На тлі ескалації в Ірані, США фактично зробили виняток із санкційної політики щодо російської нафти. Міністерство фінансів США тимчасово (на 30-денний термін) дозволило індійським нафтопереробним компаніям купити російську нафту, яка вже перебуває на танкерах у морі.
Йдеться приблизно про 20 млн барелів, які зараз шукають покупців.
Причина такого рішення очевидна: ситуація навколо Ормузької протоки різко погіршилася. А через неї проходить приблизно 20% світових поставок нафти та значна частина LNG. Тому навіть часткове зниження трафіку миттєво впливає на світовий ринок енергоносіїв. Після ескалації конфлікту частина танкерів почала зупинятися біля входу до протоки, а страхування рейсів різко подорожчало.
За поточними ринковими оцінками, російська нафта Urals торгується приблизно по 71 долар за барель. Найпростіший розрахунок – 71 долар на 20 млн барелів – і Росія може отримати 1,42 млрд доларів.
Основними покупцями цієї нафти можуть стати індійські гіганти Reliance Industries та Indian Oil Corporation, які після 2022 року стали ключовими клієнтами Росії й разом переробляють значну частину імпорту країни.
На цьому тлі з’являються й перші політичні сигнали в Європі. Приміром, один з французьких політиків (Florian Philippot) уже закликав ЄС скасувати санкції проти Росії, аргументуючи це необхідністю "стабілізувати енергетичний ринок".
Я впевнений, що це лише перша ластівка – далі таких стане більше.
Поки що такі заяви звучать переважно від маргінальних політичних сил, однак сам факт появи подібних тез демонструє, як швидко енергетична криза може змінювати політичний дискурс у Європі.
Ще один важливий фактор - рішення морської індустрії. International Transport Workers’ Federation (ITF) разом із об’єднанням судновласників Joint Negotiating Group (JNG) оголосили Ормузьку протоку High Risk Area. Це означає, що моряки мають право відмовитися від рейсів у цьому регіоні, а судновласники зобов’язані проводити спеціальну оцінку ризиків і виплачувати додаткові компенсації екіпажам. Це запускає ланцюгову реакцію: страхові премії зростають, судновласники відкладають рейси, а танкери починають накопичуватися біля входу до протоки.
За даними сервісів відстеження суден, десятки танкерів і вантажних суден уже стоять на якорі в Оманській та Перській затоках, очікуючи на прояснення ситуації. У таких умовах навіть формально відкрита протока починає працювати як де-факто блокована транспортна артерія, що створює ризик дефіциту нафти на світовому ринку.
У підсумку виникає парадоксальна ситуація. Війна на Близькому Сході, яка мала б послабити союзників Росії, на практиці створює для Кремля нові економічні можливості. Зростання цін на нафту, перебої з постачанням із Перської затоки та навіть тимчасові винятки із санкцій можуть принести Москві додаткові мільярди доларів доходів.
Якщо криза навколо Ірану затягнеться, Росія ризикує стати одним із головних бенефіціарів нового енергетичного шоку.
І це означає, що кожен стрибок цін на нафту та газ може прямо конвертуватися у додаткові ресурси для фінансування війни проти України.
Джерело: УНІАН