"Історичні землі" Путіна

Днями Володимир Путін, виступаючи на зібранні випускників військових вишів, молодих офіцерів (потенційних жертв його злочинної політики), "висік сам себе як унтер-офіцерська вдова", заявивши, що вони "вирішують завдання в ході СВО – звільняють наші історичні землі…". Тобто, знову мова не йде про держави, про міжнародне право, а йде про "історичні землі" - псевдоюридичну маячню, якою намагаються виправдати акт агресії, та спроби анексії території суверенної України.

Чому це повна маячня з точки зору права?

"У сучасному міжнародному праві не існує визнання поняття "історичні землі".

Кордони та суверенітет базуються на нормах Статуту ООН, принципах їх непорушності та самовизначення народів. А будь-які спроби силового перегляду під гаслами "відновлення історичної справедливості" вважаються агресією та порушенням міжнародного права.

"Відтак, російська риторика про "повернення історичних земель" є юридично нікчемною та не має жодної правової сили.

Ба більше, російське вторгнення Росії в Україну є прямим та грубим порушенням фундаментальних норм сучасного світового порядку.

"Чому посилання на "історичні землі" є незаконними?.

По-перше, це порушення Статуту ООН. Стаття 2(4) суворо забороняє загрозу силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави.

"Жодні історичні міфи чи претензії не можуть скасувати цю норму.

По-друге, це заперечення принципу непорушності кордонів. Гельсінські угоди 1975 року та міжнародне право базуються на визнанні чинних, офіційно встановлених кордонів. Україна та Росія офіційно делімітували свій спільний кордон у Договорі про українсько-російський державний кордон 2003 року, який РФ ратифікувала і зобов'язалася поважати.

По-третє, це відкрите нехтування забороною анексії. Міжнародне право категорично забороняє набуття територій за допомогою сили. Окупація та спроба анексії українських областей під приводом "історичного права" кваліфікуються Генеральною Асамблеєю ООН як акт агресії.

По-четверте, це намагання історією приналежності тих чи інших земель до різних держав прикрити намір переписати сучасні правила й норми. Сучасний правопорядок ставить на перше місце волю людей, які проживають на території зараз, а не те, кому ця земля належала століття тому. У 1991 році народ України (включно з Кримом та Донбасом) на законно організованому всеукраїнському референдумі абсолютною більшістю голосів обрав незалежність, що було офіційно визнано світовою спільнотою і самою Росією.

По-п’яте, Міжнародний Суд ООН (найвищий судовий орган у світі) ще у березні 2022 року видав наказ, яким зобов'язав Росію негайно припинити військові операції. Генеральна Асамблея ООН у численних резолюціях (зокрема, ES-11/1 та ES-11/4) чітко засудила дії РФ, назвала їх агресією, підтвердила суверенітет України у її міжнародно визнаних кордонах 1991 року та визнала російські аргументи повністю безпідставними.

"Так що свої байки стосовно "історичних земель" росіянам варто приберегти на час, коли вони намагатимуться не втратити Калінінград (Кенігсберг в Східній Прусії). Адже, за логікою очільника Кремля, це – історичні землі Німеччини.