Нерухомість на батьках, родичі в рф та зв’язки з криміналом – що відомо про НАБУшніків та прокурорів у конкурсі на директора БЕБ

Триває конкурс на посаду директора БЕБ. Серед головних кандидатів — представники НАБУ та прокурори, які мають сумнівні зв’язки, приховану власність та конфлікти інтересів. Розкрито деталі щодо їх біографій та можливих проблем.

В Україні триває конкурс з обрання нового директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Його останнім етапом стануть співбесіди з кандидатами, які відбудуться 21-23 червня. За їх результатами члени комісії мають рекомендувати Кабінету міністрів України двох осіб, з числа яких буде визначено переможця.

Біографії частини з 16 кандидатів вже ретельно розібрали журналісти, але частину обійшли увагою, як таких, що вже проходили конкурси у НАБУ, а значить мають менше проблемних питань. Але сплили зв’язки з рф, приховане майно та сумнівні контакти.

Центр протидії корупції заявляє, що до лідерської п’ятірки конкурсу увійшли незалежні кандидати, наприклад, три представники НАБУ. Ймовірно це Олександр Скомаров, Роман Яроменок та Олександр Цивінський. Також на перемогу розраховують Руслан Даменцов, Максим Ворвуль та прокурори Омаров Аміл Азад та Аттіла Ковчі.

Що відомо про фаворитів у конкурсі на директора БЕБ
Олександр Скомаров – керівник Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. За версією Інституту Економічного Лідерства, Скомаров – кандидат високого ступеню корупційного ризику.

За даними журналістів, він приховав російське громадянство батька та його бізнес в окупованій частині Луганщини. За інформацією видання СтопКор, паспорт батько Скомарова отримав лише у січні 2024 року ймовірно для того, щоб продати будинок та автомобіль вже за російським законодавством. Адже після повернення в Україну він знов виїжджав за кордон 25 грудня 2024 року та міг повернутися в Новоайдар, Луганської області, що якраз неможливо без російського паспорта. Остаточно Скомаров-старший приїхав в Київ лише нещодавно, перетнувши державний кордон 21 березня цього року.

Документи, оприлюднені редакцією, свідчать також про процедуру підтвердження права власності на автомобіль Hyundai наступного місяця після отримання паспорта рф – у лютому 2024 року, а потім його продаж вже за російськими законами. Вірогідно така сама процедура відбувалась і з будинком, який вказаний у декларації Олександра Скомарова як спільна власність з батьками.

Крім того, відомо, що відразу після початку повномасштабного вторгнення дружина кандидата, Ольга Скомарова, виїхала з країни на автівці LAND ROVER, що належить Марині Христенко, дружині проросійського нардепа від “ОПЗЖ”, який переховується за кордоном.

Сама ж власниця авто зареєстрована в елітному ЖК у москві. За кермом згадуваної автівки знаходився Андрій Гайла – наближена особа Пейтера Чаба Алайошовича. Останнього у 2023 році розшукувало НАБУ за недостовірне декларування.

У минулому Скомаров був залучений до розслідування справ, пов’язаних з Ігорем Коломойським, тоді як його дружина Ольга Скомарова працювала у структурах, пов’язаних з олігархом — на “1+1” та “Плюс ТБ”. Попри скромні офіційні доходи, родина встигла розжитись вартісною нерухомістю і преміальними авто.

У 2019 році Олександр Скомаров, на той момент вже топ-посадовець НАБУ, потрапив у скандал навколо справи підсанкційного одеського бізнесмена Вадима Альперіна — “хрещеного батька” контрабанди в Україні. Справу розслідувало НАБУ. Окрім Альперіна в ній фігурувала рідна сестра керівника детективів Бюро Аліна Скомарова (Данченко) – колишня директорка адміністрування митних платежів ДФС, екс-заступниця начальника енергетичної митниці. Тоді Скомарова звинувачували у ймовірному тиску на слідство та “зливу” матеріалів досудового розслідування.

Скомаров брав участь у конкурсі на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але не здав тест на оцінку рівня інтелекту. Інший конкурс – на посаду очільника НАБУ – “завалив” на етапі співбесіди. Комісія цікавилась, чи не має він конфлікту інтересів, адже його дружина Ольга працює у компаніях, щодо бенефіціара яких НАБУ веде розслідування? Також комісію цікавило, як Скомарову вдалося одночасно працювати у НАБУ і пройти майже місячне стажування (295 годин) для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та захистити кандидатську дисертацію? До того ж члени комісії зауважили, що дані про виконання індивідуального плану стажування складені від імені особи жіночої статі.

