Блог | Реалісти? Ні. Песимісти? Теж ні. Просто каркуни. І все погане – тільки від них

Так, я знову про цих. Про нелюдів. Бо ворони – не люди.

Більш за все ненавиджу “каркунів”, тобто тих, хто каркає. Все, мовляв, погано, а буде ще гірше. Конструктиву жодного, просто всім треба негайно вішатись. Це вони називають “реалізм”. 

Знаю: вони не передбачають поганого – вони його роблять. Причому постійно: щодня, щохвилини.

Навмисно чи ні – питання окреме (мабуть – хто як), але ж “ефект” від них усіх саме такий.

Каркуни перманентно паскудять ноосферу, яку, між ншим, вельмишановний Вернадський відкрив зовсім не для того, щоб вони її нахабно псували.

Воронів у людському обличчі можна побачити зараз де завгодно, й почути, на жаль, теж. 

Їх завжди легко впізнати по галасливих-репетуючих гучно каркаючих заголовках.

“Ворона каркнула в ґав‘ячу всю горлянку” – казав великий Езоп, якого в мордорі чомусь інколи називають дідусем Криловим.

Всі нещастя – виключно від каркунів. Їх слова щодо майбутнього завжди капосні. 

“А я ж казав!” – радіють каркуни з величезним задоволенням, коли те, що вони таким чином напрацювали, відбувається. Адже це їх особиста заслуга: накаркали. 

“Каркуни. Каркуни. Бачу вас на ютюбі й на сайтах. І завжди на ТБ – там лунає від вас “бе-бе-бе”! Ви приходите в сни – ви і там хоч з ютюбу, хоч з сайтів. З них приходите в сни – ох, мерзотні ж які каркуни…”

Звичайно, шкода хорошу пісню. Тож вибачте. Але Україну шкода ще більше: вона потерпає тільки від них. 

Плюньте кожному з цих в обличчя. Подумки. А потім слід обов’язково тричі перехреститися. Й все буде добре.