Блог | Через експорт агропродукції за рік були виведені сотні мільйонів доларів: топ-3 “експортери”

Два місяці тому Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію, яка розслідує операції з виведення валюти за кордон. Я очолив цю комісію, і до її складу увійшло 13 депутатів майже з усіх фракцій. Загальний обсяг таких операцій за всю історію України — понад 8 млрд доларів. Основна частина припадає на 2022–2023 роки.

Я зроблю серію постів, у яких покажу, як працювали ці схеми, хто в них брав участь і як із ними боротися.

Почнемо.

Послуги з виведення валюти надають посередники, які більшу частину свого “професійного” життя займалися скрутками ПДВ, а після повномасштабного вторгнення знайшли нову нішу. Серед основних схем — оплата фіктивного імпорту, експорт продукції, придбаної за готівку, та інші подібні маніпуляції.

Абсолютна більшість операцій із виведення валюти стосується купівлі за готівку агропродукції з подальшим її експортом без повернення валютної виручки в Україну. Я припускав, що основним товаром буде зерно, але помилився — половину всіх таких операцій становлять олійні культури.

Якщо говорити про останній рік, то перше місце за обсягом виведеної валюти посіли соєві боби. Чверть усіх експортних операцій, за якими не було повернення валютної виручки в Україну, припадає саме на сою.

За останні 12 місяців через експорт сої було виведено 341 млн доларів. І це — лише за офіційними даними, де порушення вдалося формально зафіксувати. Реальні суми виведеного — ще більші.

Топ-3 “експортери” за цією схемою виглядають буквально комічно:

1. Сільськогосподарський виробничий кооператив “Нове життя” — експортував сої на 35 млн доларів в Індонезію, але валюту в Україну так і не повернув. Кооперативи можуть бути великим добром для України, і, на мою думку, потребують подальшого розвитку. Але такі “кооперативні експортери” нам точно не потрібні.
2. ТОВ “Лінкор Трейд Україна” — одеська компанія, яка продала сою британській фірмі без працівників і з болгарським директором. Результат — мінус 28 млн доларів.
3. ТОВ “Дира” (це не жарт — така назва дійсно існує). Незважаючи на те, що жодна зі словацьких компаній не заплатила за поставки, це не завадило “Дирі” продовжувати експорт. Через цю “дірку” було виведено й легалізовано 18 млн доларів.

Звісно, попри великі обсяги виведення валюти, про сплату податків до державного бюджету з боку цих компаній не йдеться. Всі вони “фіксують збитки”.

І цей перелік можна продовжувати дуже довго. Але головний висновок такий: у жодній із цих схем не фігурує реальний фермер, переробник або трейдер із фізичною інфраструктурою.

На мою думку, експорт агропродукції з України мають здійснювати лише ті, хто має в Україні елеватори, переробні потужності, орендовану землю чи хоча б якісь активи. Хочеш експортувати зерно чи олійні — інвестуй.

Це дасть змогу в разі порушень хоча б мати реальні механізми впливу — наприклад, можливість стягнути майно. Натомість зараз маємо просто набір юридичних осіб, зареєстрованих на підставних людей, через які відмиваються сотні мільйонів доларів.

Результат — слабший курс гривні, втрати для бюджету й нульова відповідальність.