Данія на чолі ЄС: чи допоможе це Україні отримати зброю та подолати вето Орбана

З 1 липня Данія взяла на себе шестимісячне головування у найвищому політичному органі ЄС – Раді Європейського Союзу. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен уже назвала “переозброєння Європи” головним пріоритетом, паралельно відзначивши головним і питання допомоги Україні.

Копенгаген очолює ЄС у критичний для блоку момент – криза трансатлантичної єдності, що збільшується після повернення до Білого дому Дональда Трампа, та вирішальний період російсько-української війни, коли допомога ЄС може стати головним важелем для України.

Програма данського головування в відбувається під гаслом “Сильна Європа у світі, що змінюється”. Як зазначає Фредеріксен, Данія працюватиме над створенням безпечної, рішучої, а також конкурентоспроможної та “зеленої” Європи, яка бере на себе відповідальність за власну безпеку та зміцнення своєї конкурентоспроможності.

Головування Данії – добрий знак для України, адже королівство вважають одним із головних військових донорів для нашої країни. На сьогодні данці входять до топ-10 країн, які виділили найбільше коштів на підтримку України для боротьби проти російської агресії, з 2022 року надавши українцям 8,6 млрд євро на військові потреби (2,3% від національного ВВП).

Про те, чим допоможе Україні головування Данії в ЄС, – у матеріалі OBOZ.UA.

Польща – вдалося не все

30 червня скінчилося головування Польщі в ЄС. Звітуючи про результати, в МЗС країни визнають, що вдалося не все. Із цими словами особливо погоджується Україна. Напередодні початку польського головування, тобто наприкінці 2024 року, в Україні чекали, що “головування Польщі та Данії має стати історичним для країни”. Українці небезпідставно розраховували як мінімум на початок переговорів щодо вступу в ЄС.

Заяви про те, що розширення блоку буде одним із пріоритетів головування Польщі у 2025 році, особливо щодо України, неодноразово лунали від польської сторони до початку головування. Однак останні пів року від наших сусідів лунають переважно інші заяви: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв’яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву “немає сенсу мріяти про вступ до ЄС”. Ба більше, останні президентські вибори виграв Кароль Навроцький, який є активним противником євроінтеграції України. Так чи інакше, але минуло пів року, а серйозного прогресу щодо просування до омріяного членства в ЄС так і немає. У Брюсселі визнавали, що процес зупинився через блокування Угорщини. Найімовірніше, тепер варто розраховувати на те, що вихід із глухого кута знайде Данія.

Посилити роль ЄС

У підготовленій данцями програмі дій на найближчі пів року наголошується, що у світлі дій Росії в Україні “не пізніше ніж до 2030 року” ЄС необхідно зробити все можливе, щоб союз зміг самостійно захистити себе. Зокрема, необхідно масштабувати й посилити європейську оборонну промисловість.

Іншим важливим напрямом стане захист від імовірних торгових мит із боку США, якими лякає європейців Трамп. Саме на Данію ляже тягар процесу домовленостей із президентом США про те, що робити з торговельною війною. У данській програмі зазначено, що конструктивна співпраця зі Сполученими Штатами буде продовжена в галузі торгівлі та інвестицій, економічної безпеки. Діалог з американцями може бути ускладнений через заяви президента США Дональда Трампа щодо долі Гренландії – острова, над яким він хотів би отримати контроль. Данців дуже налякали слова американського лідера про те, що, за потреби, Штати можуть навіть застосувати силу, аби вирішити це питання.

Ще один проблемний напрям, який сьогодні досить сильно послаблює Євросоюз, – міграція. Данія пропонуватиме дотримуватися досить жорсткої політики у цьому, що може трохи заспокоїти ситуацію у багатьох країнах.

“Необхідно скоротити потік нелегальних мігрантів до Європи та забезпечити безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Не можна допустити, щоби нелегальна міграція загрожувала європейській згуртованості. Ми маємо покласти край небезпечним подорожам до Європи та забезпечити повернення людей, які не мають легального статусу проживання”, – наголошувалося у данській програмі головування.

