Рада ухвалила закон про Український національний пантеон: що це і про кого

Верховна Рада ухвалила закон про Український національний пантеон, який, зокрема, має стати центром патріотичного виховання та проведення державних церемоній.

Йдеться про ухвалення в цілому президентського законопроєкту про Український національний пантеон (№15360), за що проголосували 287 народних депутатів.

Ним на законодавчому рівні пропонується створити єдиний національний простір, що символізуватиме безперервність української державницької традиції - від Русі до сучасної України.

Так, передбачається створення у Києві державного меморіального комплексу, який виконуватиме кілька функцій:

• він стане місцем почесного перепоховання визначних діячів України та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на Батьківщину;
• він має стати центром збереження історичної пам’яті, патріотичного виховання та проведення державних церемоній.

Крім того, передбачається, що саме тут відбуватимуться офіційні урочистості, вручення найвищих державних нагород. Відвідання комплексу стане невід'ємною складовою Державного Протоколу та Церемоніалу України під час офіційних візитів іноземних лідерів і делегацій.

Хто може бути вшанований у Пантеоні

Вказується, що право бути вшанованими у Національному пантеоні матимуть глави українських держав різних історичних епох, президенти України (крім тих, кого усунуто з поста в порядку імпічменту), головнокомандувачі українських військових формувань, визначні діячі науки, культури, освіти, релігії, державотворення, а також лауреати Нобелівської премії, пов'язані з Україною.

Вшанування здійснюватиметься шляхом перепоховання, встановлення кенотафів (символічний надгробний пам'ятник без могили як такої - УНІАН) або меморіальних таблиць.

Кого не включать до Пантеону

Водночас до Пантеону не можуть бути включені особи:

• засуджені за злочини проти національної безпеки України, міжнародного правопорядку;
• ті, на яких поширюється дія законодавства про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.

Згода родичів

Встановлено, що перепоховання можливе лише за згодою близьких родичів померлого. Оцінку кандидатур здійснюватиме спеціальний дорадчий орган, до складу якого увійдуть історики, науковці та представники Українського інституту національної пам’яті.

Крім того, перед ухваленням остаточного рішення проводитиметься й громадське обговорення.

Чи буде у Пантеоні Бандера

Як повідомляв УНІАН, раніше Володимир В’ятрович, народний депутат від "Європейської солідарності", член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики зазначив, що пантеон видатних українців має бути створений у центрі Києва.

За його словами, у Пантеоні планується перепоховати кілька десятків найвизначніших борців за Україну, діячів культури і науки. Йдеться про постаті з епохи Київської Русі і до сьогодення.

Депутат також зазначив, що вже є домовленість про перепоховання в Україні останків першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. Також ведуться перемовини щодо інших постатей. Йдеться про голову Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюру та лідера ОУН Степана Бандеру.