Блог | Україна, у якої немає флоту, топить третину флоту РФ, яка вважає себе великою морською державою

Топить усе – починаючи від флагмана і закінчуючи підводними човнами.

Неймовірно!

Пам’ятаю, на початку війни мій знайомий із Саратова мало не пальцем біля скроні крутив, коли я говорив йому, що рано чи пізно ми дістанемо аеродром в Енгельсі.

І ми його дістали.

Ми багато чого дістали.

Фактично без ракет, дронами, які спочатку робилися буквально з гівна і палиць, але дістали. На куражі.

Як кажуть, голь на вигадки хитра. Операція “Павутина” мені свідок.

Я не хвалюся і не впадаю в ейфорію. Не збираюся розповідати, як усе добре. Не добре.

Але могло б бути набагато гірше. Буча, Ірпінь, Бахмут не дадуть збрехати.

Скажу так: ми змінили обличчя війни. І в повітрі, і на морі, і на землі.

Нова тактика, нова стратегія, нова реальність.

Танчики вже не ті. І есмінці вже не ті.

І немає більше другої армії світу. Здулася, як надувна гармата.

Або як пробитий гонд*н, вже вибачте за грубість.

Але з пісні слів не викинеш.

Понтів було багато, але з “Києва за три дні” вийшов Сіверськ за три роки. Часів Яр став поперек жадібного горла, за 16 км від стертого в пил Бахмута, а застряг намертво.

І так у всьому.

Зберіть уламки від своєї Варшав’янки і сходіть до Путіна, розкажіть, як знову взяли Куп’янськ. Вояки ху*ві…