Блог | Відповідь Москви на “Павутину”: як росіяни вчинять далі?

Для нічного удару 6 червня по Україні ракетами Х-101 РФ вдалося підняти в повітря лише 7 бортів — 5 Ту-95 МС і 2 Ту-160.

Щоб запустити 36 ракет, довелося взяти по 5 — усе ще не максимальне бойове навантаження, але близьке до нього, пише Lb.ua.

Подібне було аж рік тому — Москва намагається уникати забивати дефіцитними ракетами досить пошарпану життям авіацію, бо швидше вбиває ресурс, а в разі аварії може бути багато мільйонів доларів збитків.

Та й Х-101 у середньому від місяця до місяця випускають 53 штуки — ризикувати дорогими штучними виробами не хочеться.

До цього обходилися двома-трьома Х-101 на борт — намагалися обкатати в бою максимальну кількість пілотів, берегти ресурс, розосереджувати машини.

Що ми маємо в результаті ударів дронів під час операції “Павутина”? Крім згорілих вщент стратегів, є кілька десятків далеких бомберів з пошкодженнями різного ступеня важкості.

Від того, що  влучив у бак, але той був порожнім або закачаним азотом, до того, що машину загасили або вона була посічена детонацією ракети без загоряння.

Усім їм потрібна дефектація: чи не зруйновано центроплан, у якому стані енергетична система, чи не залило системи піною, коли гасили.

Хтось вирушить на капітальний ремонт, хтось обов’язково від’їде в донори, когось упорядкують на місці.

По суті, ми за удар вивели з ладу полк дальньої авіації — вкрай серйозні збитки і багато в чому унікальна операція.

Це повністю зруйнувало весь цикл підготовки до вильотів: міжремонтне обслуговування, графік заводського ремонту, заходи у ТЕЧ.

Росіяни потребують перетасування штату, з миру по нитці нових організмів, прийому цих бортів пілотами й командами техніків. 

А це час, якого вони не мають, адже треба показати, що шкоди не так багато і Кремль готовий продовжувати бомбардувати.

Тому зносять КАБом порожню адміністрацію в Херсоні та працюють по луцькому “Мотору”, який там був роками — це багато в чому медійні удари. 

Крім того, Сили оборони України вдарили дальніми дронами по “Енгельсу”, де готують до зльоту дальні бомбардувальники, і по “Дягілєву”, звідки злітають заправники й літаки супроводу. 

Там численні пожежі в локаціях, де зберігають ПММ і лежать на ґрунті боєприпаси — це роблять, аби збільшити хаос й організаційні витрати. 

Знову підпалили комбінат Росрезерву “Кристал” — палають мінімум 3 цистерни. 

У нас також втрати. Під час ліквідації загоряння в Києві загинули троє пожежників. Влучили в готель “Мотор” у Луцьку. Влучили в ангари. Спробували дістати метро в столиці. 

Але загалом нічого такого, що випадало б зі звичної для Москви канви — бити, куди можна дотягнутися, кілька разів на місяць.

Знаючи тяжіння росіян до показових акцій, як вони вчинять далі? 

Вважаю, що буде кілька ударів поспіль. Навіть без банку цілей, котрий виглядав би як відповідь за різанину бомбардувальників. 

Аби розповідати губами пропаганди, що нічого страшного під час “Павутини” не сталося і лише виграли. Тому варто бути уважними до тривог найближчими днями.

Організаційні проблеми Москви загалом лише зростатимуть, і можливості до стратегічних бомбардувань ми їм сильно урізали.

Але тим, хто трохи забув про реалії — у нас тут війна з дуже непростим, ресурсним й ідейним ворогом. 

Крилаті ракети відстрілюють пастки, сходять з траєкторії, по них працює ППО — вибігати в халатах у під’їзди і знімати все ще не обов’язково, навіть підвал будинку під час нальоту куди безпечніше місце, ніж двір.

Та й дрони вони збирають, щоб акцентовано бити 300+ “Шахедами” раз на кілька тижнів — укриття важливі.

Можливо, це і був план — нездійсненні умови в Стамбулі, масована атака далекою авіацією, звинувачення нас у зриві переговорів, ухилення від нових санкцій якомога довше.

Судячи з того, що Москва пішла на зниження облікової ставки до 20%, інфляція визнана менш руйнівною для економіки, ніж дорогі кредити і падіння громадського ринку. 

Тому якщо удари по нас неминучі, а всі спроби поговорити — це лише спроби уникнути санкцій і затягнути рецесію, вибір тут небагатий. 

Потрібно продовжувати працювати по їхніх можливостях завдавати ударів по нашому ВПК і розвивати його там, де Москва не може дотягнутися.