Суттєві зміни у майновому стані Скомаров став активно декларувати з 2018 року. Після того, як посів посаду заступника керівника Другого підрозділу детективів НАБУ.

Роман Яроменок – старший детектив НАБУ. У травні минулого року брав участь у конкурсі на суддю Конституційного суду України, ще раніше змагався за посаду голови САП. Журналісти звинувачували Яроменка у причетності до “зливу” матеріалів кримінального провадження.

У 2021 році був кандидатом до Вищої ради правосуддя, проте Етична рада висунула сумніви у відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Яроменка було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності: у 2009 році за фактичну втрату кримінальних справ та в 2011 році за суттєві недоліки та прорахунки в організації роботи в прокуратурі.

Має призупинене адвокатське свідоцтво, для отримання якого у 2021 році проходив піврічне стажування під час роботи в НАБУ.

У 2024 році подавався на посаду судді Конституційного Суду України. У цей же час порушив правила дорожнього руху, перебуваючи за кермом автівки дружини, в результаті чого пошкодив інший транспортний засіб.

За час повномасштабного вторгнення двічі виїжджав за кордон з родиною: до Румунії з 28.10.2022 по 09.11.2022 та до Польщі з 15.10.2023 по 18.10.2023 року.

Дружина Яроменка з 2024 року обіймає посаду начальника управління організації комунікацій з громадськістю, розгляду звернень та запитів Офісу Генерального Прокурора. Раніше працювала заступником начальника відділу по роботі з громадськістю Управління по роботі з громадськістю НАБУ. Після звільнення з НАБУ подала позов до суду про незаконне звільнення.

Олександр Цивінський – керівник підрозділу детективів НАБУ. Відомий свіжим розслідуванням справи Комарницького щодо махінацій зі столичною землею – операція “Чисте місто”.

Раніше Цивінський брав участь у багатьох конкурсах на керівні посади в НАБУ, зокрема й на директора, але не пройшов.

До початку роботи в НАБУ Цивінський обіймав різні посади в МВС. Під час роботи в НАБУ допустив втрату матеріалів кримінального провадження.

Батько Цивінського має громадянство рф з 2005 року. А старшого сина у віці 17-ти років детектив НАБУ вивіз у Велику Британію, де проживає і його молодший. Сам кандидат з початку повномасштабного вторгнення виїжджав також без проблем виїжджав за кордон у грудні 2024 року.

Руслан Даменцов – заступник керівника Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ.

Раніше приймав участь у конкурсі на директора НАБУ. У відкритих джерелах інформації про цього кандидата, крім повідомлень про участь у конкурсі, майже немає.

Даменцов розпочинав свою кар’єру на Одещині як міліціонер, має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Одеської області у 2016 році.

Даменцов раніше не декларував жодного майна, але з 2022 володіє автомобілем Lexus та квартирою в Одесі.

Водночас два житлових будинки в Одесі та земельна ділянка оформлені на тестя. Один з них тесть отримав в якості подарунку від Огли Анатолія Петровича, на якого не зареєстровано ані інших об’єктів нерухомості, а ні жодного майна чи компаній. Крім цього, на тестя у 2025 році за договором купівлі-продажу оформлено квартиру в Одесі вартістю 850 тис.грн., яку цього ж дня, тесть за договором позики у 850 тис. грн. передав Руслану Даменцову.

На дружину Даменцова, яка наразі працює в СБУ, оформлено земельну ділянку на Одещині, а також автівки Subaru Forester 2005 року випуску та Toyota Prius S 2016 року випуску.

Сам Даменцов, незважаючи на придбану квартиру в Одесі, чисельну нерухомість рідних, де він живе, зареєстрований у гуртожитку Національної поліції України, при тому що вже 9 років працює у НАБУ.

Максим Ворвуль – заступник керівника Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ. Брав участь у конкурсі на директора НАБУ, де отримав питання щодо набуття у власність земельної ділянки в Сахновському районі, прокурором якого він був на той час.

