Стала першою жінкою-прем’єром: тимчасовий уряд Непалу очолила ексголова Верховного суду країни

Адміністрація президента Непалу у пʼятницю, 12 вересня, оголосила, що колишня голова Верховного суду Сушила Каркі стане тимчасовим прем’єр-міністром країни. Таке рішення було ухвалено після згоди протестувальників покоління Z, президента Рама Чандри Пауделя та командувача армії Ашока Раджа Сігдела.

Консенсусу вдалося досягти після кількох днів спекуляцій. Про це повідомляє NDTV. Каркі вже склала присягу як тимчасова премʼєрка. Вона увійде в історію, ставши першою жінкою-прем’єр-міністром Непалу.

Джерела повідомляли, що Каркі матиме невеликий кабінет у тимчасовому уряді, а перше засідання відбудеться вже у п’ятницю ввечері. Кабінет міністрів, ймовірно, рекомендуватиме розпуск федерального парламенту, а також усіх семи провінційних парламентів.

Також стало відомо, що після церемонії складання присяги було вирішено, що загальні вибори в Непалі відбудуться 5 березня 2026 року.

Що відомо про Каркі

Сушила Каркі була першою жінкою-головою Верховного суду Непалу та обіймала цю посаду з 2016 по 2017 рік. Вона популярна серед молодих протестувальників покоління Z, які очолили повстання проти уряду К. П. Олі, змусивши його піти у відставку у вівторок, через свою жорстку позицію щодо корупції під час перебування на посаді судді.

73-річна політикиня та громадська діячка під час перебування на посаді голови Верховного суду вона зіткнулася з опозицією з боку уряду. 

“Менш ніж через рік після початку її перебування на посаді голови Верховного суду уряд ініціював процедуру імпічменту проти неї, що широко вважається політично мотивованим. Ці зусилля провалилися під тиском громадськості, але цей епізод розчарував Каркі, і вона зрештою пішла у відставку”, – сказано в статті. 

Події у Непалі

У Непалі спалахнули масштабні протести, які переросли у насильство та підпали урядових будівель. Прем’єр-міністр К. П. Шарма Олі подав у відставку після того, як антикорупційні демонстранти порушили безстрокову комендантську годину та вступили у зіткнення з поліцією.

Організатори протестів назвали акції “демонстраціями покоління Z”, що відображають загальне невдоволення молоді корупцією та економічною бездіяльністю уряду.

Внаслідок протестів, за офіційними даними, загинула щонайменше 51 особа, понад 1300 поранені.