Саміт Трампа та Путіна на Алясці: “попередньо-ознайомча” зустріч чи початок капітуляції України

Саміт на Алясці — шанс на швидкий зовнішньополітичний “вихлоп” для президента США Трампа й одночасно можливість для диктатора РФ Путіна зміцнити свої зовнішньополітичні опції та окупаційні “здобутки” в Україні. Головна загроза – можлива угода, яка міняє статус-кво територій без повноцінної участі України.

Хоча Дональд Трамп і заявив, що це буде попередня розмова, і “ймовірно, у перші дві хвилини я точно зрозумію, чи можна досягти угоди”, сам факт поїздки Путіна до США – це вже великий успіх Кремля. Перспектива цієї зустрічі на найвищому рівні надихає прокремлівських коментаторів, натхнених поверненням Росії на міжнародну арену. Вони вбачають у цьому прелюдію до скасування санкцій, насамперед в енергетичній сфері, виправдання воєнних злочинів, скоєних російською армією в Україні, та головне – поділ нашої країни, “освячений” президентом США.

“Путін може потирати руки. Не давши жодної обіцянки про припинення вогню, він отримав запрошення на демонстративну зустріч із Дональдом Трампом на Алясці, пишуть західні ЗМІ.

Багато аналітиків і колишніх чиновників адміністрації Трампа побоюються, що Путін знову поверне зустріч із Трампом собі на користь і переграє його, а головний кошмар України – воєнне врегулювання, яке буде фактичною капітуляцією, угода про територіальні поступки без участі України у діалозі, ці двоє все-таки зможуть погодити.

Останні пропозиції України напередодні саміту містять одну чітку умову: повне припинення вогню має передувати будь-яким розмовам про передачу територій. При цьому Politico зазначає, що влада США напередодні майбутніх переговорів Путіна і Трампа закликала Київ реалістично оцінити боєздатність країни, а та попросила українську владу “бути прагматичними”.

Загалом, здається, що Трамп особисто готовий піти на поступки Путіну, насамперед тому, що Росія для нього важливіша як політично, так і економічно, аніж Україна, а реальне припинення вогню йому необхідне, і за рахунок України це зробити набагато простіше. І до того ж він не вважає це поразкою, адже багато разів повторював: це не його війна, а Байдена. Однак віддати всю Україну відкрито і нахабно йому буде тяжко. Є Європа, яку він хоч і зневажає, але бачить її позицію і повинен реагувати. Є фактор іміджу, як внутрішнього, так і міжнародного.

Про те, яка ситуація перед надважливим самітом на Алясці між Дональдом Трампом та Володимиром Путіним, – у матеріалі OBOZ.UA.

Трамп: головне припинити війну хоч якось, а наслідки та ціна не мають значення

Саміт анонсовано президентом США як двосторонню зустріч для “перевірки” намірів Путіна щодо мирної угоди по Україні. Власне, Трамп трактує переговори як шанс припинити війну. Після недавнього успіху у врегулюванні між Вірменією та Азербайджаном у нього є прагнення продовжити позиціонувати себе “глобальним брокером миру”.

Досягнення припинення вогню в Україні – це той дипломатичний успіх, про який Трамп давно мріяв. І схоже, що ціна вирішення цієї проблеми для нього взагалі не важлива. Закінчити війну тиском на Росію дорого, довго і не цікаво, не його стиль. Отримати видимість припинення війни тиском на Україну швидко, дешево і пахне такою улюбленою угодою. Путін все це чудово читає і представив адміністрації Трампа масштабну пропозицію про припинення вогню в Україні, зажадавши від великих територіальних поступок та глобального визнання його претензій в обмін на припинення бойових дій.

Спецпосланець Віткофф привіз простий план – згідно з яким Україні доведеться вивести війська з підконтрольних частин Луганської та Донецької областей, а Росія нібито припинить наступ уздовж поточних ліній фронту. Після цього відбудеться другий етап, на якому Путін і Трамп узгодять остаточний мирний план, який пізніше буде обговорено з Володимиром Зеленським.

Після появи цієї “пропозиції” у прямих заявах Трампа і з’явилися слова про можливість “обміну землі” між Україною та Росією як елемента угоди – що одразу викликало різку реакцію Києва та європейських столиць. Так чи інакше, але президент США зазначив, що питання обміну територіями “складне”, але принесе вигоду обом сторонам конфлікту. Американський президент також сказав, що Володимиру Зеленському належить “щось підписати”.

“Відповідь на українське територіальне питання вже є в Конституції України. Відступати від цього ніхто не буде і не зможе. Дарувати свою землю окупанту українці не будуть”, – заявив Зеленський у зверненні.

