Трамп відкриває для Путіна шлях до Балтії? Що стоїть за рішенням США змінити Стратегію нацоборони та відмовитися від підтримки країн, які межують із РФ

Під час візиту нового президента Польщі Кароля Навроцького до Білого дому лідер США Дональд Трамп заявив, що США не виведуть війська із цієї країни.

“Якщо що, – сказав Трамп, – ми відправимо туди ще”. Але вже давно всі звикли, що до слів американського президента треба ставитися як мінімум скептично, і головне тут – дії його адміністрації. А вони вказують, що США планують зміну Стратегії національної оборони, яку вже розроблено та зовсім скоро буде представлено світові. У документі основний акцент зміщено на завдання у сфері безпеки безпосередньо на території США та у регіоні поряд зі Штатами, тоді як протистояння з Китаєм, Росією та іншими глобальними лиходіями відійде на другий і третій план.

Для безпеки Європи це не віщує нічого хорошого. Наприклад, у межах такого підходу, США планують скоротити фінансування програм з підготовки та оснащення армій європейських країн, які межують із Росією. Пентагон уже повідомив європейським чиновникам щодо зупинення допомоги. Таке рішення б’є по ключових “отримувачах” допомоги – Литві, Естонії та Латвії. Повідомляється, що скорочення фінансування поки що не вплине на розміщення американських військ, але більшість експертів впевнена, що це лише питання часу. Однак основна шкода від такого кроку вже є – політична, і вона полягає у тому, як це рішення буде проінтерпретоване Росією. Та здається, відповідь очевидна – Путін чує “запах крові”, яку для нього вже почав потроху пускати Трамп.

У Балтійських країнах уже все зрозуміли. “Європейські країни, які межують із Росією, мають підготуватися до можливого скорочення чисельності військ США у регіоні, зміцнивши власний військовий потенціал”, – заявив президент Естонії Алар Каріс. Такої самої думки й ексглава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс, який зазначав: “Тепер нам потрібно готуватися до скорочення чисельності американських військ у Європі, ймовірно, дуже значного. І так, можливе виведення військ із країн Балтії”.

Про те, як США змінюють національні пріоритети у питаннях оборони та підхід до військової присутності у Європі, – у матеріалі OBOZ.UA.

Зміна багаторічної стратегії

За повідомленнями ЗМІ, уже найближчим часом Пентагон опублікує нову Стратегію національної оборони, а також огляди глобальної присутності й ППО/ПРО. З того, що повідомляють ЗМІ, у проєкті новітньої стратегії, який зараз на столі у міністра оборони Піта Гегсета, внутрішні та регіональні завдання ставлять вище від протидії таким противникам, як Пекін і Москва. Активне залучення збройних сил США до завдань безпеки безпосередньо в Америці та країнах поряд ми вже спостерігаємо, адже армія бере участь у боротьбі з нелегалами та протестами, які виникли на цьому тлі, та завдає ударів по наркокартелях Венесуели.

Нову стратегію Пентагону, сфокусовану на внутрішній загрозі, а не на протистоянні Росії та Китаю, розробив Елбрідж Колбі, голова політичного відділу відомства. Він є переконаним прихильником більш ізоляційної американської політики. Команда Колбі також відповідає за майбутній огляд глобальної політики, де буде вказано на розміщення американських сил по всьому світу. А також огляд протиповітряної та протиракетної оборони театру, в якому будуть надані рекомендації щодо розміщення американських систем. Очікується, що Пентагон опублікує огляди вже наступного місяця. Так чи інакше, але у кожному з них буде зроблено акцент на заклику до союзників узяти на себе більше відповідальності за власну безпеку, тоді як США консолідуватимуть зусилля всередині країни.

Новий пріоритет Трампа – протидія картелям

Політика Трампа 2025 року щодо наркокартелів – радикальний зсув у питаннях національної безпеки та використання збройних сил. Картелі прирівняно до терористів. Це дало Білому дому розширені повноваження, включно із заморожуванням активів і використанням заходів, передбачених законами про національну безпеку. Для протидії використовують широкий спектр військових (кораблі, авіаудари, F-35), фінансових (санкції, заморозка активів) і розвідувальних інструментів.

