Україна показала, чому НАТО недостатньо швидке для сучасної війни, - Business Insider

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну продемонструвало НАТО, що Альянс більше не може дозволити собі чекати десять років на створення ідеальної зброї. Натомість, як пише Business Insider, потрібні системи, які є достатньо ефективними та доступними вже зараз.

Зазначається, що побоювання щодо подальшої російської агресії змусили західні країни уважно вивчати уроки української війни. Водночас представники західних урядів дедалі частіше попереджають, що наявних арсеналів недостатньо для потенційних майбутніх загроз.

Заступник командувача Сухопутних військ Німеччини Гайко Гюбнер заявив, що його країна дотримується "дуже прагматичного підходу", зосереджуючись не на отриманні "ідеального рішення через десять років", а на створенні боєздатних спроможностей уже сьогодні. За його словами, час став "вирішальним чинником військової довіри".

"Україна продемонструвала, наскільки швидко сьогодні розвиваються цикли інновацій. Адаптація більше не займає роки, як це було раніше. Тепер у багатьох випадках це відбувається протягом кількох тижнів", – наголосив він.

Виступаючи на саміті з безпілотних технологій у Латвії, Гюбнер зазначив, що війна показала: справжнім випробуванням тепер є не здатність створити найдосконалішу технологію, а можливість швидко налагодити її масове виробництво та вчасно передати військовим.

Схожу думку висловив генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр. За його словами, головне питання під час закупівлі озброєнь полягає в тому, чи буде система доступною вчасно.

Німеччина виходить із того, що Росія може бути готовою до нападу на НАТО вже до 2029 року, тому союзникам необхідно готуватися якомога швидше.

"Краще купувати те, що вже є на ринку, ніж замовляти систему, яку ще потрібно розробляти і яка з’явиться лише у 2035 році", – зазначив Броєр.

Він додав, що союзникам потрібна перевага в швидкості, адже саме терміновість зараз має вирішальне значення.

"Ідеальне" стало ворогом "достатньо хорошого"

Подібні попередження дедалі частіше лунають у країнах НАТО. Ще у 2024 році генерал Джеймс Рейні, який тоді очолював Командування перспективних розробок армії США, казав, що  американська система закупівель нерідко дозволяє прагненню до досконалості заважати реалізації цілком реалістичних рішень.

"Існують технології, які були б корисними для наших підрозділів уже зараз, але вони досі не впроваджені лише тому, що ми чекаємо, поки вони зможуть робити ще більше", – зазначав він.

Помічниця генерального секретаря НАТО з питань оборонної промисловості, інновацій та озброєнь Тар’я Яаккола під час саміту в Латвії також заявила, що Альянс активно вивчає можливості, які можуть запропонувати цивільні компанії та виробники технологій подвійного призначення.

За її словами, такі рішення часто можна отримати швидше, у більших масштабах і за нижчою ціною.

"Тому ми дедалі частіше говоримо саме про те, що є достатньо хорошим", – зазначила вона.

Український підхід привернув увагу НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте ще минулого року заявив, що Альянс виробляє озброєння надто повільно і повинен навчитися діяти швидше.

За його словами, Україна часто розробляє, сертифікує та використовує обладнання, яке можна оцінити на шість або сім балів із десяти, тоді як армії НАТО прагнуть довести показник до дев’яти чи десяти балів.

"Швидкість має вирішальне значення, а не досконалість", – наголосив Рютте.

На ці зміни звертають увагу й оборонні компанії. Так, Крістіан Брост, керівник американського підрозділу нідерландської компанії Robin Radar, яка виробляє радіолокаційні системи для виявлення дронів і постачає їх Україні та союзникам США на Близькому Сході, заявив Business Insider, що українська війна демонструє важливий урок.

"Іноді недосконале рішення сьогодні є кращим, ніж ідеальне рішення в майбутньому", – зазначив він.

За словами Броста, в України є багато чого повчитися, адже вона часто змушена знаходити рішення в умовах обмежених ресурсів і використовувати найпростіші доступні засоби.

"Думаю, це і є головний урок: використовувати те, що працює, і те, що коштує недорого", – підсумував він.

Виробляти швидше та дешевше

Війна Росії проти України показала Заходу, що Москва готова вести війну на виснаження, використовуючи тактику, яка передбачає масове витрачання техніки, боєприпасів і людських ресурсів. Західні країни не стикалися з подібним типом конфлікту десятиліттями, однак не виключають, що можуть зіткнутися з ним у майбутньому.

Війна на виснаження – це тривалі бойові дії, під час яких сторони поступово втрачають великі обсяги особового складу, озброєнь і боєприпасів. Саме цей досвід змушує західні країни переосмислювати підходи до розвитку військових спроможностей. Після завершення Холодної війни акцент переважно робився на меншій кількості високотехнологічних та дорогих систем озброєнь.

Тепер дедалі більше держав Заходу доходять висновку, що не менш важливими є великі запаси відносно дешевої зброї, яку можна швидко виробляти та оперативно постачати військам.

Заступник Верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі сер Джон Стрінгер під час нещодавнього саміту з безпілотних технологій заявив, що західним країнам необхідно значно прискорити процеси закупівлі озброєнь.

За його словами, Альянс має звикнути до набагато коротших циклів закупівель, ніж ті, які були характерні для попередніх десятиліть, коли реалізація масштабних оборонних програм могла тривати роками або навіть десятиліттями.

"Зараз Захід перебуває у своєрідних перегонах. Ми повинні постійно тестувати нові рішення, вносити корективи, помилятися, робити висновки та закуповувати необхідні системи значно швидше, ніж це відбувалося раніше", – наголосив Стрінгер.

На його думку, такий підхід означатиме суттєві зміни у сфері оборонного виробництва – змінюватимуться не лише типи озброєнь, які виготовлятимуться, а й способи, місця та терміни їхнього виробництва.

Війна в Україні офіційно перевершила за тривалістю Першу світову війну

Нагадаємо, за словами аналітиків, коли кремлівський диктатор Володимир Путін у 2022 році відправив війська в Україну, то розраховував, що країна впаде за кілька днів. Коли ЗСУ  відкинули противника і конфлікт перейшов у війну на виснаження, навіть багато діючих військових не міг уявити, що все затягнеться настільки довго. Цю війну порівнюють з Першою світовою війною - обидві змінили геополітику Європи – перекроївши військові альянси та спровокувавши нарощування оборонних витрат, чого не було десятиліттями.