Ізраїль почав підготовку до нового раунду війни з Іраном. Інтерв’ю з ізраїльським експертом Гендельманом

12-денна війна, або конфлікт Ізраїлю та Ірану, була досить успішною для ізраїльської сторони. Фактично всі військові цілі були досягнуті, було завдано серйозної шкоди ракетній та ядерній програмі Ірану, знищено вище військове керівництво цієї диктаторської держави. Так, не було ліквідовано аятолу Хаменеї, але на цьому етапі Ізраїль не ставив перед собою завдання удару по політичному керівництву Ірану.

Новий раунд війни дуже ймовірний. Те, яким він буде, багато в чому залежить від переговорів США та Ірану, які мають відбутися найближчим часом, а також від того, чи буде Іран відновлювати ядерний і ракетний проєкт. Іранські удари по Ізраїлю показали, що протиракетна оборона цієї держави потребує посилення, і це необхідно зробити до наступного раунду протистояння.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

– Як ви оцінюєте перші підсумки 12-денної війни? Це однозначний успіх Ізраїлю чи успіх із певними застереженнями?

– Оскільки перемога оцінюється залежно від досягнення поставлених цілей, а цілями цієї операції було завдання максимально можливої шкоди ядерному і ракетному проєкту Ірану, то загалом для Ізраїлю результати позитивні. У наступальному аспекті – загалом добре, в оборонному хоч результат і виявився кращим, ніж ми боялися, але наступного разу нам необхідно звернути на це особливу увагу.

Що стосується ядерного проєкту, то за поточною інформацією динаміка позитивна. Насправді риторика про те, чи знищено повністю іранський ядерний проєкт, чи просто відкинуто на кілька років назад, це хибна дихотомія. Тому що навіть якщо ядерні об’єкти повністю зруйновані, нинішній іранський режим все одно буде їх відновлювати навіть з нуля, тобто це теж просто відкидання. Очевидно, збитків було завдано серйозних, більш точна оцінка ще займе деякий час.

Зрозуміло, була дуже велика американська допомога, застосування літаків В-2 з боєприпасами GBU-57 по ядерних об’єктах Ірану. В Ізраїлю були свої плани щодо цих об’єктів, але без такої допомоги це було б набагато довше і з великим ризиком. У цьому плані Трамп нам зробив велику послугу.

Щодо ракетної програми Ірану можна було б домогтися дещо більших успіхів, але для цього потрібно було більше часу, щонайменше ще кілька днів. Але що зроблено, те зроблено. Водночас Ізраїль добре показав себе в атакувальних діях по ракетних пускових установках в Ірані, зокрема в режимі реального часу, і це частково знизило іранські можливості.

Всі інші удари були пов’язані з придушенням ППО, ліквідацією військової верхівки Ірану, з точковою ліквідацією вчених-ядерників.

Мінус у тому, що, незважаючи на всю роботу протиракетної оборони, була достатня кількість прильотів по Ізраїлю. У цьому випадку йшлося про важкі балістичні ракети, а не ті, якими раніше атакували ХАМАС і “Хезболла”, проте кількість загиблих унаслідок атак у відповідь виявилася значно нижчою, ніж це розглядалося в сценаріях перед війною. Рівень руйнувань теж дещо нижчий.

Що стосується результатів на регіональному рівні, то, незважаючи на те, що розмови про атаку на Іран велися давно, було досягнуто оперативної раптовості, придушення ППО Ірану і завоювання панування в повітрі над великими районами Ірану від західного кордону до Тегерана. І найголовніше – це був не якийсь разовий авіаналіт, а безперервна повітряна операція протягом 12 днів, було здійснено понад 1200 літаковильотів. Не втрачено жодного літака, збили всього кілька безпілотників. І це при тому, що Іран розташований на відстані 1,5 тисячі кілометрів від Ізраїлю. Мало які армії світу на це здатні фізично.

Якщо підбити підсумок, то можна сказати: те, що ми хотіли зробити в Ірані, ми здебільшого зробили, а іранцям вдалося зробити в Ізраїлі набагато менше, ніж хотіли вони.

– Чи вважаєте ви, що система “Залізний купол” спрацювала не надто ефективно в ситуації атак у відповідь Ірану по Ізраїлю?

– “Залізний купол” не призначений для перехоплення балістичних ракет середньої та великої дальності. Він працює проти ракет дальністю на 70 кілометрів. У цій операції він збивав уламки балістичних ракет, які були збиті іншими системами, тому що уламок від такої великої ракети теж становить небезпеку.

Ізраїльська протиракетна оборона складається з кількох рівнів. Верхній рівень – це система “Хец-3”, заатмосферне перехоплення. Наступна система – “Хец-2”, яка працює дещо нижче. Такі системи взяли на себе основну частину перехоплення іранських ракет. Наступний рівень – система “Праща Давида”, яка призначена для ракет меншої дальності, до 300 кілометрів, але працювала і зараз.

