Саміт НАТО – чого чекати: зникли мільярди і “незворотне членство” для України, Трамп-руйнівник, а Росія вже не агресор

За ідеальної картини світу США лишаються масштабним “стовпом безпеки” в Європі, даючи зрозуміти російському диктатору Путіну, що різкі кроки робити не варто. Але маємо президента США Дональда Трампа та його бачення “ідеального” світу, в якому Європа та Україна “обкрадають” Штати, тому не мають права на допомогу, а РФ – “надійний партнер, якому можна довіряти”.

Дональд Трамп дедалі активніше заграє з Росією, підриває довіру до НАТО та розглядає можливість суттєвої зміни участі США в Альянсі. Ознак того, що Трамп більше не розглядає Європу як союзника, стає все більше. Тому саміт, який відбудеться у Нідерландах 24-25 червня, чекають із серйозними побоюваннями щодо заяв та дій американського лідера. Саме про важливість збереження крихкої єдності НАТО в той час, коли “адміністрація президента США ставить під сумнів роль Америки як головного гаранта безпеки Альянсу, так само важливо, як і збільшення видатків на оборону”, говорить глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.

Окрім дискусії про вимогу Трампа довести військові витрати країн блоку до 5% ВВП, ключовим пунктом порядку денного стане доля України. Президента України Володимира Зеленського запрошено на саміт, але через опір адміністрації президента США з дипломатичним зниженням у ранзі. Зазначається, що він візьме участь у вечері, яку дасть король Нідерландів. Також під питанням і особиста зустріч президентів США та України, яка мала відбутися ще минулого тижня у Канаді.

Генсек НАТО Марк Рютте вказує, що Альянс дотримається своєї обіцянки про прийняття України до свого складу, навіть якщо це не буде прописано в комюніке за підсумків майбутнього саміту. А це таки буде прописано, адже вже зазначається, що у підсумковому тексті саміту про Україну буде набагато менше згадок, аніж це було раніше. Саме США наполягають на обмеженій згадці України у фінальному комюніке саміту. На сьогодні “чернетка” документа містить лише одну згадку оборонних можливостей України і не включає заяву про підтримку країни з боку Альянсу. Так, Росія все ще описується як “пряма загроза”, але вже немає згадки про її агресію та не повторюватимуться попередні заяви, що Україна перебуває на “незворотному” шляху до членства в НАТО та інші партнерські меседжі.

Про те, чого чекати від саміту НАТО та як Дональд Трамп руйнує євроатлантичний союз, – у матеріалі OBOZ.UA

“Щоб потішити Трампа”

Визнаючи нелюбов президента США до тривалих зустрічей, саміт у Гаазі складатиметься лише з одного засідання тривалістю дві з половиною години. Хоча зазвичай формат саміту НАТО складається з трьох зустрічей, кожна з яких триває дві з половиною години і присвячена геополітиці та стратегії блоку. Цього разу саміт “буде коротким і приємним”, щоб потішити Трампа та аби він не поїхав, як тиждень тому з “Великої сімки” у Канаді. Комюніке саміту НАТО складатиметься всього з п’яти абзаців на одному аркуші формату А4. Минулого року у Вашингтоні було прийнято заяву із 44 абзаців обсягом 5400 слів.

Генсек НАТО Марк Рютте має намір зосередити увагу на єдиному рішенні збільшити витрати НАТО на оборону до 5%. Ця цифра складатиметься з 3,5 відсотка витрат на основні оборонні програми і 1,5 відсотка на військову інфраструктуру та логістику. Цей план є значною перемогою для Трампа, який давно закликав членів НАТО збільшити свої витрати на оборону. Якщо він буде затверджений, це знову потішить его американського президента, надавши ще один привід вважати, що він усе робить правильно.

Україна – кардинальна зміна тональності під тиском Трампа

Окрім дискусії про вимогу президента США довести військові витрати до 5% ВВП, ключовим пунктом порядку денного стане доля України. За даними ЗМІ, Сполучені Штати весь цей час тиснули на європейських союзників, щоб ті обмежили згадки про Україну в заключному комюніке саміту. Поточний проєкт документа містить лише одну побіжну згадку про обороноздатність України та не містить широкої заяви на підтримку Києва, повідомляє Newsweek.

