Військова кампанія США та Ізраїлю проти Ірану, попри тактичні успіхи, поставила перед Вашингтоном складне стратегічне питання – чи варто залучати сухопутні війська, щоб забезпечити остаточну перемогу. Таке рішенням мало би свої "за" і "проти", пише у власному блозі відставний генерал австралійської армії, військовий аналітик Мік Раян.
За словами автора, поточна операція демонструє традиційну проблему сучасних воєн: перевага в повітрі та на морі не гарантує досягнення політичних цілей. І США мають купу приладів у власній історії.
Експерт зазначає, що у Вашингтоні зараз фактично зважують, чи допоможе наземна операція завершити кампанію, чи, навпаки, втягне США у тривалий і виснажливий конфлікт із непередбачуваними наслідками. Сам Раян бачить як кілька аргументів "за" наземну операцію, так і кілька аргументів "проти" цього.
Аргументи на користь введення військ:
- фізичний контроль над іранською ядерною інфраструктурою дозволить не лише зруйнувати її, а й гарантувати неможливість відновлення;
- наземна присутність може стати фактором політичних змін усередині Ірану після придушення протестів у січні 2026 року;
- фізичний контроль над узбережжям Ірану здатен стабілізувати ситуацію в Ормузькій протоці, яка вже вплинула на глобальні ціни на нафту;
- захоплення стратегічних об’єктів, таких як нафтовий термінал на острові Харг, може стати важливим важелем у мирних переговорах.
Водночас, як підкреслює автор, ці переваги мають суттєві обмеження і ризики.
Аргументи проти наземної операції:
- Іран – велика країна з гірським рельєфом і підготовленою інфраструктурою для затяжної партизанської війни;
- відсутність чіткої політичної мети може перетворити операцію на тривалу окупацію без зрозумілого завершення;
- існує високий ризик регіональної ескалації за участю проіранських угруповань;
- навіть обмежена операція може швидко перерости у масштабну війну з великими втратами;
- тривала війна послабить ресурси США та вплине на їхні глобальні зобов’язання, зокрема щодо стримування Китаю та підтримки України;
- можливі втрати і затяжний характер війни можуть підірвати підтримку Трампа з боку американського суспільства.
Окремо аналітик наголошує на ключовій стратегічній дилемі США: як перетворити військову перевагу на політичний результат.
Реклама"Значно легше ввести війська, ніж їх вивести", – підкреслює він, застерігаючи від поспішних рішень.
На думку Раяна, сама лише погроза введенням сухопутних сил може бути ефективним інструментом тиску, однак реальне розгортання військ потребує чітких відповідей на базові питання: якою є мета перемоги, скільки триватиме операція і хто керуватиме Іраном у разі падіння режиму.
Поки таких відповідей немає, підсумовує Раян, варіант із наземною операцією, найімовірніше, залишатиметься лише на рівні планування.
Війна в Ірані: оцінки зовнішніх спостерігачів
Як писав УНІАН, екс-командувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що спроба США розпочати наземну операцію в Ірані може завершитися воєнною катастрофою. За його словами, досвід російсько-української війни довів ефективність асиметричних підходів і технологій, зокрема "кілл-зон", де дрони роблять перебування військ фактично неможливим. Генерал підкреслює, що Іран здатен застосувати подібну тактику проти американських сил, що призведе до значних втрат і провалу операції.
Також ми наводили думку американського ветерана війни в Іраку, який вважає, що нинішня операція США проти Ірану відзначається відсутністю чіткої мети, через що самі військові можуть не розуміти, за що вони воюють. На його думку, така стратегія, де тактичні удари підміняють політичну ціль, може призвести до затяжного конфлікту з небезпечними наслідками.
Джерело: УНІАН
