Як Трамп показав Путіну цінність Ірану: розповіла оглядачка New York Times

Ще нещодавно Росія виглядала бенефіціаром того, що США загрузли у війні в Ірані. Як пояснила доцентка Sciences Po у Парижі Ніколь Граєвскі в колонці для The New York Times, це випливало зі зростання цін на нафту та скасування окремих санкцій. 

"Російська скарбниця поповнювалася, а мирні переговори між Росією та Україною зі Сполученими Штатами були призупинені, оскільки американці мали "багато інших справ", - написала вона.

Однак, якщо війну в Ірані буде поновлено, сукупна вага військових ударів, санкцій та внутрішніх заворушень може схилити Іран до фрагментації або вибуху. Обидва ці результати повинні змусити президента Росії Володимира Путіна замислитися: "Іран – це російський партнер, який до цієї війни створював витрати для Америки, не вимагаючи впливу Росії".

Вона нагадала, що фрагментарна співпраця Росії та Ірану згодом перетворилися на партнерство. А режими були "пов'язані однією й тією ж проблемою: переконанням, що міжнародний порядок, очолюваний США, створений для їх стримування". До того ж обидва режими побудовані на передумові, що інакомислення – це ворог, якого потрібно знищити, а інструменти репресій варті того, щоб ними поділитися.

Вони й підписали угоду про партнерство. І хоча Москва ніколи не обіцяла воювати з США від імені Ірану, або навпаки. Мета полягала в тому, щоб "кожна сторона забезпечила іншому все необхідне для тривалішої самостійної боротьби":

"Іран інтегрував уроки війни в Україні – перенасичення безпілотниками, засоби електронної боротьби, вразливість бронетанкових колон – у власні військові операції. Росія спостерігала, як Іран підтримує нерегулярні бойові дії одночасно на кількох театрах військових дій, проєктуючи силу через посередників".

Але, пише авторка, стосунки були набагато більшими, ніж просто дрони: "Вони щільні, різноманітні та в важливих аспектах самопідсилюють себе – кожен рівень співпраці робить наступний рівень легшим для побудови та складнішим для ліквідації".

Водночас, з часом Росія більше не могла підтримувати союзників. Зокрема, у 2015 році Путін відправив російські літаки до Сирії,  щоб врятувати диктатор Башара Асада від громадянської війни. Але наприкінці 2024 року Путін дозволив Асаду впасти.

Іран більш самостійний, і може протистояти США. Зокрема, мілітаризувавши Ормузьку протоку, Іран продемонстрував, що "може створювати наслідки, які швидко та одразу відчуються в усьому світі". "Він може чинити тиск на Сполучені Штати так, як Росія, що загрузла в Україні, не може. Скоріше, для Росії ці останні кілька тижнів продемонстрували саме цінність Ірану", - додала вона.

"Якщо Іран впаде, жодна інша країна в орбіті Росії не зможе виконати її роль. Китай занадто інтегрований у світову економіку. Північна Корея, яка постачала Росії зброю та солдатів в Україні, не може проєктувати свою силу далеко за межі Корейського півострова", - пише Граєвскі.

Але у Путіна, на її думку, через війну в Україні немає можливості для російського військового втручання в Іран: "Навіть якби він це зробив, така помітна ескалація ризикувала б наслідками в тих регіонах, де Росія найбільш вразлива, через постачання зброї Україні, посилення вторинних санкцій або збільшення обміну розвідувальними даними. Кожне збільшення підтримки Ірану має бути зважене з урахуванням того, чого це може коштувати Україні".

Путін, вважає вона, продовжить таємно допомагати Ірану через приватні військові компанії, скритий потік зброї та мережі ухилення від санкцій. Росія також надає розвідувальну підтримку та допомогу в радіоелектронній боротьбі, хоча й в обмеженій формі. Також триває постачання російських безпілотників Ірану.

Допомога Росії Ірану - більше новин

Як писав УНІАН, Росія допомагає Ірану завдавати ударів по американських базах на Близькому Сході. За даними Володимира Зеленського, російські військові супутники фотографували обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури в країнах Перської затоки та в Ізраїлі, а також місцезнаходження американських військових баз в цьому регіоні. Потім Росія передала ці дані та знімки іранському режиму.

Адміністрація президента США Дональда Трампа, ймовірно, вже цього тижня продовжить часткове зняття санкцій з російської нафти. Експерти не виключають, що це може відкрити шлях до аналогічного рішення і для іранської нафти.

Водночас, на думку Володимира Зеленського, Росія не встигла багато заробити після підняття світових цін на нафту. Навпаки, після ударів по Усть-Лузі та інших нафтових об’єктах вони скорочують обсяги постачання.