Нове регулювання на ринку деревини: чому необхідно продовжити мораторій та запустити прозорі аукціони

В Україні після провалу в Раді законопроєкту 4197-д “Про ринок деревини” низка нардепів зареєстрували нову версію документа під номером 13227. Серед основних завдань – продовжити мораторій на експорт лісу-кругляку та створити прозорі умови продажу деревини. Про те, які зміни потрібно ухвалити і чому критично необхідно продовжити заборону на продаж необробленої деревини, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

В Україні можуть змінити правила на ринку: до чого готуватись

Група нардепів на чолі зі “слугою народу” Олександром Корнієнком (серед співавторів також голова цієї ж фракції Давид Арахамія, голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха тощо) зареєструвала в Раді законопроєкт №13227 “Про ринок деревини”. Цей документ необхідно ухвалити щонайменше для того, щоб продовжити мораторій на експорт лісу-кругляку. Документ передбачає, що мораторій діятиме під час воєнного стану та п’ять років після цього.

Крім того, стане публічною інформація щодо обсягів, ціни продажу та покупців деревини та виробів з неї. Це має призвести до скасування практики, згідно з якою постійні лісокористувачі укладали договори прямої купівлі-продажу деревини, що давало можливість для зловживань їхніми умовами та створювало суттєвий корупційний ризик. Автори законопроєкту впевнені, що “це забезпечить рівні конкурентні умови для доступу всіх покупців до деревини”. Також введуть відповідальність власників лісу та лісокористувачів за відмову постачати визначену договором деревину.

Нещодавно в Раді провалили голосування законопроєкту 4197-д “Про ринок деревини”, хоча цей документ підтримувала левова частка ринку. “Він (законопроєкт №4197-д) має потенціал відродити українську промисловість, створити нові робочі місця та залучити інвестиції, адже забезпечить прозорі та стабільні умови для торгівлі деревиною. Згідно з прогнозами, це сприятиме збільшенню на ринку на 25% деревини, яка наразі не використовується через недосконалість чинних механізмів”, – заявили в Федерації роботодавців України.

При тому потреба в регулюванні ринку залишається. Законопроєкт № 13227 розглядатимуть у комітеті з питань економічного розвитку, який очолює Наталуха. При тому сам Наталуха – один зі співавторів документа. Тож, ймовірно, комітет рекомендуватиме ухвалити законопроєкт.

“Прийняття та введення в дію цього закону забезпечить сталий розвиток ринку деревини та виробів з неї, запровадить прозорі умови для учасників ринку, дозволить належно захистити права та інтереси усіх учасників ринку, мінімізує корупціогенні фактори в галузі, надасть можливість державі та громадськості здійснювати контроль за обсягами заготівлі та продажу деревини, що дозволить урегулювати питання з незаконною заготівлею та реалізацією деревини”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту №13227.

Законопроєкт передбачає продаж деревини на біржових торгах. Торги, якщо документ ухвалять, будуть проводити в чотири етапи. Перший етап – основні торги. У ньому будуть брати участь ті підприємства, які працюють у сфері переробки деревини (бо саме їхнє виробництво має найбільший економічний ефект для країни). Такі підприємства мають бути внесені до Переліку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з переробки деревини. Торги відбуватимуться з покроковим підвищенням стартової ціни.

Якщо на момент завершення основних торгів реалізовано менше 70% виставленої деревини, нереалізовані лоти протягом п’яти робочих днів пропонуються до продажу на повторних основних торгах, які проводяться за технологією біржових торгів, що передбачає покрокове зниження стартової ціни лота. Це другий етап торгів. У цьому етапі так само беруть участь ті підприємства, які займаються деревообробкою.

Третій етап. Якщо лот не продано на повторних основних торгах, протягом п’яти робочих днів проводяться додаткові торги з підвищенням стартової ціни лота. Але цього разу брати участь зможуть не тільки підприємства, які займаються деревообробкою, а й інші компанії. Четвертий етап – такі ж умови, але з пониженням стартової ціни. Така система створює пріоритетне становище для тих, хто має в Україні деревообробне виробництво, надає робочі місця, платить податки в бюджет тощо.

Головне питання – продовження заборони на експорт лісу

В Україні ще з 2015-го діє мораторій на експорт лісу-кругляку. Вирубувати та вивозити ліси не вигідно ані з екологічного, ані з економічного погляду. Якщо розвивати власну деревообробну галузь, це дозволить створювати нові високотехнологічні робочі місця, стимулювати зростання економіки. Замість того, щоб експортувати в великих обсягах ліс-кругляк, необхідно створювати умови, зокрема, для виготовлення меблів в Україні та їх продаж за кордон. Експорт необробленої деревини найпростіший, але згубний для країни спосіб заробітку.

Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха розповів, що з 2016 року, під час дії мораторію, індекс інвестицій у деревообробку України зріс на 69%. Координатор платформи економічного розвитку Wood Industry UA Юрій Дюг також підтвердив значне зростання галузі під час дії мораторію.

Експорт товарів деревообробної та меблевої промисловості у 2012-2022 роках зріс із $1,06 млрд до понад $2 млрд. Галузь забезпечує 4,1% експортного виторгу країни та має позитивне сальдо торгівлі у понад $1,25 млрд. Поставки до ЄС складають переважну частину українського експорту деревообробної продукції.

Мораторій вже дав свої результати. Європейські компанії інвестували в українську галузь. Україна має всі шанси стати однією з країн-лідерів галузі. Для цього є і технологічна спроможність, і сировинна база, і людський капітал. Замість того, щоб продавати ліс, який, наприклад, у сусідній Польщі перетворюватимуть на дорогі меблі та продаватимуть в Jysk чи IKEA, Україна має сама стати частиною європейського виробництва та збільшити свою частку на ринку.

Європейська комісія ще з моменту запровадження мораторію на експорт лісу була незадоволена ініціативою України. У 2015-му нардепи продовжили заборону, але прописали її так, що головна його причина – захист не екології та природних ресурсів, а економіки. Це формулювання Арбітраж після позову Єврокомісії визнав неправомірним. Але саме право України захищати свої природні ресурси ніхто не спростував.

Продовжити мораторій на експорт лісу-кругляку необхідно і з екологічних причин. Відповідно до аналізу супутникових фото Global Land Analysis and Discovery (GLAD), встановлено, що за останні 20 років в Українських Карпатах вирубали 161 тис. га лісу, тобто майже 10%. Без мораторію на експорт лісу та жорсткого контролю за вирубуванням Україна ризикує втратити свої ліси.

Роками з України експортували необроблену сировину першого сорту. Для внутрішньої переробки залишалась деревина другого та третього сорту, тоді як найбільш якісні матеріали продавали туди, де за неї більше заплатять. З 2010-го Україна щорічно експортувала 4,5-5,5 млн т (або 5,4-6,6 млн кубометрів) лісоматеріалів у необробленому стані. І це не враховуючи незаконної заготівлі і вивезення лісу. В 2015-му експорт приніс тільки $345 млн. Водночас показник лісистості з 1996-го до 2015-го зменшився з 16% до 11%.

В Україні необхідно не лише продовжити мораторій на експорт лісу-кругляку, але і створити такі правила на ринку, які унеможливлять корупцію, зловживання та захистять ті підприємства, які створюють високотехнологічні та високооплачувані місця всередині країни.