Донбас – до Харківщини: що означає зміна адміністративно-територіального устрою України і в чому переваги

Буквально напередодні 34-річчя державної незалежності у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №13666, який передбачає зміну адміністративно-територіального устрою України. У чому переваги і недоліки цієї ідеї і які шанси в документа, що його ухвалять, розповідає OBOZ.UA.

Луганську та Донецьку ОДА пропонують скасувати

Проєкт постанови “Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Харківської областей” пропонує приєднати неокуповані території Донбасу до Харківської та Дніпропетровської областей.

До Харківської області можуть відійти частина територій Краматорського та Бахмутського районів Донецької області, а також Сватівського та Сєвєродонецького районів Луганської області. У цьому разі Харківщина може поповнитися такими містами, як Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Миколаївка, Святогірськ, Сіверськ, Слов’янськ і Часів Яр.

До Дніпропетровської області пропонується приєднати неокуповані території Волноваського та Покровського районів Донецької області. У такому разі до Дніпропетровщини відійдуть міста Білицьке, Білозерське, Добропілля, Мирноград, Покровськ і Родинське.

“На території Донецької та Луганської областей здійснюються заходи, необхідні для забезпечення оборони України, при цьому розірвано адміністративні зв’язки між окремими населеними пунктами. Це негативно вплинуло на стан фінансового забезпечення закладів освіти та охорони здоров’я, надання населенню соціальних допомог. Для врегулювання цієї ситуації та недопущення гуманітарної катастрофи на територіях, що підконтрольні українській владі, необхідно змінити адміністративно-територіальний устрій окремих територій Донецької та Луганської областей”, – зазначає в пояснювальній записці до документа її авторка, членкиня парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Ганна Скороход.

“Ми повинні дати нашим людям гарантію, що ці території залишаться українськими. По-друге, утримання Луганської та Донецької ОДА обходиться державі в понад 50 мільйонів гривень щомісяця”, – пояснює народна депутатка у фейсбуці.

Потрібен закон, постанова не допоможе

Одним словом, проєкт постанови можна розділити на два складники: ідеологічний та прагматичний. Перша – що території залишаються українськими. Заявить вкотре Путін про претензії на частину Донецької області, яка йому не по зубах, а йому у відповідь – та ти, мовляв, узагалі блекоти об’ївся, яка це Донецька область, Харківська вона.

Прагматична частина полягає в тому, що ось уже три з половиною роки існують Луганська і Донецька облдержадміністрації, але вони нічого не вирішують. Мало того, існують мерії давно окупованих міст (так би мовити, в екзилі), співробітники справно отримують зарплати і навіть здійснюють якісь державні закупівлі. Наприклад, техніку для комунальних служб.

І ситуацію, що склалася, треба якось вирішувати. Так, існування владних структур у вигнанні було б виправдане за реальних шансів на швидку деокупацію: звільнили територію – а місцеві органи влади давно готові до роботи. Але, на жаль, ця перспектива досить туманна.

“Нова постанова дійсно може поліпшити адміністрування прифронтових територій. А утримувати адміністрації Донецької та Луганської областей немає сенсу. Тим паче адміністрації окупованих міст”, – каже OBOZ.UA Богдан Яременко, член парламентського комітету з деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

А ось той факт, що, наприклад, Краматорськ і Костянтинівка стануть містами Харківської області, на думку Богдана Яременка, на апетити Росії ніяк не вплине. “Їм це все одно”, – каже народний депутат.

Що стосується ухвалення документа (зараз він перебуває на розгляді в парламентському комітеті з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування), то тут є питання.

Річ у тім, що навіть якщо проєкт постанови буде ухвалено, нічого не зміниться. Згідно зі статтею 92 Конституції України, зміна меж адміністративно-територіальних одиниць можлива лише шляхом ухвалення закону, а не постанови. Плюс хіба що в тому, що на цю проблему нарешті звернули увагу.