Тарифи Трампа можуть вдарити по продажу російської нафти: які країни постраждають найбільше

Президент США Дональд Трамп пригрозив санкціями (тобто митами) для покупців російських експортних товарів, якщо Росія не погодиться на мирну угоду в Україні. Це потенційно може ускладнити продаж російської нафти до Китаю, Індії та Туреччини.

Про це пише Reuters. Китай наразі залишається найбільшим покупцем російської нафти, в основному завдяки прямому доступу до російських родовищ трубопроводами.

Нафта із країни-агресора надходить до КНР через нафтопроводи Сковородино-Мохе і казахстанський Атасу-Алашанькоу, а решту китайські нафтопереробні заводи отримують морським шляхом.

За даними китайської митниці, Китай купує у Росії близько 2 млн барелів нафти на добу. За підрахунками Reuters, це коштує близько 130 мільйонів доларів щодня. Основними покупцями є енергетичні компанії CNPC, Sinopec і CNOOC, а також незалежні нафтопереробні заводи.

На другому місці опинилася Індія, яка є основним покупцем російської флагманської нафти Urals. Індія також купує у Росії нафту сорту ESPO, “Сокіл” та “Арктик”. Загальний обсяг імпорту російської нафти, згідно з даними відстеження суден компанії Kpler, становить близько 1,8 млн барелів на добу.

Російська нафта надходить на більшість нафтопереробних заводів Індії, включаючи Reliance Industries, власника найбільшого в світі нафтопереробного заводу. Вона також надходить на приватний нафтопереробний завод Nayara Energy, в якому частку має російська “Роснефть”, а також Indian Oil і ONGC.

Третій за величиною імпортер російської нафти, Туреччина, в червні збільшила свої закупівлі до річного рекорду в 400 тисяч барелів на добу, згідно з даними LSEG. Збільшення закупівель Туреччиною нафти із РФ було зумовлене зниженням ціни на російський продукт. З 1 квітня нафта марки Urals стабільно торгується нижче цінового ліміту в 60 доларів за барель.

Турецький нафтопереробний завод STAR, який контролюється азербайджанською SOCAR, є основним покупцем російської нафти в Туреччині, тоді як інший великий нафтопереробний завод Tupras також купує нафту сорту Urals.

Які ще країни купують російську нафту

З європейських країн наразі лише Угорщина та Словаччина все ще купують нафту у Росії. 

РФ також надає свою трубопровідну мережу для транзиту нафти з Казахстану для подальшого транспортування до своїх портів і через нафтопровід “Дружба” до Німеччини (вона імпортує російську нафту з інших країн, а не напряму). Росія також експортує свою нафту до сусідньої Білорусі, яка має два великих нафтопереробних заводи.

Російська нафта і нафтопродукти також надходять до “дружніх” держав – так Москва називає країни, з якими вона продовжує вести бізнес. Серед покупців – Сирія, яка нещодавно почала купувати російське паливо і арктичну нафту, а також такі країни, як Пакистан, Куба і Шрі-Ланка.

Хто купує російські нафтопродукти

Кожної доби Росія експортує близько 2,5 млн барелів нафтопродуктів, включаючи дизельне паливо з низьким вмістом сірки, бензин, лігроїн, мазут та інші.

З 2023 року Росія також переорієнтувала свої продажі нафтопродуктів з Європи на Азію та Латинську Америку. Москва є основним постачальником дизельного палива до Бразилії та Туреччини, а також постачає значні обсяги палива до африканських країн, включаючи Гану, Єгипет, Марокко, Того і Туніс.

Як повідомляв OBOZ.UA, президент США Трамп 14 липня заявив, що може запровадити проти Росії та її торговельних партнерів тарифи в розмірі 100%. Це станеться, якщо протягом 50 днів РФ не погодиться на припинення вогню.

Президент США наголосив, що “дуже незадоволений” РФ і має намір запровадити “дуже жорсткі мита”, якщо угоди щодо України не відбудеться протягом 50 днів.