Першим, що страждає після кожного удару ворога, є вікно. Скління цілих мікрорайонів після масованих атак є звичним у наш час явищем. Михайло Орленко, виконавчий директор Асоціації "Українські виробники світлопрозорих конструкцій", розкрив УНІАН усі нюанси віконного ринку після 2022 року.
Розкажіть про стан ринку. З одного боку, є попит на вікна через російські удари, але з іншого – є такий обмежувальний фактор, як купівельна спроможність населення. Який у підсумку "баланс" для галузі?
Це поширений міф, що галузь дуже добре себе почуває. Наша галузь - частина будівельної, і ми маємо всі ті ж проблеми, що і будівельники в цілому. Багатоповерхові будинки, які були закладені у 2020-2021 роках, переважно вже добудувалися. В середньому, цикл будівництва - 3 роки від проєкту до здачі в експлуатацію. А нових майданчиків не було закладено. Тому у нас падіння по ринку з 5,2 мільйона вироблених в Україні віконних конструкцій у 2021 році до 3,9 мільйона у 2025-му. Даних за 2026-й поки немає.
А яка ситуація по регіонах? Бо умови для Львова, Києва та Харкова будуть різні…
Найбільший у нас попит по вікнам та дверям на Західній Україні, хоча Центр та Схід обстрілюються більше. Попит трохи менше у Центрі, а на Сході його майже нема. Бо в східних областях як такої відбудови немає. Пошкоджені конструкції здебільшого закриваються OSB (Oriented Strand Board – орієнтовано-стружковими плитами) і залишаються так на невизначений час. Частково така ситуація вже і у центральній частині України, у Києві. У тій частині Лук'янівки, яка постійно знаходиться під обстрілами, здебільшого нічого не відновлюється і не відбудовується. Або бізнес-центри, такі як "101 Tower", який постраждав 2-3 роки назад, але тільки зараз там починаються якісь роботи з відбудови.
Зростання цін на ситуацію якось впливає? Бо можна поставити менше вікон за більшою ціною та потім все одно збільшитися у плюсі…
Ні. У темі прибутків звернув би увагу на інше – у нас з 2022-го року почав активно розвиватися експорт. До цього ми фактично не експортували українське вікно. А наразі виробники зрозуміли: якщо внутрішній ринок у нас скорочується і треба шукати зовнішні ринки. Передусім це ЄС. Якщо дуже грубо, то експорт займає десь 1-2% ринку. Але там великий потенціал. Наші віконні конструкції нічим не гірші, ніж польські, але дешевші. А польські виробники – номер один у Європі по експорту. І ми зараз активно завойовуємо ці зовнішні ринки. Так, зараз ще там невеликі цифри, але щороку йде подвоєння. Найбільше експортуємо до Німеччини. Потім йдуть Польща та США.
А яку частку ринку великі компанії зараз займають?
Ринок у нас трансформується. Великі компанії стають ще більшими, а середні вже фактично вимерли – автоматизація виробництва дороговартісна, і це можуть дозволити собі лише великі компанії. А якщо вони автоматизують своє виробництво, у них ціна квадратного метра вікна знижується, і середній виробник стає вже неконкурентоспроможним.
Ця тенденція була ще до війни, але у нас починає зникати і малий бізнес. І це пов'язано вже з системою бронювання. Великі компанії всі собі змогли оформити критичність і забронювати своїх працівників, а малий бізнес не має такої можливості. І зараз велика проблема з людьми. Перш за все, з монтажниками віконно-дверних конструкцій. Тому що автоматизація виробництва дозволяє виготовляти вікна в достатній кількості, але хто їх буде монтувати?
Тому ринок малих підприємств і дилерів теж, на жаль, скорочується.
Як, з точки зору споживача та виробника, відбувається робота з муніципальними та державними програмами, такими як "єВідновлення"? Чи немає затримок з виплатами, інших "підводних каменів"?
Після того, як майно отримує пошкодження, людина оформлює державну підтримку через "Дію" і отримує безпосередньо гроші на свою картку. Ці гроші вона може витратити у будь-яких зареєстрованих у цій системі компаніях. Проблема "єВідновлення" у тому, що вона має обмеження за ціною: 5200 гривень на метр квадратний. І це дуже низько, бо ринкова ціна - біля 7 000 гривень. Виробник собі у збиток його не продасть. Є й інші обмеження по програмі "єВідновлення".
