МКС видав ордери на арешт лідера “Талібану” та голови Верховного суду Афганістану: в чому їх звинувачують

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 8 липня 2025 року видав ордери на арешт двох ключових фігур фактичного керівництва Афганістану. Йдеться про верховного лідера “Талібану” Хайбатулли Ахундзада та голови Верховного суду режиму Абдула Хакіма Хаккані.

Обох підозрюють у скоєнні систематичних злочинів проти людяності. Про це повідомляє пресслужба МКС.

Суд встановив обґрунтовані підстави вважати, що Ахундзада і Хаккані брали участь у переслідуваннях за гендерною та політичною ознакою. Йдеться про кампанію тиску, спрямовану насамперед на жінок і дівчат, чия гендерна ідентичність, самовираження чи навіть бажання здобути освіту суперечили уявленням “Талібану” про суспільний устрій.

Крім того, репресій зазнавали педагоги, активісти, правозахисники, журналісти — усі, кого режим вважав носіями “неправильних” цінностей або “захисниками прав жінок”. За даними МКС, у країні фіксувалися масові випадки зґвалтувань, катувань, незаконних ув’язнень, насильницьких зникнень, а також публічне приниження та придушення свободи совісті.

У постанові суду наголошується, що після захоплення влади 15 серпня 2021 року “Талібан” реалізував державну політику, яка позбавила мільйони афганців базових прав. Зокрема, жінок позбавили можливості навчатися, працювати, пересуватись без супроводу чоловіків, висловлювати власну думку або вільно обирати релігію. Ці дії МКС розцінює як злочини проти людяності відповідно до статті 7(1) Римського статуту.

“При оцінці поданих доказів Палата взяла до уваги об’єкт і мету статті 7(1)(h) Римського статуту. Це положення відображає ширшу мету Статуту – захист цивільного населення від серйозних і системних порушень основних прав, особливо тих, які спрямовані проти вразливих груп. У цьому контексті Палата вважає, що захист жертв таких злочинів, особливо жінок і дівчаток, які часто невідповідно страждають від гендерного переслідування, є центральним для цілепокладання. Палата встановила, що ґендерне переслідування охоплює не лише прямі акти насильства, а й системні та інституціоналізовані форми шкоди, включаючи нав’язування дискримінаційних суспільних норм”, – йдеться в заяві МКС.

Крім того, зазнавали переслідування й ті, хто висловлював незгоду або навіть просто не дотримувався настанов режиму. Суд наголосив, що злочини відбувалися з серпня 2021 року й тривали щонайменше до січня 2025 року.

Незважаючи на те, що ордери залишаються засекреченими задля безпеки жертв і свідків, суд вважав за необхідне повідомити про їхнє існування публічно. Це, як підкреслили у МКС, має запобігти подальшим злочинам та підкреслити серйозність ситуації, яка залишається в Афганістані вже протягом майже чотирьох років.

Як повідомляв OBOZ.UA, у звіті ЮНЕСКО сказано, що щонайменше 1,4 мільйона дівчат в Афганістані позбавлені доступу до середньої освіти з того часу, як радикальний рух ісламізму “Талібан” повернувся до влади в 2021 році.