Як стримати бійців від СЗЧ: командир роти 110 бригади назвав дієве рішення

Щоб стримати підлеглих бійців від самовільного залишення частини (СЗЧ), командир роти БпЛА 110-ї бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, Герой України Володимир Міщенко дає їм неофіційні відпустки. Про це він розповів в інтерв'ю Главкому.

"Я даю неофіційні відпустки на п’ять-десять днів, але дивлюсь по людині. Відпускаю під чесне слово. Кожен із них знає, що якщо він десь попадеться п'яний чи ще якийсь ексцес, то я його заднім числом подам у СЗЧ. Люди їдуть і повертаються", - каже командир. 

За його словами, бійці справді вигорають, і саме ця причина наштовхує їх на думку піти у СЗЧ. Він розповів про один з таких випадків у його підрозділі.

"Недавно приходить до мене боєць, він у піхоті воював, має кілька поранень: "Васильовичу, мене вже все так дістало! Не можу. Піду в СЗЧ". Я говорю: "Друже, дивись, зараз 20 число. Де-вешка (додаткова винагорода) приходить 24-26-го. Якщо ти сьогодні-завтра підеш у СЗЧ, то гроші за цей місяць втратиш. Крім того, пропоную тобі таке: зараз дзвоню до комбата, ти через Армію+ пишеш рапорт на відпустку на 15 днів плюс дві доби на дорогу. Отримуєш де-вешку, їдеш у відпустку і спокійно собі на танцполі танцюєш з дівчатами. У тебе законна відпустка і де-вешка кишеню гріє – 100 тис. А потім повернешся і подумаєш, чи треба тобі в СЗЧ", - ділиться Міщенко.

Він каже, що після того, як хлопець відпочив, він приїхав, сказав "дякую" і далі воює. Командир стверджує: є дуже різні випадки СЗЧ, різні мотиви, і "їх не треба ставити всі в один рядок": 

"Людина пішла в СЗЧ і потім сама повернулася чи його спіймали, та як би там не було, вона в строю і воює. Але починається паперова тяганина, і він місяцями не отримує грошового забезпечення".

Він пояснив, що військового, який прийшов після СЗЧ, у бригаді оформити не можуть, "бо він у нас начебто у відрядженні", тож і платити йому не можуть. А у "старій" бригаді йому теж не платять, бо його вже немає в їхній документації. 

"Звичайно, ми йому робимо нарахування – так, як колись у колгоспах закривали трудодні. В кінці місяця подаємо звіт у фінчастину батальйону, звідти – у фінчастину бригади, потім бригада робить доповідь у ДБР, звідти папери йдуть до Генштабу. І таким самим довгим ланцюжком спускається наказ "згори" донизу", - каже Міщенко. 

За його словами, ця історія може тривати до пів року, і в цей період людина не отримує грошей. Він зазначив, що це "неправильний алгоритм, і держава має подумати, як скоротити цей шлях, бо це демотивує людей".

"У нас у роті є спільна казна, з якої ми якісь гроші пхаємо цим хлопцям на цигарки, ще на щось – щоб людина трималася. Але ж це не вихід", - додав він.

Водночас військовий визнав, що в його підрозділі, як і в інших, є випадки СЗЧ. Він пригадав один з них:

"Ми працювали в населеному пункті Солодке. У тумані ворог балочкою спустився вниз, наші пілоти вступили в стрілецький бій і відступили із села. Я чітко скоригував, кому куди виходити, на які азимути, через які посадки. Із Солодкого я їх витягнув, не було такого: "стояти насмерть". Але на другий день нам треба було зайняти інші позиції, і четверо пілотів відмовилися. Вони, як виявилося, давно хотіли перейти в іншу бригаду і пішли в СЗЧ (на той час ще можна було так переводитися). Наскільки я знаю, зараз вони воюють в інших бригадах".

Міщенко додав, що у його роті всі завжди працюють "як одна сім'я". Мовляв, ніколи не було так, що він сказав, "то отак воно і буде, крапка". 

"Я завжди кажу: "Хлопці, можливо, в когось є інші варіанти, ви всі бойові, досвідчені, пропонуйте. Ми робимо одну справу". Звісно, останнє рішення приймаю я", - зазначив командир.

Проблема із СЗЧ в Україні

Раніше УНІАН писав, що троє військових ЗСУ відверто розповіли, чому пішли у СЗЧ і як змінилося їхнє життя. Один із них, 25-річний бойовий медик Кейсі, поділився, що на таке рішення його підштовхнула хвороба хребта, та ще й військове керівництво не дозволяло пройти лікування. Військовий пішов у відпустку і через деякий час повернувся не у свій підрозділ, а в інший. Там він став пілотом ударних БпЛА, служити йому стало легше, тож і не жалкує, що пішов у СЗЧ.

Також ми розповідали, що, за словами  офіцерки батальйону "Свобода" Маргарити Омеляненко, більшість військових йдуть у СЗЧ ще під час навчання, оскільки стикаються з невідомістю, і це їх демотивує. У зв'язку з цим, каже вона, найбільшою проблемою є якісна підготовка до реальної війни, мовляв, новобранцям мають давати знання, які відповідають сучасним бойовим діям.