"Швидкість та інновації": в BI розповіли, які уроки має винести Захід з війни в Україні

Ключовий урок для Заходу, який можна винести з боротьби України проти російського вторгнення, полягає в тому, що швидкість інновацій та адаптації у військовій справі може мати вирішальне значення на полі бою, заявив німецький військовий чиновник, пише Business Insider.

Видання констатує, що занурена в екзистенційну боротьбу за виживання, Україна змушена розробляти та випробовувати зброю, застосовувати її в бою та приймати рішення на полі бою у стрімкому темпі.

Зазначається, що партнери прагнуть винести якомога більше уроків з цієї війни, готуючись до можливого великомасштабного сучасного конфлікту. 

У той час як НАТО переглядає свій багаторічний акцент на виробництві зброї найвищої якості, заступник начальника Генерального штабу німецької армії Гайко Хюбнер зазначив, що швидкість розробки зброї може стати вирішальним фактором між перемогою та поразкою.

"На мою думку, війна в Україні безсумнівно підтвердила один головний урок, а саме те, що швидкість військових інновацій сама по собі стала вирішальним чинником військової потужності. Питання вже не полягає лише в тому, хто розробляє кращу технологію. Ключове питання полягає в тому, хто зможе швидше масштабувати інновації і, що ще важливіше, швидше інтегрувати їх у збройні сили з технічної точки зору", - сказав Хюбнер.

Заступник начальника Генерального штабу німецької армії додав, що сьогодні стримування вже не ґрунтується виключно на чисельності,  воно залежить від швидкості, взаємозв’язку, а що ще важливіше – від здатності до адаптації.

"Ймовірно, вирішальну перевагу матимуть ті збройні сили, які найшвидше перетворюють інновації на військові результати", - спрогнозував він.

В статті вказується, що Україна вжила низку заходів для прискорення виявлення цілей на полі бою, прийняття рішень та нанесення ударів, зокрема за допомогою системи "Дельта". 

Пояснюється, що ця платформа об’єднує розвідувальні дані, отримані від супутників, бойових підрозділів та безпілотників, пов’язуючи датчики на полі бою, безпілотники, командирів та озброєння, щоб скоротити затримки між виявленням цілі, прийняттям рішення та нанесенням удару.

На думку видання, Збройні сили інших країн дедалі більше усвідомлюють зростаюче значення швидкості дій на полі бою.

Додається, що Велика Британія входить до числа країн, які вже почали застосовувати ці уроки, отримані в Україні.

"Минулого року її міністерство оборони оголосило про партнерство з американським гігантом у сфері даних Palantir з метою розробки можливостей на основі штучного інтелекту, випробуваних в Україні, та "прискорення прийняття рішень, військового планування та наведення на ціль"", - йдеться в публікації.

У Стратегічному огляді оборони Великої Британії 2025 року цей урок було розвинуто далі: у ньому наголошувалося на необхідності прискорення процесу прийняття рішень на полі бою та стверджувалося, що для забезпечення функціонування військових систем "зі швидкістю машини" необхідні автономні системи та штучний інтелект.

"Стартап-мислення, інноваційне мислення та амбітне мислення – це ключовий урок, який союзники повинні винести з досвіду України. Процес є настільки ж важливим, як і сам результат, сам продукт. Тому прискорення процесу, прискорення мислення на різних рівнях є абсолютно вирішальним", - заявив колишній міністр оборони Латвії, а нині депутат парламенту Андріс Спрудс.

Верховний головнокомандувач НАТО з питань трансформації, адмірал П’єр Вандьє зауважив, що Україна змогла випробувати, створити та модифікувати зброю швидше, ніж це звикли робити багато західних збройних сил.

"Одним із явищ, які можна спостерігати в Україні, є надзвичайно швидкі темпи впровадження та адаптації технологій. Вони вимірюються тижнями", - поділився з виданням заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі Джон Стрінгер.

Він розповів, що на передовій в Україні працюють не лише оператори дронів:

"Там є технології, є своєрідне промислове чуття, що формує надзвичайно важливу та багату картину досвіду, де отримані уроки не просто викликають захоплення, а й реально застосовуються на практиці".

На його думку, Захід має взяти з цього приклад. Стрінгер наголосив, що промислова база України "феноменально розширилася", перейшовши від виробництва тисяч дронів у 2022 році до мільйонів у 2026 році.

Виступаючи в Латвії, Стрінгер зазначив, що пріоритетом для Заходу має стати "прискорення розвитку потенціалу, яке вимірюється тижнями та місяцями, а не лише роками та десятиліттями".

Він додав, що зброя має бути "достатньо якісною, достатньо швидкою у постачанні, достатньо дешевою та у достатній кількості".

Загроза для НАТО з боку РФ

Раніше УНІАН повідомляв, що на думку політолога Леона Арона, одним з варіантів виходу Росії з війни проти України може стати напад на одну з країн НАТО. Арон вважає, що Путіна підштовхують на це такі обставини: великі втрати, відсутність технологічних проривів, скорочення доходів від нафти й газу, триваючі удари по НПЗ і паливна криза, а також жалюгідний стан економіки Росії. Політолог зазначає, що на тлі цього популярність Путіна в країні падає. Арон зазначив, що дві країни НАТО, близькі до РФ, – Естонія та Латвія – особливо вразливі.

Також ми писали, що  експерт із російських безпілотників і радник аналітичних центрів CNA та CNAS Семюел Бендетт зауважив, що Росія все активніше готує свої безпілотні сили до можливого масштабного конфлікту із Заходом.  Бендетт поділився, що п'ятий фестиваль безпілотників, який відбудеться цього серпня, проходитиме під гаслом підготовки до "великої війни з НАТО". Захід традиційно збирає операторів дронів, військових і виробників, які демонструють нові технології та обговорюють сучасну тактику застосування безпілотних систем. За словами експерта, йдеться не про політичні заяви чи пропагандистські погрози, а про технічний форум, де аналізують досвід війни, шукають нові рішення та вивчають тактику противника.