Країни НАТО мають намір пообіцяти Україні допомогу, але за кілька днів до саміту в Парижі все ще не можуть дійти згоди щодо того, наскільки довгостроковим має бути це зобов’язання, повідомляє Frankfurter Allgemeine.
Видання зазначає, що за кілька днів до саміту, який відбудеться наступного тижня в Анкарі, члени НАТО все ще не можуть дійти згоди щодо того, наскільки довгостроковою та конкретною має бути їхня військова допомога Україні.
Хоча під час голосування послів НАТО щодо підсумкової декларації саміту у вівторок у Брюсселі було підтверджено формулювання, згідно з яким союзники НАТО зобов’язуються до 2026 року "виділити 70 мільярдів євро на військове обладнання, підтримку та підготовку для України".
Однак, за інформацією газети, отриманої з дипломатичних кіл, обізнаних із перебігом подій, щодо другої частини зобов’язання, яка конкретизує стабільність допомоги, все ще існує опір.
"У ній мало б йтися про те, що союзники підтвердили свої суверенні зобов’язання "зберегти щонайменше аналогічний рівень до 2027 року"", - йдеться в статті.
Однак, за словами дипломатів, Італія виступає проти довгострокового зобов’язання з зазначенням 2027 року.
Тому ця формулювання поки що залишається в дужках. Відповідно, на четвер заплановано черговий раунд переговорів послів НАТО, щоб вирішити це питання ще до саміту.
При цьому саме таке закріплення обіцянки про надання допомоги Україні для багатьох партнерів по НАТО стало б вирішальним кроком уперед у цій заяві, за що останнім часом активно виступав і Берлін.
У будь-якому разі, чіткого алгоритму розподілу цих витрат не буде. Крім того, не всі обіцяні кошти є новими.
Видання зазначає, що сума в 70 мільярдів євро на рік випливає не з аналізу військових потреб, а з простого розрахунку.
"До неї входять 30 мільярдів євро з позики Європейського Союзу для України. Решта 40 мільярдів євро відповідають зобов’язанням, взятим на саміті у Вашингтоні 2024 року", - пояснюється в публікації.
Примітно, що якби вдалося реалізувати план щодо зобов’язання у підсумковій декларації досягти "порівнянного рівня" також у 2027 році, то загальна сума склала б 140 мільярдів.
У підсумковій заяві 2024 року союзники висловили намір "протягом наступного року надати Україні базове мінімальне фінансування в розмірі 40 мільярдів євро". На той час це стосувалося всіх членів альянсу, включаючи США.
Фактично з середини 2024 до середини 2025 року союзники надали Україні військову допомогу на суму понад 50 мільярдів євро, з яких 40% припадало на США.
Однак новий уряд під керівництвом президента Дональда Трампа дійсно вирішив повністю припинити цю допомогу – через що Європа та Канада мусили взяти на себе всю відповідальність.
На тлі цього те, що знову можна назвати мінімальну суму, є певним прогресом. Ще більш чітким сигналом було б укладення угоди на два роки.
Видання поділилося, що навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав естонську пропозицію виділити 0,25% ВВП на військову підтримку України. Якби не брати до уваги США, це дало б щорічну суму близько 60 мільярдів євро – на додаток до позики ЄС для України.
Однак ця ініціатива зіткнулася з рішучим опором з боку таких держав, як Франція, Італія та Іспанія, внески яких значно нижчі за цей поріг. Ці країни наголошували, що, зрештою, вони вже беруть пропорційну участь у наданні позики Україні.
Основна частина цих коштів припадає на Німеччину, яка має намір внести 11,5 мільярда євро, а також на Велику Британію, Данію, Нідерланди та Швецію.
Хоча значна частина з 40 мільярдів євро на цей рік буде сформована за рахунок вже затвердженої двосторонньої допомоги, все ж близько восьми-десяти мільярдів повинні надійти до Києва у вигляді нових коштів, зазначають у Берліні. Там розраховують, що завдяки зобов’язанням та закріпленню обіцянок у підсумковій декларації стане прозоріше, хто і скільки в кінцевому підсумку надасть. Наприклад, завдяки звітам Рютте з цього приводу.
"Вже зараз Канада та європейські союзники несуть 98 відсотків фінансових зобов’язань щодо військових витрат. Ми хочемо і мусимо докласти ще більше зусиль, щоб гарантувати Україні військову підтримку не лише цього року, а й наступного року принаймні в тому ж обсязі. Підтримка, яка змусить Путіна нарешті усвідомити, що Україна має більше витримки, що настав час нарешті сісти за стіл переговорів", - заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефуль під час візиту до Вашингтона.
Згідно з інформацією газети, у проекті заяви саміту також міститься таке речення: "Україна сприяє трансатлантичній безпеці". Європейці не змогли домогтися від США включення до тексту більш конкретних формулювань, які, наприклад, підкреслили б екзистенційний зв’язок безпеки України з безпекою Європи.
Джерело: УНІАН
