тлі тиску США та інших союзників щодо покращення мобілізації та навчання солдатів.

Коментарі Драпатого підкреслюють постійну напруженість у вищих ешелонах військового керівництва України, навіть попри те, що останніми тижнями російські війська прискорюють темпи свого просування.

Президент Володимир Зеленський цього місяця оголосив про призначення Драпатого командувачем об’єднаних сил – цей крок, за його словами, звільнить генерал-майора від адміністративних обов’язків, пов’язаних з посадою командувача сухопутних військ.

“Драпатий зосередиться виключно на бойових справах, щоб міг займатися фронтом”, – заявив Зеленський.

Драпатий зберіг окреме командування оперативною групою, яка брала участь у відбитті атак російських військ на деяких найнапруженіших ділянках фронту.

Президент також призначив нових керівників повітряно-штурмових військ та генштабу.

Колишній бізнесмен, який вступив до ЗСУ у березні 2022-го для створення невеликого підрозділу розвідки з використанням дронів “Птахи Мадяра”, Роберт Бровді став командиром Військ безпілотних систем – новоствореного підрозділу ЗСУ, що спеціалізується на війні за допомогою БПЛА.

Українські війська останніми місяцями створюють корпусну систему, яка має замінити спеціальні командні структури, створені на передовій у перші місяці російського вторгнення. Реформа включає зміну складної системи навчання, яку передові бригади часто описували як неадекватну, що змушувало їх проводити додаткову підготовку, коли мобілізовані прибувають до частин.

Коли Драпатий вирішив піти у відставку після удару по навчальній базі в Дніпропетровській області, він написав: “Взаємне приховування інформації та безкарність – це отрута для армії. Я намагався викорінити це з сухопутних військ. Але якщо трагедії повторюються – це означає, що моїх зусиль було замало”.

Драпатий збереже командування оперативною групою “Хортиця” – її завдання, зокрема, боротися з вирішальним Покровським фронтом, де російські війська досягли значного прогресу за останні тижні.

“Це дві важливі бойові позиції дозволять йому керувати значною територією, а також ресурсами та стратегічним плануванням для всього фронту. Залишилося лише дозволити йому працювати та реалізовувати свої плани”, – написала українська група з моніторингу війни, близька до міноборони, DeepState.

“Росія каже, що перемагає. Дані свідчать про протилежне”, The Washington Post, США

Колонка наукового співробітника Програми воєнних дій, нерегулярних загроз і тероризму в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень США Райлі Маккейба

Позаминулого тижня Україна здійснила одну зі своїх найамбітніших операцій у війні, використовуючи понад 100 дронів, щоб пошкодити десятки військових бомбардувальників стратегічної авіації на кількох авіабазах глибоко всередині Росії. Атака, яку планували багато місяців і розпочали з території РФ, показала, як Київ може використати обмежені інструменти для досягнення значних наслідків.

Росія – навпаки протягом останніх 17 місяців намагалася просунутися в Україні за допомогою грубої сили і, за новими даними, не має чим похвалитися. Її зусилля призвели до захоплення менше ніж 4700 кв км землі з січня 2024-го, що рішуче не відповідає цілі Москви значно розширити контроль над територією України. Російське просування в деяких районах було повільнішим, ніж військ союзників під час виснажливого наступу на Соммі під час Першої світової війни – битви, яка стала синонімом дорогих і марних військових операцій.

За ці незначні здобутки Росія заплатила дуже високу ціну кров’ю і залізом. Кількість російських солдатів, загиблих в Україні, зараз перевищує загальну кількість радянських і російських солдатів, загиблих у всіх війнах з часів Другої світової разом узятих. Загальна кількість військових втрат РФ перевищила 1 млн.

Росія також постійно втрачає на полі бою у 2-5 разів більше бойових машин, ніж Україна, включаючи втрачені з січня 2024-го приблизно 1200 броньованих бойових машин, 3200 БМП та 1900 танків.

Ця жорстока реальність ставить під сумнів наратив про те, що Росія диктує умови конфлікту. Так, російські війська наступають з початку 2024-го з певними винятками. Але сама по собі ініціатива – це ще не перемога. Важливо не лише те, що Росія отримала, а й те, що вона втратила в обмін на це.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На що піде Кремль, якщо Україна витримає літній наступ РФ: світові ЗМІ озвучили сценарій

Російські війська продовжують стикатися з широко укріпленою лінією фронту, що складається з мінних полів, окопів, протитанкових перешкод і артилерійських позицій, які руйнують атаки. Україна також наситила поле бою дронами, на які зараз припадає більшість смертей у війні.

Стратегія глибоко ешелонованої оборони України, підкріплена підтримкою США і Європи, перетворила поле бою на війну на виснаження, яка сприяє захисникам і карає нападників. Хоча Кремль готовий прийняти це, у спробі пережити Київ, він не може зробити нічого більше, ніж повільно намагатися просуватися вперед.

Шлях Кремля до перемоги лежить не через блискучі перемоги на полі бою. Він лежить через покидання Заходом своїх союзників у Києві. Без підтримки США Україна може швидко втратити критично важливі боєприпаси, бойові машини, засоби ППО та можливості високоточних ударів, що дасть росіянам перевагу на полі бою.

Психологічний удар від відходу США також може підірвати моральний дух українців, прискоривши крах не через завоювання, а через виснаження, як це сталося з Австро-Угорщиною та Російською імперією у Першій світовій війні.

Путін робить ставку на те, що політична втома у Вашингтоні дасть йому те, чого не можуть дати війська. Ця ставка поширюється і на стіл переговорів. Попри обмежені здобутки Росії та ріст втрат, Москва виявляє мало інтересу до серйозної дипломатії, наполягаючи на максималістських умовах, водночас розпочинаючи нові атаки. Але під цією бравадою ховається значно слабша рука, ніж багато хто на Заході вважає.

США мають важелі впливу проти Росії. Але їм ще слід їх застосувати. Політикам в Америці слід оцінити варіанти розширення і прискорення військової допомоги Україні. Зокрема, систем ППО для захисту українських військ і цивільного населення, ракет для високоточних ударів великої дальності задля ураження російських аеродромів і командних вузлів, а також боєприпасів для відбиття російських атак на широкому фронті.

США також повинні підвищити економічні витрати за продовження війни для Москви. Конгрес розглядає двопартійний законопроєкт про запровадження нових санкцій проти Росії та вторинних санкцій проти країн, які сприяють розвитку економіки Москви у воєнний час. Аналіз вказує, що вторинні санкції можуть скоротити російські доходи від нафти на 20%, водночас підвищуючи ціни на бензин у США лише на 15 центів за галон.

Росія не йде маршем до перемоги. Вона втрачає особовий склад і техніку заради лічених метрів землі. Це призведе до перемоги лише за однієї умови – якщо Вашингтон дозволить цьому статися.