Генсек НАТО побоюється, що саміт Альянсу може ускладнити дві речі: президент США Трамп має значні розбіжності із союзниками з питання майбутнього України і щодо її подальшої підтримки. Нібито він вимагатиме від членів НАТО припинити допомогу, аби Україна скоріше погодилася щодо завершення війни. У проєкті комюніке немає кількох значущих заяв, які містилися в минулих деклараціях. Так, нічого не йдеться про перспективи, нехай довгострокові, вступу України до НАТО. Також немає торішньої обіцянки виділяти 40 млрд доларів на рік у вигляді військової допомоги. Тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг спочатку взагалі запропонував дати Україні 100 млрд євро на п’ять років, але, зустрівши опір низки країн, замінив його на 40 млрд євро на рік. Від цієї пропозиції, однак, тоді залишилася лише обіцянка: рішення не ухвалили, оскільки не всі країни були готові давати конкретні зобов’язання на кілька років наперед.

У проєкті комюніке Росія називається “загрозою” для євроатлантичної безпеки: на цьому наполягали багато країн. Враховуючи позицію нинішньої американської адміністрації, не було гарантій, що й таке формулювання буде включено. Водночас, на відміну від минулорічних декларацій, немає згадки про “Росію-агресора”, яка веде загарбницьку війну в Україні. США за Дональда Трампа заблокували таку згадку вже у кількох міжнародних документах, наприклад, у резолюції Генеральної асамблеї ООН. Як зазначають європейські дипломати, все це робиться, щоб уникнути відкритих розбіжностей між президентом Дональдом Трампом та союзниками.

Неясно, чи візьме участь в основному засіданні президент України, запрошений лише на вечерю до короля Нідерландів з нагоди відкриття саміту. Також незрозумілою є і доля зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, яка надзвичайно потрібна Україні. Як відомо, комітет Конгресу США затвердив проєкт оборонного бюджету на 2026 рік. І очікувано, там немає військової допомоги для України. Тепер головне для України – це купувати зброю у Сполучених Штатів. Та, здається, маємо проблеми у цьому напрямі через скепсис Трампа. Саме продаж американської зброї буде однією з головних тем розмови президентів. Якщо вона, звісно, відбудеться.

Як все змінилося за рік

Заключне комюніке саміту НАТО, у якому майже не згадується Україна, буде разючим контрастом із заявами, зробленими Альянсом протягом останніх кількох років. Усі останні роки НАТО висловлювало однозначну підтримку Україні. Ще рік тому питання вступу України до НАТО розглядалося як головне для отримання гарантій безпеки, які б унеможливили наступний напад з боку РФ. Так, надати натовську “парасольку” Захід був не готовий, але ж на саміті у Вашингтоні Альянс охарактеризував прагнення України як “незворотне”, тобто що “майбутнє України – у НАТО”, хоча це й далеке майбутнє.

“НАТО зобов’язалося “посилити нашу довгострокову підтримку України, щоб вона могла перемогти у своїй боротьбі за свободу”, – зазначалося у комюніке 2024 року. Сьогодні усі ці слова зникли.

Зробити Альянс недієздатним

Після закінчення холодної війни всі були переконані, що жоден противник не наважиться на військове вторгнення в європейську країну-члена НАТО. Сьогодні ця віра похитнулася, особливо з обранням Трампа. Вірність США Альянсу більше не вважається само собою зрозумілою, і НАТО занурюється у найглибшу кризу за всю свою історію. Проблема не в тому, що Трамп загрожує виходом своєї країни з Альянсу, як він це робив у першому терміні. Але він робить відносним обов’язок США з надання допомоги і цим підриває авторитет, силу та єдність Альянсу.

Трамп поступовими кроками просто послаблює організацію. Наприклад, радник з національної безпеки Трампа за його першого президентства Джон Болтон вважає, що він зробить дуже багато, аби Альянс був мало на що здатен. На цьому фоні європейські ЗМІ зазначають, що США повідомили своїх союзників по НАТО про намір припинити участь у плануванні майбутніх військових навчань у Європі. Також європейці дипломати очікують, що найближчими місяцями США оголосять про скорочення своєї військової присутності в Європі. Конкретні терміни та обсяги цього скорочення поки що неясні, але у європейській частині НАТО вже готуються до такого сценарію. Тим паче, що за підсумками останньої зустрічі глав міноборони країн НАТО глава Пентагону Піт Гегсет заявив, що союзники США по НАТО мають самі забезпечити свою обороноздатність, зокрема для стримування Росії. За його словами, паралельно із цим Сполучені Штати зацікавлені у збільшенні присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні, тобто за межами Європи.

Нині у Європі розміщено близько 80 000 американських солдатів, і вони відіграють важливу роль у безпеці на східному фланзі НАТО. Виведення або скорочення американських військ може значно впливати на планування оборони НАТО.

Стаття 5 вже не є гарантією?

