Іран застосовує ракети інакше, ніж всі очікували: аналітики пояснили, що це означає

Під час війни, що триває на Близькому Сході вже десятий день, Іран активно використовує ракети та дрони для ударів по сусідніх країнах. Втім, як пише Business Insider, масштаб руйнувань поки що обмежений через ефективну роботу систем протиповітряної оборони Ізраїлю, Сполучених Штатів Америки та їхніх арабських союзників у регіоні.

На думку військових аналітиків, іранські сили можуть намагатися зберегти залишки свого ракетного потенціалу, використовуючи більш розосереджену стратегію.

Зокрема, старший аналітик із Близького Сходу та Північної Африки компанії RANE Райан Бол (Ryan Bohl) зазначає: найбільшим сюрпризом стало те, що Іран не намагався масованими ударами прорвати системи ППО арабських країн Перської затоки.

За його словами, Тегеран здебільшого або розосереджує удари, або концентрує їх на Об'єднаних Арабських Еміратах, де системи протиповітряної оборони демонструють ефективність, порівнянну з ізраїльськими.

Чи вистачить Ірану ракет

Ключове питання полягає в тому, чи зможе іранська армія, яка, ймовірно, діє з мінімальним централізованим управлінням, зберегти свої ракети та дрони, на які активно полюють США та Ізраїль. Масована повітряна кампанія, що розпочалася 28 лютого, завдала серйозного удару по іранському арсеналу. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Ден Кейн повідомив, що менш ніж за тиждень після початку бойових дій кількість ракетних атак Ірану скоротилася більш ніж на 80%.

Ізраїльські військові також заявляють, що знищено приблизно 75% іранських пускових установок.

"Поки що складно сказати, чи обережність у застосуванні озброєння є частиною стратегії Тегерана, чи результатом втрат після американських та ізраїльських ударів. За даними іранських державних ЗМІ, станом на 5 березня Іран випустив близько 500 балістичних і крилатих ракет та запустив приблизно 2000 дронів", - йдеться у статті.

За оцінками експертів, Іран активно використовує короткодальні балістичні ракети Fateh-110. Водночас більш сучасні ракети середньої дальності, такі як Khorramshahr-4 та Fattah-1 (яку Тегеран називає гіперзвуковою), застосовуються значно рідше.

Професор міжнародних відносин, доцент кафедри політики та міжнародних відносин Університету Маунт-Аллісон Джеймс Девайн зазначає, що нинішня тактика Ірану відрізняється від попередніх років. Замість масованих атак по одному об’єкту Тегеран завдає регулярних, але відносно невеликих ударів по широкому колу цілей.

На думку Девіна, така тактика може бути спрямована не лише на завдання шкоди, а й на виснаження запасів ракет-перехоплювачів у США та їхніх союзників.

"Партизанська війна" у повітрі

Фрагментарні атаки можуть також свідчити про проблеми з централізованим управлінням у збройних силах Ірану. Після загибелі верховного лідера країни внаслідок масштабного авіаудару, разом з низкою інших високопосадовців, міністр закордонних справ Аббас Арагчі заявив, що Іран перейшов до так званої "мозаїчної оборони" - системи, яка дозволяє військовим підрозділам діяти більш автономно.

Аналітик Араш Азізі з Бостонського університету вважає, що ця стратегія справді застосовується на практиці. За його словами, хоча Іран зазнав значних втрат у військових ресурсах, він все ще здатний раціонально розподіляти залишки озброєння і навіть продовжувати виробництво, що дозволяє йому підтримувати бойові дії.

Особливо важливу роль відіграють безпілотники, зокрема дрони типу Shahed, які залишаються серйозною загрозою.

"Фактично Іран веде війну, схожу на партизанську", - зазначає Азізі.

Підземні "ракетні міста"

Іран також створив мережу підземних баз, відомих як "ракетні міста", де зберігаються ракети та пускові установки. Саме ці об’єкти стали однією з головних цілей американських ударів стратегічними бомбардувальниками B-2 Spirit. Втім, навіть якщо ракети залишаються у запасі, знищення пускових установок суттєво зменшує можливості Ірану для їхнього запуску.

На думку аналітиків, однією з найбільших проблем для США та їхніх союзників залишаються простішi ударні дрони.

"Саме дрон типу Shahed залишається загрозою, для якої США, Ізраїль і країни Перської затоки поки не мають ідеального рішення", - зазначає Раян Бол.

Йдеться, що подібну проблему переживає Україна, де ці безпілотники використовує Росія.

Удари по американських об’єктах

Попри ефективну ППО, Ірану вдалося завдати окремих ударів по американських військових об’єктах. Зокрема 1 березня іранський боєприпас влучив у командний центр в Кувейті, унаслідок чого загинули шість американських військових.

Супутникові знімки також показали пошкодження радара системи THAAD в Йорданії та подібних об’єктів в ОАЕ.

Іран також застосовував ракети з касетними боєголовками проти Ізраїлю. Вони не здатні завдати значних руйнувань укріпленим спорудам, але становлять серйозну небезпеку для цивільних.

"Такі боєприпаси важко перехоплювати, і вони дуже небезпечні для незахищених цілей та мирного населення", - пояснює Джеймс Девін.

Водночас експерти не вважають їх "вирішальною зброєю", хоча вони можуть посилити політичний тиск на США та Ізраїль.

Втрати Ірану у війні

Нагадаємо, Іран втратив частину свого військового авіапарку, а також паливозаправники Boeing на двох стратегічних аеродромах. За даними Soar і OSINT-аналітика Samir, на території міжнародних аеропортів у Ширазі та Тегерані зафіксовано знищення низки літаків.

В аеропорту Шираз уражено 2 військово-транспортні літаки C-130 Hercules і важкий військово-транспортний літак Іл-76, у столичному аеропорту Мехрабад - щонайменше 3 літаки Boeing 747 і 3 Іл-76.