Зміцнити обороноздатність Євросоюзу та України

Концептуальну основу для переозброєння блоку було представлено Єврокомісією кілька місяців тому – проєкт ReArm Europe із загальними витратами 800 млрд євро. У його межах Єврорада вже затвердила створення механізму кредитування SAFE обсягом 150 млрд євро, який, зокрема, передбачає спільне з Україною виробництво озброєнь. Данія планує сприяти завершенню переговорів з Європарламентом у цій галузі.

Новий головуючий ЄС також обіцяє працювати над тим, щоб Україна отримала достатню міжнародну підтримку і не лише у 2025 чи 2026 році, а й у подальші роки, зокрема за рахунок використання доходів від заморожених російських активів.

“Дуже важливо зміцнити довгострокову обороноздатність України, у тому числі після потенційного припинення вогню чи мирної угоди”, – йдеться у документі. У зв’язку з цим передбачаються спільні закупівлі зброї та збільшення інвестицій в оборонний сектор України. Данія також наполягає на продовженні Місії з військової допомоги ЄС Україні та прагне більш тісної координації з НАТО в галузі навчання українських військових. Також Копенгаген наполягає на тому, щоб санкційний тиск на Росію не тільки продовжувався, але й збільшувався. Крім того, Данія готова активно працювати над зміцненням енергетичної незалежності ЄС, зокрема за допомогою повної відмови від російських енергоносіїв.

Підтримка євроінтеграції України

Окремо в данській програмі зазначено, що поточні геополітичні події ставлять на порядок денний необхідність розширення ЄС. У цьому контексті особливу увагу Данія планує зосередити на євроінтеграції України, обіцяючи “перше місце у політичному порядку денному”. Влада Данії збирається активно вирішувати проблему “особливої позиції” Угорщини, яка блокує початок предметних переговорів з Україною і разом зі Словаччиною протидіє санкційній політиці ЄС щодо РФ. Данія вже наполягає на зупиненні права голосу Угорщини у Євросоюзі. Це продовження політики нової влади Німеччини, яка також висловлювала таку пропозицію.

“На жаль, Угорщина блокує початок переговорів із Києвом, але ми намагаємося чинити на неї якомога більший тиск”, – зазначала, своєю чергою, данська міністерка у справах Європи Марі Бʼєрре.

Спільне виробництво – результати вже восени

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Данія стане першою країною, з якою буде запущено спільне оборонне виробництво. На червневому саміті НАТО в Гаазі міністри оборони країн Рустем Умєров і Троельс Лунд Поульсен підписали угоду про наміри, яка передбачає створення оборонного виробництва біля скандинавської країни. Копенгаген уже виділив на цей проєкт 500 млн крон (близько 80 млн доларів). Як приклади озброєнь, які можуть вироблятися в Данії, названо безпілотні літальні апарати й ракети.

“Я думаю, що ми побачимо результати у вересні або жовтні”, – повідомив Поульсен. За його словами, виробництво в Данії дало б змогу українським підприємствам значно убезпечити виробництво від російських атак. Адже в разі нападу на об’єкти у Данії Москва ризикувала б отримати удар у відповідь від НАТО, заявив міністр.

Головування Данії – значний шанс для України

Безумовно, ми покладаємо великі надії на головування Данії в Європейському Союзі. Данія, попри свій скромний розмір, є надзвичайно активною у підтримці України. Нещодавно у нас відбулася онлайн-зустріч між Комітетом закордонних справ парламенту Данії та нашим Комітетом закордонних справ Верховної Ради. Розмова була змістовною, атмосферу складно назвати інакше, ніж теплою. Колись ми вже зустрічались із данською делегацією в Миколаєві, тож певна спадковість контактів є, що дозволить працювати з данцями набагато продуктивніше. Наші пріоритети залишаються незмінними – і наші данські колеги це прекрасно розуміють. Передусім, звичайно, це питання надання зброї. І тут Данія виступає як один із лідерів. Достатньо згадати хоча б історію з F-16 – це не символічна, а абсолютно реальна допомога – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Олександра Мережка, від головування Данії українці очікують конкретного результату і щодо просування у процесі вступу до ЄС – відкриття переговорних кластерів. Це критично важливо, адже саме це дозволить прискорити процес переговорів і, зрештою, наш вступ до Європейського Союзу.

