Блог | Чи зможе Путін змусити Трампа прийняти рішення, які 80 років тому прийняв Трумен?

Незадовго до повномасштабного вторгнення путіна в Україну, ми жили заможним і щасливим життям. На усі застереження про неминучість цієї війни, майже ніхто не реагував і не сприймав всерйоз. Переважна більшість українців не могла збагнути, що путін може вдатися до такої авантюри. Це при тому, що ще в 2014 році  в результаті військової агресії  і “аншлюса” путін  протиправно захопив більше 7% суверенної української території.

До речі, майже відразу після захоплення українських земель на цій українській території путін заборонив українську мову. А тому і тоді, і зараз виглядає дикунством, коли деякі особи навʼязують нам необхідність збереження мови агресора, який прийшов убити не тільки українську мову, а і українців.

Так от, коли ще ми були щасливі, стояв на палубі лайнера і  в променях ранкового сонце переді мною відкривався чудовий краєвид і надзвичайно красиве  місто. Не вистачало не тільки мого уявлення, а й будь-якої іншої людини, щоб подумки уявити , як 9 серпня 1945 року, в 11.02 на висоті 500 метрів над містом  вибухнула ядерна бомба  “Товстун” (Fat Men), потужністю 21 КТ, яка  зруйноване місто  і  забрала життя сумарно  більше 150 тисяч людей.

Це було японське місто Нагасакі.

Воно випадково стало жертвою ядерного бомбардування, більше того, ядерний вибух відбувся тоді, коли влада міста помилково вирішила, що небезпека бомбардування минула і скасувала повітряну тривогу і люди залишили потужні бомбосховища, щоб через декілька хвилин згоріти в ядерному полумʼї. 

Це вже був другий ядерний вибух, а перший відбувався  рано вранці  о 8.15 , коли американський бомбардувальник B-29 “Enola Gay”, названий на честь матері командира екіпажу, полковника Пола Тіббетса, скинув на японське місто Хіросіму атомну бомбу “Little Boy” (“Малюк”), еквівалентну по потужності 15 КТ,  в результаті ядерного вибуху  тільки в перші хвилини ядерного вибуху більше 80 тисяч людей перетворились в попіл.

Ця трагедія відбулась 6 серпня 1945 року, майже 80 років тому назад.

У кожного  народу  є свій чорний день календаря. Для народів Європи це 1 вересня  1939 року (для частини українців і 22 червня 1941 року), – початок Другої світової війни.

Є ще дві дати – 6 та 9 серпня 1945 року, які стали чорними днями для японського народу, втім, і для всього світу також.

Ці бомбардування стали першими та  поки що єдиними в історії випадками бойового застосування ядерної зброї,  відтоді весь світ живе під загрозою війни, яка може знищити планету. Отже, в ці дні людство буде згадувати, як 80 років тому назад  світ вперше побачив що таке ядерна зброя і які колосальні ризики  для подальшої долі існування усього живого на планеті,  вона може створювати.

Трагедія Хіросіми і Нагасакі та  усього японського народу є наглядним прикладом для путіна і російського населення, чим може закінчитися для нього особисто, путінської влади і населення, яке щиро підтримує агресивну політику влади, їх агресія, в основі якої лежить ненависть до інших народів та країн,  а також намагання  силою зброї  знищити  ці країни і народи.

Але, у Путіна є один з найбільших ядерних арсеналів у світі. Це робить його надзвичайно небезпечним для людства.