У серпні Трамп підписав указ, який дозволяє міністерству оборони, а тепер уже війни, застосовувати військову силу проти визнаних терористичних картелів. Уже 2 вересня відбулася ударна операція ВМС США проти човна, пов’язаного з венесуельським картелем Tren de Aragua, у Південному Карибському морі – 11 людей тоді було вбито. Заявлено, що така ескалація – складова нової стратегії, яка починає виглядати не як антинаркотична кампанія, а реальна військова операція, яка потребує великої кількості військових.

Про те, що чинна адміністрація буде досить широко використовувати військові сили у цій боротьбі, говорить і віцепрезидент США Венс, який напередодні заявив, що “вбивство членів картелю, які отруюють наших співгромадян, – найкращий спосіб використання наших військових”.

До слова, під час передвиборчої кампанії минулої осені Венс рішуче виступав за використання американських збройних сил для боротьби з наркокартелями.

“Я думаю, що у нас є сотні тисяч чудових морських піхотинців, солдатів, моряків та льотчиків, які досить розлючені мексиканськими картелями”, – сказав він на одному з мітингів. “Я думаю, що ми також відправимо їх на боротьбу з мексиканськими наркокартелями”.

План виведення готується

Європейці поки що не чують відвертих слів від президента Дональда Трампа щодо зменшення військової присутності США, але вони йому не вірять. Нервовість і розчарування контрастують із короткочасним сплеском оптимізму після червневого саміту НАТО, на якому Трамп отримав збільшення витрат на оборону НАТО. У європейських столицях усе одно вважають, що на горизонті маячить масштабний перегляд позицій американських військ у Європі. При цьому, якщо США істотно скоротять свою військову присутність на континенті, то це ускладнить протидію російській агресії у довгостроковій перспективі.

Обтяжує проблему і той факт, що, як зазначають європейці, на сьогодні немає будь-яких обговорень з командою Колбі щодо цього питання, внаслідок чого країни Балтії, а також Німеччина, Польща, Румунія, на території яких дислоковані значні американські війська та техніка, залишилися у невіданні щодо свого майбутнього. Усе це нервує головні столиці ЄС. За повідомленнями Financial Times, першим не витримав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який попросив голову Пентагону Піта Гегсета надати “дорожню карту” виведення американських військ із Європи.

Та навіть без звернень німецького міністра вистачає натяків. Серед них – численні заяви Піта Гегсета й віцепрезидента США Венса про те, що Європі не варто більше розраховувати на військову силу США. Кілька днів тому, вже після “чудового саміту” НАТО, Трамп у притаманній йому “товарно-грошовій” манері прямо вказав на “деяку незадоволеність” Німеччиною та Південною Кореєю, зокрема через високу вартість розміщення американських військ у цих країнах.

“У нас 45 000 солдатів у Південній Кореї. У нас 52 000 у Німеччині. Це величезне економічне зростання для них, величезні гроші та величезні втрати для нас”, – зазначив президент США.

Країни Балтії без американської підтримки

Адміністрація Трампа має намір припинити довгострокові програми безпеки для Європи, включно з ініціативою щодо зміцнення східного флангу континенту від потенційного нападу з боку Росії, оскільки вона прагне переглянути роль Вашингтона у НАТО. Це рішення вплине на військову допомогу на суму в сотні мільйонів доларів, на яку покладаються деякі з найбільш уразливих членів Альянсу. У своїй заяві Білий дім повідомив, що його рішення скоротити допомогу в галузі безпеки було “узгоджено” з європейцями та відповідає як указу Трампа про переоцінку зовнішньої допомоги США, так і його “давньому акценту на тому, щоб Європа брала на себе велику відповідальність за власну оборону”.