“Під час спілкування з данськими колегами я завжди наголошую: для нас вступ до ЄС – це не лише питання спільного ринку чи економіки, хоча й це, безумовно, важливо. Але в умовах російської агресії – це насамперед питання нашої безпеки, питання виживання. І, як мені здається, данці це розуміють. Принаймні я на це дуже сподіваюся. Данія дійсно залишається нашим щирим союзником і другом. І вони щиро намагаються зробити все можливе для того, щоб допомогти нам просунутися у напрямі членства в ЄС. Звісно, ми не будуємо ілюзій: за пів року головування наших друзів вступу не буде. Але створити необхідний фундамент абсолютно реально. І тут ми дуже розраховуємо саме на Данію”, – відзначає Олександр Мережко.

Що стосується підсумків головування Польщі, то Олександр Мережко вважає, що ця країна, безперечно, намагалася зробити дуже багато, аби прискорити відкриття переговорних кластерів. Польща рішуче стоїть на боці України, бо зацікавлена у нашому членстві в ЄС, попри розбіжності – економічні, торговельні, і це нормально між сусідами. Але, попри це, Польща продовжує підтримувати Україну.

“Потрібно розуміти: сам процес вступу та ведення переговорів – складний і тривалий. І саме тому так важливо, хто головує в Європейському Союзі у той чи інший період. Якщо це союзники, партнери, країни-друзі – тоді з’являються можливості. І тут уже питання, чи зможемо ми цими можливостями скористатись. Зі свого боку, ми в Україні – і, зокрема, Верховна Рада – робимо все можливе для того, щоб схвалювати необхідні закони, адаптувати наше законодавство до норм ЄС. Але, знову ж таки, це займає час. І ми розуміємо, що навіть за головування Данії вступу не відбудеться. Але ключове – використати шанс, зробити максимум із того, що можливо”, – зазначає Мережко.

Щодо ситуації з Орбаном, то чинний лідер Угорщини не просто системно займає антиукраїнську позицію, вона у нього ще й відверто проросійська. Але що найнебезпечніше – вона антиєвропейська. Він послідовно підриває європейські цінності та принципи. І, звісно, така поведінка вимагає відповідної реакції – з боку інших держав-членів ЄС, з боку керівних інституцій. Сьогодні режим Орбана – це загроза не лише для України. Це виклик для безпеки всього ЄС. Бо українське питання – це не лише питання України. Це питання європейської безпеки. Багато країн ЄС уже втомились від цієї його нескінченної гри в “я не такий, як усі”. І хоча я не певен, що справді вдасться реалізувати сценарій виключення Угорщини з ЄС, як інструмент політичного тиску – це дуже потужний сигнал.

“Звичайно, має бути задіяний правовий механізм, передбачений договорами ЄС. Проблема лише в тому, що реалізувати його на практиці складно. Але саму дискусію про доцільність перебування Угорщини в складі ЄС треба вести. Так, механізм недосконалий. Але нехай навіть як інструмент тиску – це вже щось. Бо Орбан – майстер шантажу: намагається виторгувати для себе якісь преференції в обмін на “лояльність”. Але він, звісно, побоюється йти відкрито проти великих гравців ЄС – Німеччини, Франції. Тому наразі це більше спроба політичного тиску. Щоб він зрозумів: із цим фокусом у Брюсселі вже не смішно, а сумно”, – акцентує Олександр Мережко.