Довгий час серед політиків, експертів, громадських активістів відбувалася і продовжує відбуватися полеміка з приводу того, чи може Путін застосувати ядерну зброю у війні проти України?  Були  різні міркування, але ніхто і ніколи не відкидав такої можливості. Єдине на що завжди звертали увагу, що це може статися лише тоді, коли Путін буде на межі військової поразки. Більше того, путін навіть вніс відповідні зміни до російського законодавства, яке фактично надавало йому можливість нанесення на ураження ядерною зброєю і не як засіб оборони, а як засіб превентивного удару. Багато хто обґрунтовано посилається на другу половину 2022 року, коли успіхи ЗСУ були настільки вражаючі, що Путін міг отримати стратегічну поразку. Саме тоді , за інформацією провідних світових інформагентств, Путін серйозно обмірковував можливість застосування ядерної зброї проти України, щоб зупинити успіхи ЗСУ. Правда, за інформацією цих же інформагентств путін  був близький застосувати тактичну ядерну зброю і лише втручання США, зупинило його від цього зухвалого кроку, але було в той же час зупинено і стрімкий наступ ЗСУ.

Путін і його найближче оточення починаючи з повномасштабного вторгнення систематично погрожує і Україні, і європейським країнам  ядерними ударами по їх територіям, які будуть мати тяжкі наслідки.

Але, те що відбулося декілька днів тому назад, кардинально змінило все – заступник Путіна по раді безпеки, колишній президент медведєв відкрито висловив погрозу  ядерною  зброєю США.  Ні для кого не було секретом, що це не особиста позиція медвєдєва – це позиція Путіна. Можна припустити, що Путін вирішив особисто не вступати у відкриту конфронтацію з Трампом, а доручив це медведєву – пʼятій особі в путінській ієрархії влади.

Можна з великою ймовірністю припускати, що Путін не чекав такої швидкої і абсолютно несподіваної реакції Трампа – раніше тільки Путін міг погрожувати усім, в тому числі США, і ніхто не ризикував ігнорувати ці погрози.

Трамп ризикнув і сприйняв ядерні погрози, як такі, які можуть бути реальними і створювати загрози американському народу. Саме тому, Трамп віддав наказ вивести у відповідні райони два атомних човна класу “Огайо”. 

Президент США назвав слова Медведєва “дурними та провокаційними”, попередивши, що вони можуть призвести до ненавмисних наслідків.

“Грунтуючись на вкрай провокаційних заявах колишнього президента Росії Дмитра Медведєва, який зараз обіймає посаду заступника голови Ради Безпеки Російської Федерації, я наказав розмістити два атомні підводні човни у відповідних регіонах — на випадок, якщо ці безрозсудні та агресивні заяви виявляться чимось більшим, ніж просто словами”, не уточнивши, в якому регіоні буде розміщено американські атомні підводні човни. Пізніше Трамп ще раз заявив в інтерв’ю NEWSMAX, що підводні човни “тепер ближче до Росії”.

Хоча американські атомні підводні човни справді здатні дістати своїм озброєнням територію Росії, їхнє переміщення — це скоріше символічне послання, а не реальний військовий крок, вважають американські експерти, яких цитує агентство Reuters. Вони наголошують, що США постійно утримують від восьми до десяти таких суден на бойовому патрулюванні у світовому океані.

“Підводні човни завжди на місці, і їх не потрібно висувати на позиції”, – сказав Reuters Ганс Крістенсен з Федерації американських учених.

Усього в розпорядженні США є 14 атомних підводних човнів класу “Огайо”, кожен з яких здатний нести до 24 балістичних ракет Trident II D5, які можуть запускати кілька термоядерних боєголовок на відстань до 4600 миль. Кожна американська АПЛ теоретично може нести 24 балістичні ядерні ракети. Балістичні ракети “Трайдент” мають дальність понад 11 тисяч кілометрів. Отже, їх носіям не важливо, де перебувати щодо території РФ. Також субмарини класу “Огайо” мають на борту і крилаті ракети “Томагавк”, які теж можуть мати ядерні боєголовки.

Деякі військові експерти вважають, що ракет на двох американських атомних підводних човнах вистачить для заподіяння фатальної поразки армії РФ. Ці два підводні човни можуть нести 48 балістичних ракет з головними частинами індивідуального наведення, що розділяються. Кожна ракета має від 8 до 12 боєголовок потужністю від 100 до 475 кілотонн, що дозволяє знищити десятки міст середнього розміру або кілька мегаполісів-мільйонників.

