У Бельгії не бачать готовності інших країн розподілити відповідальність за ризики, які можуть постати у разі конфіскації російських знерухомлених активів, тому пропонують використовувати ці активи як важіль тиску на перемовинах з Росією.
Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр закордонних справ, Європейських справ та співробітництва з розвитку Королівства Бельгія Максім Прево сказав на спільному брифінгу з очільником МЗС України Андрієм Сибігою у Києві.
Як наголосив бельгійський міністр, Бельгія з першого дня підтримує Україну і дотримуватиметься такої союзницької позиції й надалі.
При цьому, бельгійський міністр підкреслив, що відсутність конфіскації активів російського Центрального банку, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, "не треба розуміти як відмову у наданні допомоги Україні або як бажання якось підтримувати Росію".
Чому російські активи досі не конфісковані
Як пояснив Прево, існують великі юридичні і фіскальні ризики стосовно конфіскації знерухомлених активів РФ. За його словами, набагато легше говорити про конфіскацію, аніж впровадити її практично, бо Бельгія самостійно не може забрати і розпорядитися знерухомленими активами обсягом 200 млрд євро. Мовляв, потрібна спільна солідарність між усіма країнами, але цього наразі немає.
"Ми зазначили, що якби усі європейські країни, і не тільки вони, сказали: "Добре, ми солідарні. Зробимо це. Візьмемо ці гроші"... І треба, щоб між країнами були обговорення і безпекові заходи, а також співвідповідальність... Але такої солідарності на даний момент не існує. Напевно, інші також бачать, які великі ризики існують, і не хочуть розділити відповідальність", - сказав Прево.
Знерухомлені активи можна використовувати як важіль на перемовинах
Окремо він повідомив, що у Бельгії задоволені тим, що було знайдено консенсус на рівні Євросоюзу надати Україні кредит обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки.
"Ми всі бажаємо, щоби війна ця скоро закінчилася. Але, не будучи наївними, ми знаємо, що цього у найближчі місяці не станеться, і можна боятися, що вона не закінчиться до кінця 2027 року. І я розумію, що Україна вже думає, що буде далі після 2027 року. Це закономірні дебати, щоб ми тримали ці заморожені активи, які би могли бути використані також проти Росії під час подальших перемовин", - сказав Прево.
На його думку, Росія має компенсувати Україні за усю заподіяну шкоду. Прево додав, що таке бачення вже доносилось до інших європейських столиць.
Він запевнив, що немає принципового обмеження на використання знерухомлених активів, але треба, щоб експерти знайшли належний шлях з юридичної точки зору, аби ризики були мінімузовані і не становили загрози лише для Бельгії, бо інакше Бельгія свою позицію не змінить.
Позиція України
Як наголосив очільник МЗС Сибіга, зараз настав час активно повернути тематику заморожених активів для обговорення чітких юридичних механізмів, а саме - як можна їх використати для України.
"Це справедливо, адже за оцінками Світового банку, станом на сьогодні шкода, нанесена Росією українській інфраструктурі, становить понад 600 млрд доларів. Це складно одній державі подолати", - наголосив Сибіга.
Він додав, що тим більше - війна стосується не лише України:
"Україна зараз тримає край, захищає свободу всієї Європи і платить при цьому найвищу ціну - віддає життя своїх воїнів".
На його переконання, заморожені активи - це один з тих фундаментальних треків, який може суттєво посилити Україну за рахунок прямого використання російських коштів.
"Тому ми як Україна будемо це активно обговорювати в європейських столицях і не лише європейських столицях. І дуже сподіваємося вийти на чіткі конкретні рішення. Це має бути колективне рішення і колективна відповідальність", - наголосив Сибіга.
Позиція Бельгії щодо активів РФ
Як повідомляв УНІАН, у січні 2026 року прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив думку, що повна конфіскація державних активів Російської Федерації, знерухомлених в межах Європейського Союзу, стане актом війни.
Джерело: УНІАН