Як обрати якісне вікно, якщо вже стався приліт і потрібна заміна?
З 2022-го року у нас діє Закон "Про надання будівельної продукції на ринку", і кожен будівельний виріб, у тому числі й віконна конструкція, повинен мати декларацію зі своїми характеристиками.
В цій декларації вказуються 23 характеристики, але ключові - це згаданий опір теплопередачі, повітропроникність, водонепроникність, стійкість до вітрових навантажень. Також, враховуючи наші реалії, важливими характеристиками є зламостійкість і вибухостійкість – стійкість віконної конструкції до ударної хвилі.
Тому не треба купувати вікна наосліп - треба вимагати таку декларацію. Раптом, якщо якісь характеристики в цій конструкції, яку вам привезли, не відповідають декларації, то це є основним доказом для подальших дій споживачем.
Про вибухостійкість – мова про куленепробивне скло чи саме про звичайні вікна?
Кулетривкість - це характеристика з тих 23-х у декларації і вона не має відношення до вибухостійкості. Якщо ми кажемо саме про характеристику стійкості віконної конструкції до ударної хвилі, то її треба розглядати тільки в комплексі, а не окремими елементами.
Наскільки мені відомо, на українському ринку присутні 1-й і 2-й класи вибухотривкості.
А скільки всього класів вибухостійкості і на що вони безпосередньо впливають?
Класів п'ять – від EXR1 до EXR5. Перший клас – це вибух 3 кг тротилу на відстані 5 метрів, а другий – це ті ж 3 кг, але вже на відстані 3 метри. "Шахед" має вибухової речовини десь на 35–40 кг у тротиловому еквіваленті. Така конструкція витримує вибух "Шахеду" у 20–25 метрах від вікна.
Це саме вікна українського виробництва. До 2022 року, звісно, таких конструкцій взагалі в Україні не було. Я спілкувався з виробниками, і замовляють їх зараз здебільшого бізнес, різні установи, а також люди, які вже пережили атаки.
І пересічний українець зможе їх купити? Мова про ціну.
В середньому, воно лише у два рази дорожче, ніж звичайне вікно.
Таке "воєнне" вікно – новий виріб на ринку, який є реакцією на воєнні загрози?
Саме так. Ця конструкція з'явилася як відповідь на ті виклики, з якими зараз стикається наша країна. Вибухостійкість це не окремо профіль чи склопакет, а комплекс дій, який дає можливість вікну витримати ударну хвилю, і характеристика ця має бути підтвердженою на випробуваннях. Це комплекс, бо результат не лише від вікна залежить, але й від якості монтажу конструкції. Тому що розривається завжди найслабша ланка. Я би більше звертав увагу саме на монтаж. Бо якість монтажу буває різна. Будь-яке, навіть суперкласне вікно з класними брендами, можна зіпсувати поганим монтажем.
Все настільки погано?
Монтаж на нашому ринку є головною проблемою, тому що у класифікаторі професій не було досі навіть професії такої, як "монтажник віконно-дверних конструкцій".
Якщо нема професії, то, значить, її ніхто професійно й не навчає – всі монтажники були самоучки. Спочатку нас вчили німці. Навчений майстер брав собі підсобника, підсобник дивився і якісь ази переймав у майстра, а через пів року-рік, коли він вважав, що вже сам став майстром, брав і собі підсобника. Так у нас послуги монтажні і розвивалися 30 років.
Лише у 2026 році, за допомогою нашої асоціації, нарешті ця професія з'явилася в класифікаторі, який веде Мінекономіки. Ми в цьому році вже відкрили навчально-практичний центр в Київському коледжі цивільного будівництва, і з вересня там стартує навчання професіоналів.
довідка
Михайло ОрленкоУкраїнський підприємець та експерт ринку світлопрозорих конструкційМає понад 20 років практичного досвіду у галузі світлопрозорих конструкцій — від проєктування та монтажу до управління бізнесом і реалізації галузевих проєктів.
З 2023 року — виконавчий директор Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій». Займається питаннями розвитку ринку, впровадження європейських стандартів, енергоефективності, безпеки конструкцій та професійної підготовки монтажників.
Аспірант КНУБА. Досліджує вдосконалення світлопрозорих огороджувальних конструкцій з урахуванням досвіду сучасних збройних конфліктів.
Джерело: УНІАН