Велику допомогу надали американські батареї THAAD, які працюють приблизно на тих самих висотах, що й “Хец-3”. Щиро дякуємо американським союзникам, але на них одних ми б не виїхали суто кількісно, в Ізраїлі для цього і було створено власну багатошарову систему ПРО.

Загалом, незважаючи на всі іранські хитрощі, ця система показала себе добре. Але якщо врахувати, що це був максимально складний сценарій, до якого готувалися багато років, насправді завдяки ізраїльським ударам по пускових установках і по ракетах іранцям не вдалося виконати настільки масові залпи, як вони планували.

Ізраїльська розвідка вважала, що удари будуть від 200 ракет і більше, але всі залпи були меншими. Тому іранці у процесі постійно змінювали тактику. Наприклад, замість масованого залпу вони пробували запускати по 2-4 ракети в різні райони Ізраїлю з проміжком у 15-20 хвилин. Тобто замість перенасичення системи кількістю ракет пробували просто навантажити систему стеження.

Відсоток перехоплення був не 90%, як ми звикли з меншими ракетами, але втім з урахуванням характеристик цілей, перехоплення було в штатних рамках. Але наступного разу може бути складніше, тому що іранці вже вивчили параметри системи. Крім того, ми завжди впираємося в кількість перехоплювачів. Перехоплювачі “Хец-3” і “Хец-2” не просто дуже дорогі, їх довго і складно виробляти. Перехоплювачів для THAAD в американців теж небагато.

На майбутнє треба звернути особливу увагу на кількість перехоплювачів, створити ще кілька батарей ПРО, плюс бути знову готовими до ударів по пускових установках в Ірані. Як то кажуть, найкращий засіб ППО – танки на аеродромі противника. Якби ізраїльська авіація в режимі реального часу не могла завдавати ударів по пускових установках, то ізраїльській системі ПРО довелося б набагато гірше. Тому наступного разу треба постаратися цю оборонно-наступальну зв’язку якомога більше посилити. Тому що збиток навіть від однієї важкої ракети, що прилетіла, дуже великий.

Прямий збиток від руйнувань в Ізраїлі оцінюють приблизно в 4,5 мільярда шекелів, водночас збиток від прильоту всіх ракет ХАМАС і “Хезболли” за півтора року війни становив приблизно 2,5 мільярда шекелів. Тобто сама кількість ракет була набагато меншою, але через те, що важка ракета руйнує відразу кілька будівель, збиток набагато більший.

Зрозуміло, що ці масштаби руйнувань не йдуть ні в яке порівняння з масштабами руйнувань в Україні, не кажучи вже про Другу світову війну, але бажано такого не допускати, тому що в Ізраїлі мала територія, і такі прильоти по скупченому в географічному плані населенню небажані.

– Ви згадали про наступний раунд. За вашими оцінками, коли він може бути? Хто може бути його ініціатором? Які цілі можуть ставитися? Зокрема, чи може ставитися мета ліквідації аятоли Хаменеї?

– Коли це станеться, зрозуміло, невідомо, але, якщо всі причини, які були досі, залишаться, Ізраїль готуватиметься до повторення такої операції. Підготовка до другого раунду починається. Ми не знаємо, як іранський режим оцінює ступінь ураження ядерного проєкту. Якщо вони не вирішать відмовитися від нього під час тих чи інших переговорів – а поки що таких індикацій немає, значить ми зустрінемося знову.

До цієї операції готувалися 20 років, до наступної, найімовірніше, так довго чекати не доведеться. Найближчим часом між США та Іраном мають розпочатися переговори щодо ядерної проблеми. Залежно від того, чи буде угода і яка саме, Ізраїль робитиме висновки – чи знадобиться нове завдання ударів. І президент Трамп теж заявив, що якщо іранці почнуть відновлювати ядерний проєкт, він не посоромиться вдарити знову.

Щодо ліквідації Хаменеї – міністр оборони Ісраель Кац сказав в інтерв’ю, що така можливість розглядалася, але в результаті це не було зроблено, і всі удари по керівниках залишилися на військовому, а не політичному рівні. Можливо, наступного разу дійде і до цього, але навіть ліквідація Хаменеї – це ще не повалення режиму. Він уже призначив собі спадкоємців, був один рахбар – буде інший. І не факт, що новий буде більш раціональним у цих питаннях.

Але в будь-якому разі поки що не йдеться про зміну режиму. Поки що починається підготовка до наступного раунду залежно від того, наскільки і як Іран почне відновлювати свій ракетний і ядерний проєкт.