Кінець експансії бізнесу РФ за кордоном: втрачено активи на десятки мільярдів доларів

Російський нафтогазовий гігант “Лукойл” продав свою дочірню компанію LUKOIL International GmbH, що володіє всіма його закордонними активами вартістю $22 млрд. Це стало кінцем експансії російського приватного бізнесу за кордоном.

Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України, зазначаючи, що закордонний портфель компанії перейшов до американського інвестфонду Carlyle Group. Угоду у відомстві назвали найпоказовішим сигналом деградації міжнародного бізнесу Росії з початку повномасштабної війни проти України.

Раніше свої закордонні активи втратили й інші російські енергетичні компанії, а також банки та державні корпорації. Зокрема:

• “Газпром“: Німеччина передала під зовнішнє управління, а згодом націоналізувала втратив Gazprom Germania, вартість якого становила $8,4 млрд, а Польща позбавила концерн контролю над Europol Gaz, оператором польської ділянки газопроводу “Ямал – Європа” – у 2023 році він повністю перейшов під контроль державної Orlen;
• “Роснєфть” у 2022 році втратила контроль над Rosneft Deutschland і RN Refining & Marketing із сумарною оцінкою близько $7 млрд, разом із частками в трьох німецьких НПЗ;
• польські активи “Новатек” – Novatek Green Energy – у 2025 році викупила компанія Barter;
• Сбербанк продав або ліквідував усі європейські активи – від Швейцарії до Австрії, втратив банк в Україні та вийшов із Казахстану;
• ВТБ після блокувальних санкцій США втратив контроль над підрозділами у Великій Британії, Німеччині та на Кіпрі;
• Альфа-банк залишився без Amsterdam Trade Bank у Нідерландах і без українського Sense Bank, націоналізованого у 2023 році;
• РЖД продала 75% у GEFCO;
• “Росатом” втратив фінський проєкт Hanhikivi-1.

“Сукупно ці втрати фіксують системний провал міжнародних амбіцій російського бізнесу”, – пояснюють в СЗРУ.

Росію накрило цунамі дефолтів

У 2025 році Росія зіткнулась з рекордною хвилею дефолтів бізнесу з початку повномасштабної війни проти України – вони зачепили 48 компаній, з яких 36 раніше вважалися надійними. Тобто проблеми наздогнали більшість фірм, які не демонстрували ознак можливого занепаду.

Основною причиною стало зростання вартості рефінансування позик: компаніям, які набрали борги у 2020-2021 роках під 13-15%, у 2024-2025-му довелося перекредитовуватися під 26-35%. Дороге рефінансування старого боргу і зростання прострочень за дебіторською заборгованістю призвели до касових розривів.

Як прогнозується, у 2026 році хвиля дефолтів на борговому ринку не тільки продовжиться, а й збільшиться. За очікуваннями, зростання становитиме 10-20%.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, великий бізнес Росії заявив про настання найсильнішої кризи в промисловості з 1998 року. Причин цього є кілька: посилення санкцій, підвищення відсоткових ставок за кредитами і різке уповільнення економіки після військового буму, коли держава влила десятки трильйонів рублів у мегапроєкти й оборонні підприємства.