Блог | Домовились домовлятися, або Чому Росія і Китай будуть разом, а Європа – з Україною

США бажають не допустити посилення Китаю сировиною РФ, але, як на мене, це неминуче — китайці й надалі будуватимуть для Москви термінали імені Ден Сяопіна, залізничні перевалочні станції та річкові порти, пише Кирило Данильченко на Patreon.com.

Бо РФ дуже залежить від експорту сировини і їм нікуди цю сировину дівати без ЄС. А там тектонічні зміни на ринку, контракти на газ та нафту на багато років із Затокою, Алжиром, Норвегією — не так просто повернутися.

Китай побоюється західної блокади та активно збільшує підводний флот та авіаносці — але операційної готовності вони досягнуть тільки через багато років.

Не кажучи вже про те, що Китай не має безперервного бойового досвіду, від атолу Мідвей до Іраку та Сирії, через Корею та В’єтнам.

Школи та хмари людського досвіду.

Тому Пекін, я думаю, поки що оцінює свої шанси у прямому протистоянні з США станом на 2025 цілком реально.

Вправи з Тайванем та репетиції десантів більше вимога не сильно крутити ручки санкцій та обмежень проти їхньої перегрітої економіки.

Таке собі туше, зароза перевернути ігровий стіл.

Які є варіанти у Китаю, окрім як бути фабрикою світу, щоб прогодувати мільярд ротів і середній клас, що росте, на секундочку 140 млн домогосподарств?

Звичайно, розмазуючи на своїх громадян проблеми з екологією та хворобами через шкідливі виробництва.

А ще розколюючи її на анклави з вестернізованим узбережжям (де готелі, криптовалюти та роботи) та внутрішніми областями, що виглядають як філія Лондона епохи першої хвилі індустріалізації (з дитячою працею, робітниками покритими виразками, та річками смердючої жижі).

Так, китайці прогресують, їх електроавтомобілі вже кращі за західні, в сегменті ціна-якість і де-не-де за технологіями.

Китайські літаки показали себе чудово в короткій війні Індії та Пакистану.

У Пекіні дуже щільно та дуже вдумливо аналізують і наш, і російський досвід у війні у третьому вимірі.

Вони хочуть бути глобальним гравцем, який з’єднує новий “Шовковий шлях” зі споживачами в ЄС.

Але який бачиться ще варіант, щоб постачати цю гігантську фабрику світу алюмінієм, титаном, газом, нафтою, преміальною їжею для менеджменту та бізнесу? На оленях, собаках?

Та ні, через Казахстан, через Сибір — залізницями, поромами, десь на колесах фур, знову перекидаючи у вагони.

Так витрати, та треба змащувати шестерні грошима та людьми, щоб вони рухалися, зате не задушать 11 американських і 3 європейських авіаносці, не позбавлять сировини, енергоносіїв та їжі — Пекін найбільший імпортер продуктів харчування у світі. Раз і посадять на голодний раціон яу у Опійній війні.

Немає у них варіантів, окрім як підперти свої заводи російськими трубопроводами та терміналами імені Ден Сяопіна.

Значить, зближення з РФ продовжиться і жодні обіди з Трампом не допоможуть. Так бачу цей момент.

Європа гарячково переозброюється — заводи будують як гарячі пиріжки, вже кілька цехів на 300 тисяч на рік снарядів, Великобританія покривається мережею мікро заводів із виробництва вибухівки.

Поляки та німці формують ТРО та кілька повнокровних дивізій – готуються до можливої м’ясорубки, коли частини постійної готовності закінчаться.

Європейці добре зрозуміли, що партнери з США раптово забули як дві дивізії Франції та Англії поїхали до Іраку знімати Хусейна, вирішили продавати, а не дарувати пожежний шланг сусіду, поки в нього пожежа у домі.

Але у Брюсселі згодні навіть на це, бо ЄС потрібен час розкочегарити паровоз ВПК.

А США зараз вирішує питання як у Сирії, як в Афганістані, як з мексиканською нелегальною міграцією та стіною, як з Канадою, як з Кімом.

Ще бабуся надвоє сказала, як кинуться допомагати.

Вони і в Першу та й Другу світову не поспішали зануритися у проблеми Европи.

Чи відпустять європейці на цьому фоні державу, яка позбавила РФ усіх танків у військах постійної готовності, розполовинила Чорноморський флот і дістала три десятки літаків дальньої авіації?

Яке виробляла металу як третина СРСР, а хімії і більше в окремі роки?

Чи дадуть добити? Чи дадуть приєднати до РФ наші заводи, ГЕС та земельні банки?

До РФ, яка прагне реваншу за поразку в Холодній війні?

Ні, звісно. Вони там загрузли у “повісточці” й боротьбі за клімат, але божевільних там немає.

Ми їхній актив. За те, що у нас “Ірисок” на бойовому чергуванні більше, ніж над усією Німеччиною.

Тому вони сидять у лінію в Овальному кабінеті — вводити війська, звичайно, уникатимуть до припинення вогню, але кран з грошима та технікою не закриють до будь-якого результату.

І щільно займатимуться післявоєнним відновленням України.

Діди у Кремлі особисто нічим не ризикують. Покладуть якщо треба мільйон людей і дадуть грошей їхнім вдовам та матерям, таких, щоб сироти перейшли до іншого соціального класу.

Всі будуть раді, особливо родичі загиблих. Єта загадочная русская душа.

Переворот якщо і буде — це можливо людина масштабу та характера Пригожина. Далеко не факт, що станеться ліберальна революція та перезавантаження.

Можливо, прийде такий персонаж, що одне Хуйло буде вважатися меньшим злом.

Росіяни будуть їхати вперед на мотоциклах, ослах та козлах.

Бо їм треба знищити тих, хто показав всьому світу, що вони не друга армія планети та нащадки Гагаріна, а натовп зеків із гепатитом та туберкульозом.

Які дістали Т-55 зі зберігання до дна, щоб пройти 48-км під Покровськом від Авдіївки за півтора роки.

Ціною десятків тисяч убитих і калік більше, ніж розвинені країни, втрачали за десятиліття війни — в одній літній кампанії 2025 року.

Тому вони відтягуватимуть введення санкцій та обіцятимуть дивне.

Тільки щоб показати результат своїм прошитим пропагандою глубінаріям, на яких тримається весь режим. Це саме їм скормлюють СРСР 2.0.

Як на мене, у Кремлі знають, що вбили економіку, перекосом у ВПК та стагфляцією, але балансують як ведмідь на велосипеді.

Чекають, що ми впадемо, що станеться диво, а там якось крива через кризу виведе.

ЄС до 2027 року планує витрати на оборону до 800 млрд, Москва за найвищими оцінками витрачає на війну на фронті в 1000+ км. не більше 140 ярдів.

Вони не витягнуть нових гонок озброєнь, але й зупинитися не готові.

Дивно, але це так — не вірю, що в Кремлі не розуміють, хто переможе у разі нової Залізної завіси та перегонів.

А може зламався зворотний зв’язок і знизу йде вал незрозумілої інфи, що ми впадем до того, як впаде їх економіка?

Немає точок дотику. Немає гарантій. Немає механізмів дотримання договорів.

Проте є альянси, проксі та торгові війни.

Тож домовились домовлятися.

Як на мене, ми зараз тій точці, де в эрцгерцога Фердинанда ще не вистрілили, але всім дуже кортить.