На той час, коли 28 лютого розпочалася війна в Ірані, світ уже воював. Останні два роки принесли більше воєн – як усередині країн, так і між ними – ніж у будь-які роки з часу закінчення Другої світової війни.
Настала "нова норма" наростаючих конфліктів, пише доцент політичних наук Чиказького університету Пол Пост у матеріалі для The New York Times.
Зараз, коли війна в Україні затягується, а війна Америки та Ізраїлю проти Ірану призупинена в рамках крихкого перемир’я, ми спостерігаємо повернення на світову арену іншого небажаного феномену: світової війни. Два великі конфлікти на різних континентах стали аренами стратегічної конкуренції між великими державами, зазначив експерт.
Динаміка кожної війни має прямий вплив на іншу, і обидві втягнули в боротьбу допоміжні держави. І хоча сукупний масштаб та інтенсивність цих конфліктів далеко не відповідають двом руйнівним світовим війнам минулого століття, вони виникли з одного й того ж небезпечного рефлексу: конкуруючі нації повністю покладаються на військову силу як на перший і основний засіб реалізації влади.
Росія та США вступили у війну з різних причин. Кремлівський диктатор Володимир Путін прагнув розширити свою територіальну сферу впливу та повернути землі, які – на його думку – належать до російської сфери впливу. Заявлені цілі Сполучених Штатів у війні проти Ірану різнилися, але президент США Дональд Трамп послідовно наголошував, що Ірану не можна дозволити заволодіти ядерною зброєю, пише Пост.
Проте і Путін, і Трамп вірили, що успіх буде легким і що їхня мета виправдовує практично будь-який рівень насильства – навіть якщо це порушує норми міжнародного права.
За кілька коротких тижнів конфлікти в Україні та Ірані стали вираженням поточної конкуренції великих держав. На обох театрах Росія і Сполучені Штати підтримали супротивників один одного. США продовжують надавати Україні зброю, розвіддані та плани для її боротьби проти Росії, а РФ, за наявними відомостями, робила те саме для Ірану, надаючи інформацію про цілі та карти американських військових позицій, а також відправляючи безпілотники до Тегерана.
Хоча Сполучені Штати Америки та Росія не стріляють одна в одну безпосередньо, держави фактично зарядили та спрямували гармати, з яких стріляють інші.
Кожна війна вплинула на іншу
Шок світових цін на нафту, викликаний закриттям Іраном Ормузької протоки, став фінансовим успіхом для Росії – як за рахунок вищих цін на її власну нафту, так і за рахунок пом’якшення санкцій щодо цієї нафти адміністрацією Трампа, яка відчайдушно намагається знизити світові ціни.
Поки увага та ресурси відволікаються на Іран, Росія розпочала весняний наступ, спрямований на закріплення та розширення своїх територіальних завоювань в Україні. Україна, тим часом, запропонувала США та арабським країнам, що стали мішенню Ірану, свій досвід у захисті від безпілотників, набутий у боротьбі проти Росії.
Обидва конфлікти втягнули інші країни
В Україні військові зусилля Росії тривалий час підтримувалися економічною та технічною допомогою Китаю, прямим внеском живої сили Північної Кореї та безпілотниками з Ірану. Європейські союзники відігравали дедалі важливішу роль в озброєнні України, навіть взявши на себе лідерство в цих зусиллях за останній рік.
І хоча країни НАТО не відгукнулися на заклик пана Трампа допомогти утримати Ормузьку протоку відкритою, минулого місяця системи протиракетної оборони під управлінням НАТО збили іранські ракети, спрямовані в бік Туреччини. Іранські ракети, націлені на низку країн Перської затоки, втягнули ці країни у боротьбу, тоді як Ізраїль атакував "Хезболлу" в Лівані, а підтримувані Іраном хусити в Ємені запустили ракети по Ізраїлю.
Перша та Друга світові війни залучили мільйони солдатів великих держав, які воювали один з одним безпосередньо, що призвело до мільйонів смертей. Але не всі світові війни будуть виглядати як ті два катаклізми. Насправді ті події навіть не були першою чи другою світовими війнами.
Семирічна війна середини XVIII століття та Наполеонівські війни початку XIX століття також були глобальними битвами, що складалися з окремих воєн на різних континентах за участю великих держав, які або воювали безпосередньо, або координували дії між конфліктами.
Семирічна війна 1756–1763 років є повчальною для розуміння значення світової війни в тому вигляді, в якому вона розгортається сьогодні. Війна велася переважно в Європі, з Британією та Пруссією на одній стороні і Францією та Австрією на іншій. Оскільки Британія і Франція володіли глобальними імперіями, бої поширилися на кілька континентів. Це також був час, коли країни активно використовували військову силу для утвердження своєї національної могутності.
Дехто стверджував, що Холодна війна була світовою війною. Безумовно, уявлення про те, що Холодна війна була "холодною", є помилковим: це був період інтенсивних конфліктів, що охопили багато частин земної кулі. Але конфліктам Холодної війни бракувало взаємопов’язаності та одночасності, які спостерігаються зараз у Європі та на Близькому Сході.
І, що не менш важливо, наддержави в той час виявляли обережність у використанні військової сили, що обмежувало їхні дії – багато в чому через ядерні арсенали, які вони накопичували. Сьогодні і Путін, і Трамп демонструють більш легковажний підхід до використання армії для досягнення своїх цілей – і більшу байдужість до наслідків, як економічних, так і соціальних.
Важливо розглядати війни в Ірані та Україні як частину глобальної події
Аналіз взаємозв'язку воєн показує необхідність для наших лідерів мислити глобально у багатополярному світі, що зароджується, де держави борються за контроль над регіонами або сферами впливу, заявив експерт. Конфлікт в одному регіоні майже напевно перекинеться на інший.
Ресурси, виділені на одну боротьбу, можуть означати зменшення ресурсів для іншої, що підриває зусилля щодо стримування загрози або надання допомоги союзнику, який цього потребує. Нездатність визнати глобальний масштаб проблем безпеки – це саме те, як держави можуть зісковзнути від обмеженої війни за вибором до світової війни, яку вони не планували.
Минулого року виповнилося 80 років від дня закінчення Другої світової війни. Руйнування того конфлікту залишаються неперевершеними, і нам слід сподіватися, що так буде й надалі. Навіть якщо ми ніколи більше не переживемо глобальний конфлікт такого масштабу, ми, тим не менш, знову стаємо свідками повернення епохи світової війни.
Інші новини про світові війни
Раніше УНІАН повідомляв, що Китай захопив острів, поки вся увага була прикута до Ірану. Він зумів фактично анексувати територію в Південно-Китайському морі, побудувавши штучний острів за 400 км від В'єтнаму. Китайські земснаряди працювали з вражаючою швидкістю, перетворивши риф Antelope на сушу.
Крім того, ми також розповідали, що Британія розробляє масштабний план переходу всієї держави у стан війни. Оновлена версія так званої "Урядової книги війни" спиратиметься на уроки холодної війни.
Джерело: УНІАН
