Росія наближається до межі можливостей своєї системи вербування добровольців для фронту, через що в Кремлі дедалі серйозніше постає питання нової хвилі примусової мобілізації. Про це пише Kyiv Independent із посиланням на західних аналітиків.
Як нагадує видання, перша хвиля так званої часткової мобілізації у вересні 2022 року була оголошена після успішного українського контрнаступу у Харківській області. Тоді Кремль мобілізував близько 300 тисяч резервістів, що спричинило протести та масовий виїзд росіян за кордон. Відтоді влада намагалася уникати нового масштабного призову, роблячи ставку на добровільних контрактників та вербування ув’язнених.
Однак нині ця модель починає давати збої. За даними української розвідки, у першому кварталі 2026 року контракти підписали приблизно 70,5 тисячі нових військовослужбовців, що суттєво нижче від планів Міністерства оборони РФ. Подібні оцінки наводить і експерт Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Яніс Клюге, який називає цей показник найнижчим за останні три роки.
Проблему посилюють величезні втрати російської армії. Згідно зі звітом Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), станом на кінець 2025 року втрати РФ могли сягнути 1,2 мільйона осіб, включно з приблизно 325 тисячами загиблих. Щоб компенсувати такі втрати, Москві необхідно щомісяця залучати понад 30 тисяч нових військових.
Аналітики зазначають, що Кремль уже посилює прихований тиск на населення. Йдеться про вербування студентів, встановлення планів набору для підприємств, а також вручення повісток резервістам під приводом медичних чи адміністративних перевірок.
За словами аналітикині Інституту вивчення війни Катерини Степаненко, ситуація для Росії стає дедалі складнішою.
"Російські втрати почали перевищувати темпи набору до російської армії наприкінці 2025 року, а це означає, що Кремлю доведеться набирати більше особового складу лише для того, щоб підтримувати наземні штурми на рівні, який Росія могла забезпечувати у 2025 році", - зазначає вона.
РекламаВодночас експерти сумніваються, що нова мобілізація буде оголошена найближчим часом. Автори публікації нагадують, що російське суспільство нині більше втомлене від війни, ніж у 2022 році, а економічні наслідки конфлікту стали відчутнішими для населення.
Аналітик Центру аналізу європейської політики Михайло Комін вважає, що реакція громадян може бути значно гострішою, ніж чотири роки тому.
На думку експертів, Путін може вдатися до нового призову лише за двох сценаріїв: у разі серйозної кризи на фронті або якщо вирішить перевести Росію на повномасштабні воєнні рейки та різко розширити масштаби конфлікту.
"Якщо Росія все ж запустить військову мобілізацію, це буде ознакою того, що режим перебуває під величезним тиском і потрапив у політичну пастку", - наголошує аналітик CSIS Макс Бергманн.
Війна в Україні: стратегічний вимір
Як писав УНІАН, під час виступу на День Росії Путін уперше обережно визнав окремі проблеми російської армії, хоча й продовжував заявляти про силу Росії та технологічні досягнення. Путін зокрема, що війська просуваються "не так швидко, як хотілося б", але не згадав про успіхи українських контратак.
Також ми розповідали, що Україна отримала нову перевагу завдяки модернізованим ударним дронам середньої дальності з елементами штучного інтелекту, які здатні самостійно наводитися на цілі навіть в умовах активної радіоелектронної боротьби. Ці безпілотники уражають склади боєприпасів, паливні бази, командні пункти та транспортні маршрути на відстані до 150 км від фронту, що значно ускладнює логістику російських військ.
Джерело: УНІАН