Згаданий раніше Піт Гегсет також зазначив європейським союзникам, що їм треба звикати до думки про те, що “Америка не може захищати всіх одночасно і не зобов’язана це робити”. Власне, Дональд Трамп раніше також поставив під сумнів обов’язковість Статті 5 НАТО (колективна оборона), заявивши, що США не завжди будуть захищати країни, які не виконують свої фінансові зобов’язання. Однак сьогодні вже важко зрозуміти, які саме зобов’язання треба виконувати, аби американці все ще тебе захищали. Досягнення рівня витрат на оборону в 5% ВВП є складним завданням для багатьох країн НАТО, враховуючи їхні економічні можливості й бюджетні обмеження. Наприклад, навіть у США оборонний бюджет зараз становить лише 3,3−3,5%. У політичному таборі нинішнього лідера США набирає обертів ідея “сплячого НАТО”. У такій конструкції Америка була б лише мовчазним партнером, але за такого розвитку подій Стаття 5 перестає бути чарівним словом. Тобто сценарій, який все більше викликає занепокоєння у європейських столиць: коли, наприклад, одного разу озброєні люди в масках займуть найважливіші адміністративні будівлі естонського міста Нарва, а Естонія, яка потребуватиме допомоги від НАТО, може повноцінно її так і не дочекатися, вже не є фантастичним.

Україні важливо зрозуміти, що буде далі

Якихось надмірних очікувань від цього саміту НАТО у мене немає. Зрозуміло, що він не стане проривним чи доленосним для України. Але є кілька речей, які для нас справді важливі. По-перше, щоб питання України залишалося в порядку денному Альянсу. І щоб у фінальному комюніке Україна все-таки була згадана. Це критично – аби там чітко прозвучала позиція, що НАТО продовжує підтримку України. Окрім цього, важливо, щоб відбулася безпосередня розмова між президентом Трампом і президентом Зеленським. Формат цієї зустрічі поки невідомий – можливо, на полях саміту, можливо, на прийомі у короля Нідерландів. Скільки вона триватиме – теж загадка. Але сама її наявність – надзвичайно важлива. Добігає кінця останній пакет допомоги, виділений адміністрацією Байдена. І нам критично потрібно зрозуміти: що далі – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Щодо порядку денного саміту, то, очевидно, ключовим буде питання оборонних витрат, – вважає Олександр Мережко. Трамп раніше наполягав на тому, щоб країни-члени НАТО витрачали щонайменше 2% ВВП на оборону. Тепер він намагається підняти планку до 5%. Хоча, зважаючи на все, компроміс шукають десь на рівні 3,5%.

На думку Мережка, є ще один важливий момент. НАТО не просто військовий альянс. Це інструмент стримування потенційного агресора. Але стратегія стримування працює лише тоді, коли є те, що американці називають credibility – довіра. Довіра до того, що у випадку нападу на будь-яку країну-члена НАТО, маленьку чи велику, Альянс без вагань застосує Статтю 5 і дасть рішучу відповідь. Якщо цієї довіри немає, то вся стратегія перетворюється на порожню декларацію. Тож критично важливо підтримувати цю довіру. І передусім з боку США.

“При цьому ми зараз спостерігаємо, як формується атмосфера навколо саміту. Кажуть, він буде рекордно коротким, десь дві з половиною години. Безпрецедентно. Але головне не тривалість саміту, а щоб ми не втратили позиції, які вже маємо на шляху до вступу в НАТО. Так, Україні буде складно. Комюніке, ймовірно, теж буде коротким. Що саме там буде – поки невідомо. Але, наскільки розумію, наші союзники у НАТО борються за те, щоб там була чітка згадка про Україну – про продовження підтримки нашої обороноздатності. І це зараз найважливіше”, – вважає Олександр Мережко.

На його думку, якщо якщо Трамп справді хоче досягти “великої перемоги”, як він це любить називати, а зараз, чесно кажучи, немає навіть натяку на те, що Путін ставиться до нього серйозно, то треба зробити те, про що раніше говорили і навіть обіцяли – Україну треба посилити. Бо не можна сідати за стіл переговорів, цитуючи самого Трампа, “без карт у рукаві”. Треба сідати з позиції сили. І мати ті самі “сильні карти”.

“Якщо Трамп справді хоче “завершити конфлікт”, як він це подає, то без посилення України нічого не вийде. І саме тому йому слід діяти відповідно – зміцнювати Україну, а не загравати з Путіним. Щодо питання про можливе скорочення американської військової присутності на східному фланзі НАТО у Європі, то колись я сказав би, що це абсурд. Але з огляду на дії Трампа останнім часом – вже нічого не виключаю. Так, це суперечить національним інтересам США. Бо НАТО не лише союз, це продовження американської безпеки. І лідером Альянсу завжди були Сполучені Штати. НАТО свою ефективність довело. Але, як показує практика, зруйнувати довіру набагато легше, ніж її вибудувати”, – зазначив Олександр Мережко.