У більшості геополітичних сценаріїв майбутнього, які сьогодні прораховують західні військові штаби, Україна трансформується з реципієнта допомоги у стратегічний оплот і головний стрижень безпеки ЄС, пише Foreign Policy.
Наукові співробітники авторитетної Ради з міжнародних відносин (CFR) Ліана Фікс та Пол Б. Стейрс констатують: що слабшими стають трансатлантичні гарантії Вашингтона, то сильнішою є пряма залежність Брюсселя від бойового потенціалу Києва. Це змушує європейські еліти переходити до нового етапу "розподілу тягаря", де головним питанням стає ціна, яку Європа має заплатити за свій захист українськими руками.
Попри те, що гострота панічних настроїв європейських лідерів напередодні доленосного саміту НАТО в Анкарі дещо спала завдяки тимчасовому врегулюванню кризи в Ормузькій протоці, системні розбіжності між США та континентальною Європою досягли критичної межі. Рани, завдані ізоляціоністським курсом адміністрації Дональда Трампа – від агресивних тарифних воєн та зазіхань на суверенітет Гренландії до демонстративного виведення американського контингенту з Німеччини – залишаються відкритими.
Показовим індикатором глибини кризи стало застереження Державного секретаря США Марко Рубіо, який прямо назвав майбутню зустріч Альянсу "найважливішою в історії", оскільки архітектура блоку вимагає негайного корінно перегляду та "виправлення помилок". Спроби оптимістично налаштованих трансатлантистів видати тимчасове затишшя за "стійкість партнерства" більше не знаходять відгуку серед реалістів у європейських столицях.
Альянс Шредінгера: чому Брюссель таємно готує план "Б"
Для сучасного покоління європейських дипломатів та військових планувальників Північноатлантичний альянс перетворився на класичний парадокс "кота Шредінгера" – він є одночасно і живим, і мертвим. На публічному рівні лідери ЄС продовжують виконувати звичні ритуали, підписувати декларації та фінансувати спільні програми, намагаючись зберегти видимість єдності для психологічного стримування Москви. Проте в закритих кабінетах європейське керівництво більше не сприймає серйозно запевнення американських емісарів щодо відсутності "стратегічних прогалин".
Усвідомлюючи, що Вашингтон навряд чи погодиться на скоординовану та передбачувану передачу оборонних повноважень, Європа почала активно імпровізувати на ходу:
На рівні Європейського Союзу екстрено розробляються алгоритми застосування статті 42.7 Лісабонського договору (аналог статті 5 НАТО про взаємну оборону) на випадок, якщо американське вето паралізує структури Альянсу.
РекламаШтабісти опрацьовують сценарії дій на випадок раптової ліквідації чи блокування Об'єднаного командування ЗС США в Європі.
Париж і Берлін створили закриту керівну групу з ядерного планування для інтеграції французького ядерного арсеналу в систему загальноєвропейського стримування "ядерної парасольки".
Моделювання-2029: сценарій капітуляції США та агресії Кремля
Глибину вразливості Європи унаочнило масштабне командно-штабне моделювання, організоване Радою з міжнародних відносин (CFR) за участю провідних європейських експертів та урядовців. За умовами симуляції, дія якої розгортається у 2029 році, вихідною точкою є встановлення крихкого режиму припинення вогню в Україні та прихід до влади у США відверто ізоляціоністського уряду. Нова адміністрація Білого дому бере курс на форсовану нормалізацію відносин з Росією та починає демонтаж НАТО, відкликаючи Верховного головнокомандувача об'єднаних сил із європейської штаб-квартири.
Відчувши стратегічний вакуум і пасивність Америки, Кремль негайно переходить до ескалації. Спочатку Москва висуває ультиматум на основі своїх проєктів договорів грудня 2021 року, вимагаючи фактичної капітуляції НАТО та виведення військ із 14 країн Східної Європи та Балкан. Не зустрівши опору з боку США, які вимагають від Європи "йти на компроміси", Росія розгортає масовані удари конвенційною зброєю та задіює ядерний шантаж.
РекламаУкраїна як єдиний щит: новий розподіл військового тягаря
У межах кризового моделювання виявився фундаментальний розкол серед європейських держав: поки Велика Британія та Франція намагалися перехопити ініціативу, частина країн Східної та Центральної Європи виявилися паралізованими страхом перед прямою війною з РФ без підтримки Пентагону. Суперечки щодо того, чи є гібридні атаки Москви приводом для активації статті 5, заблокували швидкі рішення колективного Брюсселя.
Єдиним реальним, боєздатним та геополітично стійким елементом, здатним стримати прорив російських сил углиб континенту, в аналізі CFR визнано саме Україну. Військова машина Києва, що володіє унікальним багаторічним досвідом ведення війни високої інтенсивності, стає безальтернативним форпостом європейської цивілізації. Для побудови власної автономної оборони Європі знадобляться десятиліття, яких вона не має. Відтак, життєздатність ЄС у найближчі роки цілком залежатиме від інтеграції України в оборонне планування Заходу, що перетворює Київ із прохача на головного донора європейської безпеки.
Ситуація в українській обороні
Зазначимо, понад чотири роки Володимир Путін намагався захистити громадян РФ від наслідків бойових дій, проте наразі Україна перетворила окупований у 2014 році Крим на нову арену протистояння. Як повідомляє The Wall Street Journal, сотні безпілотних літальних апаратів щоденно завдають ударів по паливній та енергетичній інфраструктурі півострова, а вартість пального стрімко зростає. Через запроваджену українськими дронами блокаду, яка практично заблокувала постачання товарів із Росії, тисячі жителів і туристів змушені екстрено залишати півострів через Керченський міст.
Напередодні українські засоби ураження великого радіуса дії завдали успішних ударів по двох російських нафтопереробних заводах у Краснодарському та Ярославському регіонах. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив президент України Володимир Зеленський. За словами глави держави, під удар потрапив Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї, розташований орієнтовно за 300 кілометрів від лінії бойових зіткнень. Окрім цього, підрозділи досягли нафтопереробного підприємства в Ярославській області, що міститься приблизно за 700 кілометрів від українського кордону.
Джерело: УНІАН