Блог | “Це не моя війна, я вмиваю руки”? ТАМ, Понтію, розповісте!

Тепер про Другу світову ми вже не кажемо просто “війна”. Ми кажемо “ТА війна”, тобто відрізняючи від ЦІЄЇ. “За часів ТІЄЇ війни”. 

23 серпня визволили Харків. У 1943-му. Тобто за ТІЄЇ війни. Від ТИХ фашистів.

А зараз – війна ЦЯ. Літні люди застали обидві. Тож – порівнюють. Із сльозами на очах. 

Втім, у такому далекому – але ж насправді такому близькому! – світі соціальних стандартів теж є старі. В них теж проблеми. Онуки БДСМляться, діти колються і, взагалі, де відпочити. Якщо проблем немає – їх створюють самостійно, й створюють вдало. А тут ще ми зі СВІЄЮ війною. Просимо СОБІ  на захист чергові річні 0,1-0,2 відсотки. Заважаємо жити. Особливо сусідським фермерам і бідним угорцям.

“Синє-жовтий? Так то ж шведський!”

А ще ми заважаємо Головному здобувачеві-пошукачеві отримати Бажану Премію. 

Нехай все ж дідусь Т й бабуся Є нарешті допоможуть у ЦІЙ війні проти ЦИХ фашистів Україні! 

З Днем Державного Прапора!

Й з Днем Харкова!

Тримаємось! Слава Україні! Слава ЗСУ!

Хай береже нас Господь!