США та Ізраїль атакували ядерні об’єкти Ірану: яким є останній шанс іранського режиму

22 червня відбувся масштабний авіаудар американських збройних сил по ядерних об’єктах Ірану. В операції взяли участь шість стратегічних бомбардувальників B-2, які скинули на іранський завод зі збагачення урану в Фордо протибункерні бомби. Також США завдали ударів по двох інших ядерних об’єктах у Натанзі та Ісфахані за допомогою крилатих ракет, запущених з підводних човнів.

Ядерна програма Ірану не знищена повністю, але значно пошкоджена

Слід зазначити, що президент США Дональд Трамп погрожував іранському режимові таким ударом протягом кількох місяців, пропонуючи в обмін угоду про відмову від створення ядерної зброї. Нині залишаються відкритими два головних питання: наскільки удар пошкодив ядерні можливості Ірану і як Тегеран буде намагатись помститись Сполученим Штатам. Щодо першого питання – у своїй промові в Білому домі американський президент заявив, що ядерна програма Ірану “повністю й остаточно знищена”. Це явно виглядає перебільшенням, до яких завжди був схильний Дональд Трамп, однак сукупні удари Ізраїлю та США за період початку операції проти Ірану, без сумнівів, значно пошкодили та затримали розвиток іранської ядерної програми.

Інший об’єкт, у Натанзі, вже було пошкоджено внаслідок ізраїльських ударів. Якщо обидва об’єкти будуть зруйновані, Іран може залишитися без великих потужностей зі збагачення урану. Сам збагачений уран зберігався в Ісфахані, який теж був атакований американськими крилатими ракетами. І хоча офіційні спікери Ірану стверджують, що запаси були вивезені заздалегідь, можна констатувати, що пошкодження основних ядерних об’єктів Ірану може сповільнити ядерну програму на роки, при цьому слід враховувати, що удари Ізраїлю і США будуть продовжуватись і досягати ще більшого успіху.

Як Іран може відповісти на атаки США

Варіанти відповідей Ірану теж обмежені – продовжувати атакувати Ізраїль, як і увесь тиждень до цього, або додати до цього ще й атаки по американських військових чи цивільних об’єктах у регіоні Близького Сходу. Також Іран може атакувати союзників Америки в регіоні, наприклад нафтові родовища або інші промислові, військові або цивільні об’єкти Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару тощо. Крім того, не виключено, що це можуть бути теракти іранських проксі-сил проти Сполучених Штатів на їхній території або на американські об’єкти чи громадян за межами США. Також це може бути спроба, що призведе до різкого зростання цін на нафту, однак цей крок може зашкодити інтересам багатьох країн у регіоні (зокрема й Китаю) та спровокувати нові атаки вже на військово-морський флот Ірану.

Перемовини та відмова від ядерної зброї – шанс іранського режиму зберегти владу

При цьому можна впевнено констатувати, що нині найкращим варіантом для Ірану залишається відмова від ударів помсти по США, особливо від терактів, та якомога швидший перехід до перемовин. Це дозволить правлячому режиму “зберегти обличчя” і не дотягнути до масових протестів населення. Саме зміну режиму в такий спосіб декларує як мету своєї операції Ізраїль, а Сполучені Штати навпаки – пропонують режиму переговорний трек з умовами збереження влади.

На думку аналітиків The New York Times, усі варіанти для Ірану похмурі, і будь-яке його рішення стане поворотним моментом майже п’ятдесятирічної історії Ісламської Республіки. Якщо Іран завдасть удару у відповідь по США, йому загрожує великомасштабна війна, яка призведе до його розпаду або до багаторічної нестабільності, подібної до тієї, що спіткала Ірак і Афганістан. Якщо він відступить, погодившись на припинення вогню, то “стане тінню самого себе”, зі зруйнованим ядерним потенціалом, виснаженими збройними силами та практично без важелів впливу для переговорів про ослаблення руйнівних санкцій. Відтак статус Ірану в регіоні, де він довгий час вважався впливовою силою, також буде підірвано.

У чому полягає останній шанс Ірану

Врешті, офіційний Тегеран не полишає спроб заручитись підтримкою Росії, посилаючись на договір про стратегічне співробітництво, однак військова допомога там не була прописана, та й малоймовірна від Росії, яка сама вже четвертий рік веде виснажливу війну проти України. Тому справді останнім шансом Ірану може бути пряме отримання кількох одиниць ядерної зброї від ядерних країн (а це потенційно може бути Росія, Північна Корея, Пакистан або навіть Китай) і загроза її застосування. І тут питання, хто з цих країн ризикне піти на такий крок, і, найімовірніше, це може бути режим Кім Чен Ина, хоча прямий кордон з Іраном має Пакистан, а Росія має авіасполучення через Каспій. Якщо це відбудеться, то можна буде впевнено констатувати формування антизахідної коаліції у форматі Пекін – Москва – Тегеран – Пхеньян та її готовність до світової війни, зокрема з обмеженим використанням ядерної зброї.