Спільний з Росією кордон країн НАТО досі залишається практично незахищеним, попри гучні заяви політиків про загрозу російського вторгнення і начебто активну підготовку до нього. Такий висновок зробив французький OSINT-аналітик Клеман Молен, який проаналізував стан укріплень за наявними у відкритому доступі фото, відео і супутниковими знімками.
Автор зазначає, що Польща, попри численні заяви влади та публікації про будівництво оборонних рубежів, наразі укріпила лише незначну частину кордону з Калінінградською областю Росії. За його словами, протитанкові рови та ряди бетонних "зубів дракона" розташовані лише в кількох окремих ділянках і не створюють суцільної лінії оборони. Крім того, значна частина прикордонної території, включно з важливими дорогами, залишається непідготовленою, також бракує колючого дроту.
На кордоні Польщі з Білоруссю, пише експерт, переважають загородження, створені для стримування нелегальної міграції, тоді як повноцінні оборонні укріплення лише починають зводити. Окремою проблемою він називає відсутність достатнього захисту Сувальського коридору – стратегічно важливої ділянки польсько-литовського кордону між Білоруссю та Калінінградським ексклавом Росії.
Литву автор називає державою, яка потенційно перебуває під найбільшим ризиком через сусідство з Калінінградською областю, Сувальський коридор і довгий кордон із Білоруссю. Попри це, за його спостереженнями, оборонних споруд там практично немає, хоча офіційний план їхнього будівництва вже існує. Водночас триває розвиток дорожньої інфраструктури вздовж східного кордону, що може стати основою для майбутнього розгортання укріплень.
Латвія, йдеться у публікації, просунулася далі за сусідів. Тут уже встановлюють "зуби дракона" та розчищають прикордонну смугу для створення оборонної лінії. Водночас експерт наголошує, що країна стикається з тими самими проблемами, що й інші держави регіону.
Естонія також поки що має невисокий рівень фортифікації, хоча загроза, особливо в районі Нарви, залишається актуальною. Природні перешкоди у вигляді озер можуть допомагати обороні, однак водночас створюють можливості для проникнення.
Натомість Фінляндія, яка лише нещодавно приєдналася до НАТО, отримала найвищу оцінку автора. Хоча супутникові знімки поки не дозволяють підтвердити наявність великої кількості фортифікацій, країна активно розбудовує інфраструктуру та готує прикордонні бар'єри.
РекламаЩодо Норвегії, автор не відзначає будь-яких помітних змін або масштабних оборонних робіт.
Загалом аналітик незадовільно оцінює приготування НАТО до російського вторгнення і бачить паралелі з тим, яких помилок припустилася Україна.
"Спосіб, у який вони окопуються, насправді схожий на те, як Україна рила окопи у 2023-2024 роках, що призвело до складних ситуацій. Напрямок правильний, але є багато чому повчитися з українського прикладу, помилок, і темп дуже-дуже повільний. Пріоритетом є захист кордонів, а також глибина, Сувальський коридор і, очевидно, пріоритет протиповітряної оборони та протидронної оборони", - написав Клеман Молен.
Російська загроза в Європі
Як писав УНІАН, країни НАТО досі не відновили здатність масштабно виробляти зброю, попри наочний приклад у них під боком. Відставний генерал США зауважив, що у війні з Україною Росія не лише втратила 4 тисячі танків, але і відновила ці втрати. Натомість найбільші єврорпейські країни, на кшталт Франції чи Британії, мають усього по 200 танків загалом.
Також ми наводили заяву заступника головнокомандувача сил НАТО в Європі Джона Стрінгера. Він наголосив, що країни Заходу більше не можуть розраховувати на безпечний тил під час великих воєн через загрозу масованого застосування дронів і далекобійних ракет.
Джерело: УНІАН