Ворвуль орендує квартиру у екс-заступника керівника Харківської обласної прокуратури Євгена Безбородова. Крім того, за даними ЗМІ, має дружні зв’язки з керівником обласної громадської правозахисної організації “Опора Слобожанщини”, очільником Лозівського осередку ОПЗЖ Гагуном, який був фігурантом в одному з кримінальних проваджень, які розслідував Ворвуль. Також Максима Ворвуля пов’язують з колишнім одіозним керівником детективів НАБУ Андрієм Калужинським, кума екс-офільника НАБУ Ситника. Їх обох звинувачував у системних корупційних діях незаконно звільнений детектив Карєєв, який поновився на роботі в НАБУ через суд.

Майно родини Ворвуля переважно зареєстровано на тещу – Ніну Келлер. Жінка володіє будинком, ділянкою та гаражем на Харківщині.

Після повномасштабного вторгнення рф Максим Ворвуль у серпні 2022 року виїжджав за кордон, де перебував майже тиждень.

Омаров Аміл Азад – керівник Шевченківської окружної прокуратури Харкова. Особа непублічна, незважаючи на посаду. Згадок у ЗМІ, крім участі у конкурсі, практично немає. Декларація майже порожня – квартира та машина у користуванні та маленький будиночок у власності. Заробітна плата за рік – 1,5 млн грн.

Нетривалий час у 2015 році входив до числа 70 відібраних детективів НАБУ, після чого повернувся до Харківської місцевої прокуратури. Надалі наказом керівника обласної прокуратури переведений на посаду заступника керівника Харківської місцевої прокуратури.

У 2014 році Омаров працював старшим прокурором у справі пожежі на ювелірній фабриці в Харкові, де загинули люди. За даними місцевих журналістів, Омарова звинувачували у фабрикації справи: частину відеодоказів, що могли вплинути на вирок, слідство начебто приховало.

На посаді заступника прокурора Аміл Омаров потрапив у скандал, відправивши керівництву Харківського національного університету радіоелектроніки лист, у якому заявив, що ректор даремно звільнив трьох проректорів, серед яких був родич Омарова.

Більшість майна Омарова зареєстровано на батька, який практично не має доходів. Зокрема Омаров старший має у власності квартиру у харківській новобудові ЖК “Авантаж”, два паркомісця та авто Toyota, яким користується кандидат.

Дружина Омарова, відповідно до декларації, володіє 6 тисячами доларів готівкою, не маючи офіційних доходів.

Аттіла Ковчі – прокурор Офісу генерального прокурора, екскандидат на директора БЕБ у 2021 році. З липня 2020 року обіймає посаду прокурора в Офісі генпрокурора. У 2016-2020-му був заввідділу правового забезпечення Українського інституту експертизи сортів рослин. Також працював в органах МВС, Державній податковій адміністрації та приватному секторі.

Дружина Ковічі впродовж трьох років очолювала Тернопільську обласну прокуратуру, а згодом була призначена на посаду прокурора в управлінні внутрішньої безпеки Офісу Генерального прокурора. Тож цілком ймовірно могла сприяти працевлаштуванню Ковчі на посаду в Генпрокуратуру.

Решта родини Ковчі, зокрема матір, брат та діти проживають за кордоном. Старша донька з 2019 року навчається в одному з медичних коледжів Німеччини, молодша здобуває освіту в ФРН з 2022 року. Проте Ковчі видатків на їх навчання не декларує.

Рідний брат кандидата, Ковчі Ласло, залишив країну за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення рф і відтоді до України не повертався. Наразі його оголошено в розшук – чоловік є військовозобов’язаним та не має відстрочки чи бронювання.

У декларації за 2024 рік Ковчі зазначив право користування авто марки Форд, що належить підприємиці з Тернополя.

Аттіла Ковчі один з найбільш медійних кандидатів на посаду Директора БЕБ. Його численні інтерв’ю та коментарі співпали саме з початком конкурсу. У соцiальних мережах він позиціонує себе як науковець та експерт з питань економіки, активно підтримує дописи нардепа Гетманцева.

Нагадаємо, раніше Конкурсна комісія з відбору директора БЕБ делегувала перевірку завдань кандидатів неназваним експертам, а самі члени конкурсної комісії самоусунулися від безпосередньої оцінки відповідей на практичні завдання кандидатів. Будь-яка публічна інформація щодо того, хто ж перевіряв практичні роботи претендентів на крісло очільника БЕБ, них відсутня. Водночас цей етап конкурсу кардинально змінив сумарний рейтинг кандидатів.