Спротив з боку України Трампа дратує. Він висловив невдоволення тим, що Зеленський не хоче займатися обміном територій з РФ без конституційного схвалення.

Трамп почув “червоні лінії” Європи та України, але чи згадає їх 15 серпня – велике питання

Кошмар України полягає в тому, що президент США Дональд Трамп використає п’ятничний саміт зі своїм “колегою” Володимиром Путіним, щоб видати себе за кандидата на Нобелівську премію миру, проштовхнувши врегулювання, яке продасть Україну.

Європейські лідери та Володимир Зеленський намагалися змінити світогляд лідера США на онлайн-зустріч, яка відбулася 13 серпня. Чи було досягнуто необхідного результату, зрозуміти важко. Так, ми почули слова від президента Франції Макрона, що Дональд Трамп має намір домогтися припинення вогню, а також, що будь-які територіальні питання можуть вирішуватись лише за участю української сторони, а Володимир Зеленський сказав, що Трамп готовий надати Україні гарантії безпеки, правда, які саме – не уточнив. Глава Білого дому повідомив, що погодив з європейськими лідерами, включно з президентом України, “червоні лінії” для майбутніх переговорів з Путіним та пригрозив йому “дуже серйозними наслідками”, якщо той відмовиться від припинення вогню на майбутній зустрічі. Загалом президент США назвав розмову з європейськими лідерами конструктивною та дуже чудовою.

Все це добре, але, з іншого боку, з великою долею ймовірності, майже такий самий позитивний висновок ми почуємо від Трампа і після зустрічі на Алясці. Та й власне нинішній президент США ще той господар свого слова. Як дав, так і взяв. Наприклад, уже кілька разів він погрожував Путіну жахливими наслідками, якщо той не припинить вогонь, але що той отримав натомість – особисту зустріч з президентом Штатів.

Досить показовою є один момент, який наводять західні ЗМІ щодо останньої розмови Європи з Трампом перед Путіним. Мовляв, президент США, “як завжди, багато говорив про те, що він робитиме, про плани і таке інше, але так, що ніхто не міг сказати, що саме він збирається зробити”, – повідомив дипломат, який був присутній під час розмови. Він висловив обережність щодо того, чи вплине цей віртуальний саміт на Трампа.

Путін: я хочу все, але можу взяти і частинами

Путін отримує свій ідеальний саміт. Той факт, що диктатор їде до США не як ув’язнений, що він перетворився з об’єкта розчарування на людину, яку вітають, і що зустріч проходить без участі українців та європейців – усе це є дипломатичною перемогою. Зустріч із Трампом зміцнить репутацію Володимира Путіна у світі як лідера наддержави, а не як диктатора-ізгоя, який веде незаконну війну. Він не мав аудієнції в США з моменту зустрічі з Бараком Обамою на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку у 2015 році. Фотографії рукостискання додадуть Путіну тимчасової легітимності друга лідера вільного світу.

Чого хоче Путін – фактичну легітимізацію контролю над окупованими частинами України.

За численними повідомленнями, Кремль прагне гарантій, що західні держави визнали або щонайменше легітимізували результати окупації (щонайменше – фактично контроль над зайнятими територіями).

Вимоги Путіна для завершення війни озвучив радник Кремля Суслов у Corriere della Sera:

▪️Відведення української армії з Донбасу.

▪️Відхід РФ із Сумської, Дніпропетровської та Харківської областей за збереження лінії фронту на інших напрямках, крім Донбасу.

▪️Зобов’язання України не вступати до НАТО.

▪️Демілітаризація України та конституційна реформа щодо федерального устрою.

▪️Зменшення санкційного та дипломатичного тиску.

Путін зацікавлений у знятті або пом’якшенні санкцій та в частковій нормалізації відносин із Заходом, що дасть економічне дихання Кремлю. Західні оглядачі вважають, що зустріч може слугувати майданчиком для домагань такого роду.

Україна: спочатку припинення вогню та хоч якісь гарантії – потім усі інші розмови

Позиція України полягає в тому, що вона не піде на жодні поступки щодо своїх кордонів, гарантованих міжнародним правом та власною конституцією.

“Ми підтримуємо те, чого хотів президент Трамп, – припинення вогню, а потім сядемо за стіл переговорів і поговоримо про все інше”, – сказав Зеленський. Наголосивши, що Україна не відступить з Донбасу.

Україна хоче угоди, яка матиме вагомі гарантії безпеки та проти повноцінного повернення Росії у світову економіку. Це лише дозволить Путіну зміцнитися для відновлення наступальних дій.

Ключові вимоги України в межах врегулювання конфлікту з Росією:

▪️Україна має бути присутньою за столом будь-яких майбутніх зустрічей з Путіним.

