Армія КНДР змінила доктрину після боїв на Курщині, - аналітик

Участь Північної Кореї у російсько-українській війні, попри величезні втрати, стала одним з ключових факторів трансформації і модернізації Корейської народної армії (КНА). Про це йдеться у публікації британського військово-політичного аналітика Джона Геммінгса на сайті Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.

Автор зазначає, що бойовий досвід, отриманий на фронті, а також технологічна співпраця з Росією вже запускають системні зміни в доктрині, озброєнні та оборонно-промисловій базі Пхеньяна.

Як йдеться у публікації, станом на осінь 2024 року близько 12 тисяч північнокорейських військових були розгорнуті в Курській області, де вони діяли разом із російськими силами. Початково їхню тактику українська розвідка описувала як примітивну та надмірно лобову, однак із часом ситуація почала змінюватися. Автор підкреслює, що бойові підрозділи КНДР адаптувалися до умов сучасної війни.

"З часом, однак, підрозділи КНА адаптувалися до нового стилю війни в Україні та почали безпосередньо інтегрувати розвідувальні дані безпілотників у контури управління артилерією та реактивними системами залпового вогню, скорочуючи цикл "виявлення – вогонь" з годин до хвилин", - пише аналітик.

Далі автор наголошує, що цей досвід накладається на глибшу проблему північнокорейської армії – застарілу технічну базу. Значна частина бронетехніки та авіації КНДР досі є зразками радянської епохи, причому далеко не останнього її періоду. Зокрема КНА має багато танків Т-54/Т-62 та літаків МіГ-15 і МіГ-19.

Окремо розглядається питання доктрини. Розповідаючи про підходи КНА, автор зазначає, що вона традиційно поєднувала досвід китайських військ часів Корейської війни 1950-х років з елементами аналізу дій американців в той час. В основі лежать принципи раптовості, масованості, маневреності та прихованості дій. Однак війна в Україні виявила слабкі місця цих підходів, що призвело до втрат і необхідності перегляду тактики.

Пхеньян почав переписувати бойові настанови, змінюється система підготовки, а акцент поступово зміщується від масованих операцій до малих мобільних підрозділів із використанням безпілотників і мережевих систем управління. Автор також звертає увагу на те, що північнокорейське керівництво прямо закріплює пріоритет нових технологій, включно з ШІ, засобами радіоелектронної боротьби та навіть протисупутниковими системами.

Окремий блок дослідження присвячений співпраці з Росією. Зазначається, що угода 2024 року між Москвою та Пхеньяном фактично відкрила доступ КНДР до сучаснішого обладнання для оборонної промисловості, включно з верстатами з числовим програмним керуванням, що критично важливо для виробництва ракет. Також фіксується розвиток центрів із виробництва безпілотників та модернізація інфраструктури авіабази Пангхьон, де випробовуються ударні та розвідувальні дрони.

Автор підкреслює, що паралельно КНДР робить ставку на розвиток власних можливостей у сфері штучного інтелекту та автономних систем наведення. Випробування нових типів дронів і навчання їх інтеграції у бойові системи свідчать про формування нового технологічного пріоритету.

У підсумку дослідження наголошується, що трансформація КНА має стратегічне значення не лише для Корейського півострова, а й для балансу сил у всьому регіоні. Пхеньян, за оцінкою автора, рухається до моделі армії, яка поєднує масове виробництво боєприпасів із поступовим впровадженням мережевих і безпілотних технологій, що робить її значно більш адаптивною, ніж ще два роки тому.

Війна в Україні і КНДР

Як писав УНІАН, попри те, що корейські військові більше не задіяні в активних штурмових діях на російсько-українському фронті, корейці беруть участь в обстрілах прикордонних українських громад.

Також ми розповідали, що співпраця між РФ і КНДР триває і в царині озброєнь. Зокрема нещодавно повідомлялося, що російські окупаційні війська дедалі активніше використовують легкі 107-мм північнокорейські реактивні системи залпового вогню Type 75, як заміну повноцінній реактивній артилерії.