Військові експерти вважають що, одночасно у бойовому патрулюванні беруть участь чотири ракетні субмарини. Підводні човни, що знаходяться в північній Атлантиці, здатні швидко завдати удару по європейській частині Росії. За таких обставин, заяву Трампа  необхідно  розглядати  не військовою, а політичною загрозою для Путіна.

Ця його політична заява: показати, що США при Трампі не допустять погроз на свою   адресу.  Підводні човни, про які заявив Трамп, справді можуть піти в нові райони патрулювання. Але підводні човни класу “Огайо” і так патрулюють океани, і в будь-який момент вони можуть застосувати своє озброєння з будь-якої точки у світовому океані. Те що дві з них підійдуть ближче до російських вод, особливого значення не має з військової точки зору. Безумовно, ті додаткові підводні човни, які направив Трамп – це посилення загрози, але чотири чи шість глобально ролі не відіграє, оскільки балістичні ракети американських підводних човнів можуть досягти території Росії практично з будь-яких морів чи океанів.

 Таким чином, Трамп своїми заявами показує  свою рішучість у захисті інтересів США і показує настільки він більш рішучий ніж Байден. Цей конфлікт демонструє, як відносини між США та Росією повертаються до протистояння.

Ми памʼятаємо, що  з початку правління Трампа, Москва намагалася оголосити Сполучені Штати майже союзником, але зараз цілком очевидно, що все повертається до звичної дихотомії. Причому, Кремль  стає все більш обережним у своїх висловлюваннях. Зазвичай там не скупляться на лайливі слова, однак поки що є такими  обережними у своїх висловлюваннях, бо ще сподіваються, що Трамп знову може зробити різкий розворот, до чого ми вже звикли.

Але, це вже не має особливого значення. Значення має тільки те, що відносини між Трампом і Путіним, які існували донедавна, вже не буде.

Путін образив Трампа. А тепер ще й погрожує Сполученим Штатам ядерною зброєю. Трамп це йому більше пробачати не буде. Починається зовсім інший відлік часу у взаєминах двох найбільших ядерних країн. Що він принесе світу – мир чи ядерну конфронтацію, час покаже.

Зараз вже очевидним є факт, що після Другої світової війни, вперше президент США, перехопив головну зброю кремлівських правителів – погрози ядерною зброєю. Трамп, 47-й президент США,  проявив рішучість і вперше вдався сам до прямих погроз правителям кремля.

Тобто, Трамп не злякався агресора, його погроз і сам в дуже жорсткій формі, не словами, а реальними діями, пригрозив агресору, як свого часу це зробив президент Трумен.

12 квітня 1945 року, Сполучені Штати в траурі. Помер президент США  Франклін Рузвельт. Поки готувалась траурна процесія і відбувався похорон видатного американського президента, увесь світ завмер в очікуванні нової американської влади і яким чином буде створена нова політична конфігурація після перемоги над Гітлером.

Згідно з американською конституцією вже через три години після офіційного оголошення про смерть 32 президента США, присягу прийняв віце-президент Трумен. У світі була складна ситуація. Продовжувалась війна з Німеччиною і Японією. Складність ще більш загострювалась через те, що Трумен лише три місяці до того став віце-президентом і ніхто не вірив, що він може стати президентом Сполучених Штатів. В політику він прийшов досить пізно, лише десять років тому став сенатором,  а до того, продавав галантерею  в Міссурі. Коли Рузвельт запропонував його на посаду віце-президента, Трумен явно не відповідав такій високій посаді. Рузвельт вважав його не рішучим і його призначення було політичним кроком у виборчих перегонах. Таким чином, за одну ніч, галантерейщик із Міссурі став президентом найбільш могутньої країни світу. Він був мало обізнаний з поточною діяльністю адміністрації Рузвельта, а з ним він зустрічався лише три рази до його смерті.  

Трумен, на відміну від свого попередника Франкліна Рузвельта,  не довіряв Йосипу Сталіну, ненавидів комунізм та комуністів. Саме з цією недовірливістю та ненавистю пов’язані багато його рішень. 