▪️Стійке перемир’я до будь-яких розмов про територіальні питання.

▪️Юридичне визнання окупованих Росією територій не обговорюється.

▪️Україна хоче, щоб Росія компенсувала завдані збитки.

▪️Отримання гарантій безпеки.

▪️ Збереження санкцій.

▪️Повернення військовополонених та викрадених дітей.

З гарантіями безпеки все дуже не просто

Україна неодноразово заявляла, що розглядає членство в НАТО та Європейському Союзі як єдиний довгостроковий спосіб зупинити черговий напад Росії.

“Чи будемо ми в НАТО? У ЄС? Я нічого не чув – просто жодної пропозиції, яка б гарантувала, що завтра не почнеться нова війна”, – сказав Зеленський, зазначивши, що “нам потрібні гарантії безпеки, які збережуть передусім нашу державу, суверенну державу, нашу незалежність”.

Після останньої розмови з Трампом та засідання “коаліції охочих” питання гарантій безпеки не стало зрозумілішим.

З одного боку, британський прем’єр Кір Стармер зазначив, що існує “реальний” шанс на припинення вогню та розгортання “сил безпеки” в Україні, заявивши, що “військовий план” буде готовий, як тільки буде досягнуто згоди про припинення вогню. Британський прем’єр заявив, що “коаліція охочих” готова розгорнути “сили підтримки”, коли виникне така потреба.

З іншого боку, вже канцлер Німеччини Мерц повідомив, що європейці та Зеленський не обговорювали з Трампом конкретні гарантії безпеки для України.

“Ми говорили дуже коротко про гарантії безпеки. Ми знаємо, що Україні потрібні гарантії безпеки. Тому, коли виступав, я говорив про те, що ми й надалі маємо підтримувати ЗСУ. Як вони виглядатимуть – це сьогодні не було темою розмови, але це потрібно буде обговорити, як тільки постане питання миру”, – зазначив Мерц.

Вже після зустрічі The Times видає матеріал, у якому говориться, що британське командування відмовилося від ідеї відправлення в Україну військового контингенту. Натомість розглядається “реалістичніша місія”, яка включає у разі перемир’я забезпечення безпеки з повітря над західною частиною України, розповіли джерела газети. Передбачається, що патрулюватиме повітряний простір винищувачі Typhoon або F-35, метою таких місій має стати “підбадьорення” цивільного населення країни та відновлення міжнародного авіасполучення. Загалом пропозиція Лондона передбачає, що країни-члени коаліції забезпечать логістику та нададуть озброєння і спеціалістів для відновлення й реорганізації сухопутних військ України.

Що ще крім України?

Хоча припиненню вогню в Україні віддається пріоритет на порядку денному саміту Путіна і Трампа, переговори вийдуть за ці рамки. Однією з потенційних тем є глибша нормалізація дипломатичних та ділових відносин між США та Росією, включно зі зняттям санкцій. Інша ключова тема – співпраця в Арктиці, зокрема у сфері енергетики, яка, за наявними даними, вже обговорювалася у лютому, коли російські офіційні особи прагнули залучити американський бізнес.

Що може обговорюватися:

▪️Секторальне зняття санкцій або пом’якшення окремих обмежень: енергетика, авіабудування, космічна галузь, високотехнологічне обладнання, фінансові операції.

▪️Нові договори щодо Арктики, спільної розробки родовищ в Арктиці. Арктика та Північний морський шлях: регулювання доступу та інвестицій; для США це стратегічний регіон, для РФ – економічний та геополітичний козир.

▪️Зняття обмежень на експорт/імпорт окремих технологій: високоточне обладнання, авіаційна сфера, ІТ-компоненти.

Чого хоче Путін:

▪️Економічне “дихання” для бюджету: розблокування експортних операцій, доступ до фінансів і технологій.

▪️Використати відновлення торгівлі як сигнал усередині країни, що “Росія знову потрібна світу”.

▪️Повернення західних компаній або хоча б налагодження паралельних каналів співпраці через легальні схеми.

▪️Легалізація російських проєктів в Арктиці з участю західного капіталу (це дає РФ довгострокові доходи).

Чого може хотіти Трамп:

▪️Подати часткове економічне розмороження як “угоду, вигідну американському бізнесу”, – нові ринки, контракти для американських компаній.

▪️Показати, що він здатний поєднати мир та економічну вигоду.

▪️Використати економічний аргумент як “морквину” для Путіна в обмін на військові поступки.

▪️Підтримати американських енергетичних гігантів в Арктиці та LNG-секторі, навіть якщо це частково розблокує співпрацю з РФ.

