Блог | Якщо не можеш завоювати – руйнуй: Путін зосередився на терорі українських міст

Тактика вольового зламу

Путінський режим не залишить Україну в спокої. Переговорні тілорухи у формі сізіфових мук не створили нічого субстантивного. Картинка, яку Кремль вибудовував для адміністрації Трампа у вигляді серії переговорів делегацій на чолі з порожнім місцем на ім’я Мединський, стала непридатною, так само як і імітація РФ жестів доброї волі у вигляді спроб в односторонньому порядку передати Україні тисячі тіл загиблих воїнів ЗСУ. Оскільки з Києвом ці дії ніяк не узгоджені, то мають місце низькоякісні міражі. Спроби звинуватити українців у жорстокосердості – вищий ступінь лицемірства російських м’ясників!

На практиці російська воєнщина наїжачилася і продавлює плани довгої війни, спрямованої, зокрема, на позбавлення України виходу до моря. Однак захоплення Одеси бачиться середньостроковою метою. На поточному етапі Путін зосередився на терорі українських міст по всій глибині території країни, а також організації наступу заради захоплення частин Сумської та Харківської областей, хоч навіть у вигляді зруйнованих вщент у плані інфраструктури і позбавлених населення в демографічному плані територій.

Натомість радикальні мілітаристи знову пропонують організувати цирк із референдумами на нових окупованих територіях. Москву абсолютно не лякає вердикт недієздатної, фактично мертвої ООН. Також їм начхати на пропозиції генсека Гуттеріша стати посередником у нових миротворчих спробах. Так, утім є маса запитань, у тому числі: де більш ніж три роки був генеральний миротворець планети? Відверто кажучи, нове переговорне шоу з його участю не викликає жодного оптимізму! Ба більше, в інформаційному плані миротворчість ООН може бути прикриттям для розширення російської агресії.

Російський генералітет стоїть перед дилемою: або влітку 2025 року, використовуючи всі наявні засоби, зломити Україну у військовому плані, або отримати від Путіна вердикт про профнепридатність. Сам старожил Кремля двояко ставився до своїх же військових через острах військового перевороту, подібного до горезвісного маршу вагнерів у червні 2023 року.

З цієї причини в Росії так туго з “героями “СВО”, генералітет виглядає ублюдочно, Міноборони доручають піджаку, а ветерани – просто залишковий матеріал, який, на жаль, пережив м’ясорубку в Україні. Власне, все це проекція путінських страхів, який у всьому і вся бачить загрози своїй диктатурі.

Зараз головна загроза для путінізму – збереження функціональної влади в Україні. За останніми даними ставиться завдання шляхом масованих ракетно-дронових ударів організувати параліч в українській столиці, зокрема шляхом руйнування мостів через Дніпро. Подібні заходи говорять про дефіцит часу, ресурсу, загальний поспіх. І звісно слабку реакцію світової спільноти на російський терор у самому центрі Європи.

Логіка жахлива: якщо не можеш завоювати – руйнуй, трощи, громи, без жодної мети. Хоча мета все ж таки є – зламати волю українців до опору, щоб відкрити російській армії дорогу воювати в Європі, де з військовим опором, з огляду на характер місцевих політичних порядків денних, буде дуже і дуже складно.

Майбутнє ЄС, і всього Заходу, як і раніше, залежить від незламної волі українського солдата. А ці ресурси не нескінченні, а значить партнерам України слід максимізувати допомогу країні, що обороняється, і ніяких альтернатив, враховуючи специфіку путінізму, не існує.