Ким на справді був Гаррі Трумен? Розважливий політик, який віддав наказ про застосування атомної бомби і розв’язав холодну війну? Або людиною, яка жорсткими рішеннями не дала скотитися повоєнному світу в хаос нової війни та кривавих революцій.

Ми зараз не будемо досліджувати це питання, воно потребує зовсім іншого формату дослідження.

Трумену приписують деякі висловлювання, які мають важливе значення і сьогодні. Ось одне із його висловлювань в оригіналі:

“Якщо ми побачимо, що перемагає Німеччина, треба буде допомогти Росії. Якщо перемагатиме СРСР, значить, треба допомогти Німеччині і таким чином дозволити їм вбивати якомога більше, хоча я не хочу, щоб Гітлер переміг за жодних обставин. Ніхто з них (Гітлер і Сталін) не замислюється про своє обіцяне слово.”

У 1966 році, даючи газеті “Нью-Йорк Таймс” велике інтерв’ю, Трумен не відмовився від своїх слів, додавши, що наступні події підтвердили його думку про те, що “сила – це єдине, що розуміють росіяни.”

Вимовляючи ті слова в 1941 році, Трумен ще не міг припустити, що через чотири роки саме він визначатиме політику Сполучених Штатів. У двотомнику своїх спогадів Трумен пізніше писав, що не замислювався про можливість стати президентом США. Нас  постать Трумена цікавить лише з точки зору, що саме цей  президент  ухвалив рішення яке мало таке доленосне значення для долі світу.

У двотомнику “Спогадів” Гаррі Трумен докладніше зупиниться на тих доленосних днях не лише свого життя, а й наступної історії. Він зізнається, що Рузвельт та його найближче оточення не посвячували нового віце-президента у багато таємних домовленостей та довгострокових починань. Навіть подробиці про “Манхеттенський проект”, про який він чув ще як сенатор і до якого його  не підпускали, він дізнався лише через два тижні після того, як став президентом. Як розповів Трумен в інтерв’ю “Нью-Йорк Таймс” у 1966 році, про суть “атомного проекту” йому повідомив військовий міністр США Генрі Стіменс 25 квітня 1945 року. Після того, як бомба була випробувана і її руйнівна сила перевершила всі очікування, Трумен, за його словами, “довго і ретельно обмірковував фактичне використання бомби”.

— Мені не сподобалася ця зброя, — говорив він 1966 року. — Але у мене не було жодних сумнівів щодо її  застосування, якщо це могло врятувати мільйони життів у перспективі.

У 1962 році опитування 75 істориків, що було проведене істориком Артуром М. Шлезінгером, включило Трумена до “майже великих” президентів. Але деяка частина американської громадськості продовжувала називати Трумена військовим злочинцем за атомні бомбардування.

Трамп у ці дні проявив себе як рішучий світовий лідер. Як поведе себе Путін поки що невідомо.  Москва, поки що заявила про готовність розгорнути ракети середньої та меншої дальності. Цей вид озброєнь до 2019 року обмежувався договором, підписаним у 1987 році.

Ракети середньої та меншої дальності (РСМД) – це балістичні та крилаті ракети наземного базування, здатні долати відстань від 500 до 5500 кілометрів і, як правило, нести ядерний заряд. Передбачається, що близькість таких ракет до цілей поразки та короткий час підльоту можуть не дати атакованій стороні відповісти на ядерний удар супротивника.

Ми з нетерпінням чекаємо 8 серпня, коли закінчиться строк ультиматуму, який встановив Трамп. Ще не факт, що Трамп запровадить обіцяні ним санкції, які можуть істотно підірвати здатність путіна продовжувати війну. Але, в будь якому випадку, відносини Трампа і Путіна виходять на новий рівень, який може призвести до несподіваних рішень, що змушений буде прийняти Трамп, які 80 років тому прийняв Трумен.

Однак, це буде найгірший результат для людства.