Конфлікт на Близькому Сході ні до чого: ЗМІ довідались, чому Трамп раптово залишив саміт G7

Президент США Дональд Трамп несподівано залишив саміт G7 у Канаді ввечері 17 червня, пропустивши другий день зустрічі, на якому, зокрема, були заплановані переговори з президентом України Володимиром Зеленським. Формальною причиною для повернення до Вашингтона Трамп назвав потребу втрутитися у конфлікт між Ізраїлем та Іраном.

Однак, як повідомили джерела, насправді рішення Трампа частково було пов’язане з особистим роздратуванням французьким лідером Еммануелем Макроном і небажанням зустрічатися із Зеленським. Про це пише Financial Times.

Зокрема, президенту США не сподобалося, що Макрон зробив публічну зупинку в Гренландії та виступив проти його ідеї взяти острів під американський контроль. Також, за даними ЗМІ, Трамп не виявив особливого інтересу до участі у запланованій розмові з українським колегою, попри війну в Україні й критичну важливість підтримки Вашингтона.

У зв’язку з цими подіями НАТО ухвалило рішення скоротити майбутній саміт у Гаазі до однієї робочої сесії тривалістю лише 2,5 години. Первинно захід мав тривати три дні, однак лідери Альянсу вирішили мінімізувати ризики ймовірного зриву зустрічі, як це сталося з самітом G7. Джерела FT стверджують, що формат було змінено спеціально, аби Трамп не занудьгував і не залишив захід завчасно.

“Вся суть полягає в тому, щоб зробити її якомога меншою та цілеспрямованою. З якомога меншими можливостями для зривів”, – сказав один із чиновників.

Скорочена сесія НАТО відбудеться 19 червня, а напередодні, 18 червня, планувалася неформальна вечеря лідерів, яку організували король і королева Нідерландів. До участі у заході запрошено і президента Володимира Зеленського.

“Зараз два дні засідання тривали лише дві години… Тому це має бути можливо, і я сподіваюся, що це спрацює”, — сказала старший віцепрезидент Німецького фонду Маршалла Клаудія Мейджор на заході у Берліні 19 червня. “Але я перестала намагатися передбачити Трампа”.

Головним питанням саміту стане фінансування оборонної сфери. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав країни-члени підвищити військові витрати до 3,5% ВВП до 2030 року та виділяти ще 1,5% на пов’язані з безпекою інфраструктурні проєкти, зокрема у сферах кіберзахисту та логістики. Проте деякі країни, зокрема Іспанія, виступили проти вимог Трампа встановити мінімальний поріг оборонних витрат у 5% ВВП. Уряд Мадрида заявив, що таке різке зростання витрат загрожує скороченням фінансування соціальних програм.

Позицію Іспанії, за інформацією FT, приватно поділяють ще кілька країн, попри значний тиск з боку США і союзників, спрямований на підтримку стабільності всередині НАТО.

Як повідомляв OBOZ.UA, Дональд Трамп категорично спростував твердження лідера Франції Еммануеля Макрона про те, що він достроково покинув саміт лідерів G7 у Канаді для роботи над припиненням вогню на Близькому Сході. Свого французького колегу республіканець назвав “шукачем публічності” і заявив, мовляв, причина його повернення до Вашингтона є “набагато більшою”.

Крім цього, лідери “Великої сімки” (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, у зустрічах також бере участь Європейський Союз) не робитимуть спільної заяви щодо війни в Україні за результатами саміту в Кананаскісі. Причиною цього є позиція Сполучених Штатів Америки, які захотіли змінити формулювання.