З останніх новин перед самітом –Трамп може запропонувати Путіну розробку рідкісноземельних мінералів на Алясці та зняття заборони на постачання запчастин для російських літаків, а інвестори із США готові повернутися на російський ринок. Передусім йдеться про компанії, пов’язані з авіацією, хай-тек-сектором, енергообладнанням, а також косметикою, – заявив глава торгової палати США в РФ Роберт Ейджі.

Саміт на Алясці несе загрозу Україні

Насамперед сам факт цієї зустрічі, на превеликий жаль, уже є певною перемогою для кремлівського диктатора. Бо досі Путін перебував в ізоляції, а тепер він може створити картинку, ніби її більше не існує: ось він – на найвищому рівні поруч із президентом демократичної країни, бере участь у вирішенні долі держави, яку хотів би повернути в орбіту власних інтересів і впливу. Це та медіакартинка, яку він прагне продемонструвати, і, на жаль, в інформаційному вимірі це вже можна назвати його перемогою. Друга перемога Путіна – підрив колись чіткої засади: “нічого про Україну без України”. На жаль, зараз цього принципу просто не видно. Перед українською дипломатією, дипломатією наших союзників і друзів у Вашингтоні постає складне завдання: мінімізувати ризики від зустрічі Трампа й Путіна на території США, у штаті Аляска – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Олександра Мережка, нинішній саміт проходить у досить незрозумілих умовах. Адже зазвичай перед самітом проводиться складна й тривала підготовча робота: команди обох сторін напрацьовують домовленість, угоду чи міжнародний договір, а вже на зустрічі лідери приїжджають лише, щоб підписати готовий документ. Ми навіть не знаємо, чи вдалося Путіну й Трампу узгодити хоч щось, чи є взагалі якась конкретна мета зустрічі.

“Інформація в міжнародній пресі суперечлива: одні пишуть, що Трамп може запропонувати Путіну розробку природних ресурсів на Алясці, інші – що йдеться про спільну діяльність в Арктиці на території Росії. Можливо, сценарій буде схожим на зустріч Трампа з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином у першу каденцію: гучні обіцянки, компліменти, ефектні фото – і жодного реального результату. Це може бути і тепер – лише картинка, без змісту”, – зазначає Мережко.

На думку Олександра Мережка, ідеальний варіант результатів саміту – хай і малоймовірний: щоб Трампу вдалося змусити Путіна припинити вогонь. Саме змусити, а не переконати. Йдеться про беззастережне, безумовне й негайне припинення бойових дій. Але, враховуючи незмінні максималістські вимоги Путіна, шансів тут небагато. Більш реалістичний, хоч і не блискучий, варіант – відсутність конкретного результату. Путін може повторити звичну схему: формально погодитися, але висунути ті самі неприйнятні для України ультиматуми, що означатимуть її капітуляцію. Питання в тому, як на це відреагує Трамп. Мережко виділяє кілька сценаріїв.

Оптимістичний: Трамп не піддається, реагує жорстко, вводить санкції, зокрема вторинні, підвищує мита на російські товари, намагається зупинити воєнну економіку РФ. Песимістичний: Путін переконує його, що “винна” саме Україна, а Росія нібито готова до миру. У такому разі Трамп може визнати Київ головною перешкодою, “умити руки” й переключитися на інші зовнішньополітичні теми. І тоді постане ще одне питання: чи продаватиме Трамп зброю європейським партнерам для передачі Україні?

“Чесно кажучи, коли я слухаю, як Трамп говорить про Україну, вражає його непоінформованість. То він згадує “океанічне узбережжя”, то пояснює провал російського наступу під Києвом “багнюкою на сільгоспугіддях”. Складається враження, що радники або не дають йому повної картини, або він надто легко піддається впливу останньої почутої думки. Якби він хоча б раз приїхав до Києва, побачив реальність, багатьох цих помилок можна було б уникнути. Його нещодавні заяви після віртуальної зустрічі з європейськими лідерами були відносно позитивними, зокрема щодо українських територій. Але сама термінологія territorial swaps – “територіальний обмін” – абсолютно неприйнятна: це суперечить територіальній цілісності України, Конституції та нормам міжнародного права. Деякі європейці пропонують інший варіант: поетапне відведення військ, наприклад, на кілометр з обох боків лінії фронту. Але й це не має нічого спільного з “обміном територіями”.

Щодо гарантій безпеки, конкретики поки немає. Спершу йшлося про розміщення іноземних військ в Україні, тепер це під питанням. Особисто я вважаю, що потрібен комплексний набір важелів, здатних реально стримати Путіна. Наприклад, у рамках НАТО можна закласти умову: якщо Росія порушує режим припинення вогню – Україна автоматично стає членом Альянсу”, – констатував Олександр Мережко.