За повідомленнями ЗМІ, ще у липні міністр оборони Піт Гегсет провів зустріч із лідерами трьох країн Балтії, які межують із Росією, – Естонії, Латвії та Литви, під час якої високо оцінив їхнє прагнення збільшити витрати на оборону. Але за лаштунками політичний відділ міністерства оборони активно прагнув припинити деякі програми підтримки.

Литва та Естонія підтвердили майбутнє скорочення військової допомоги США. Йдеться про сотні мільйонів євро. За інформацією міноборони Литви, скорочення стосуватимуться не лише країн Балтії, а й усіх країн Східної Європи. Серед програм, які будуть призупинені, – Балтійська безпекова ініціатива, спрямована на зміцнення трьох країн Балтії за рахунок фінансування військової інфраструктури та навчання. Пентагон повідомив, що Вашингтон “зменшить фінансування так званої програми 333 із закупівлі американської військової техніки до нуля”, підтвердив високопоставлений представник міністерства оборони Литви Вайдотас Урбеліс.

“Секція 333” – законодавча база, через яку США відправляють військову допомогу союзникам. Вона дозволяє Пентагону виділяти кошти й ресурси на навчання військових інших країн, постачання обладнання, озброєнь і техніки, розвиток інфраструктури оборонного призначення, зміцнення можливостей партнерів щодо протидії загальним загрозам. Урбеліс заявив, що в Литві на “програму 333” протягом багатьох років припадало до 80% загального обсягу військової підтримки.

Під загрозою опинилось також і майбутнє Балтійської ініціативи безпеки – окремої програми, створеної у 2020 році для зміцнення збройних сил Естонії, Латвії та Литви. Торік Конгрес схвалив виділення 288 млн доларів на її підтримку. Але Білий дім переглядає і цю програму на наступний рік.

У Конгресі, де більшість становлять республіканці й де залишається сильною двопартійна підтримка НАТО й України, законодавці висловили подив щодо плану адміністрації, але навряд це зупинить процес.

Якщо США підуть – балтійцям буде дуже складно

Втрата американської військової допомоги стане для країн Балтії “дуже важким випробуванням”, – вважає Марк Монтгомері, офіцер ВМС США у відставці, який нині працює у Фонді захисту демократій.

“Уся ідея тут у тому, аби дати їм можливість захистити себе”, – додав він.

Без присутності американських військових сили НАТО на території країн Балтії сьогодні представлені досить скромно.

• Естонія

У країні розташована батальйонна група НАТО, якою керує Велика Британія. На 2025 рік там перебуває приблизно 1700-1800 військовослужбовців із Британії, Данії, Ісландії, Бельгії.

• Латвія

Канадське командування створює багатонаціональну бригаду в Ādaži, яка до 2026 року має налічувати приблизно 3500 військовослужбовців. Зараз на постійній основі присутні десь 1500-1700 військових.

• Литва

Функціонує багатонаціональна батальйонна група (Germany-led). До 2025 року чисельність оцінювали приблизно у 1600-1800 військовослужбовців. Уже запущений процес формування німецької 45-ї броньованої бригади, яка до 2027 року має досягти чисельності 4800 військовослужбовців, включно з цивільним персоналом і сім’ями.

Німеччина збільшує свою присутність

Німеччина розгорнула першу після Другої світової війни постійну військову бригаду за кордоном – 45-ту бронетанкову бригаду у Литві. Це історичне рішення, яке символізує нову роль Німеччини в регіональній безпеці й посиленнях оборонної позиції НАТО на східному фланзі, особливо в умовах постійної напруженості з боку Росії. Бригаду офіційно було розгорнуто 1 квітня 2025 року, а урочисте відкриття відбулося 22 травня 2025 року у Вільнюсі за участю канцлера Мерца й литовського президента Науседи.

На цей момент у Литві вже перебуває приблизно 400-500 німецьких військовослужбовців, а повне розгортання бригади – близько 5000 осіб до кінця 2027 року.

Росія “безперечно” перетне кордон НАТО

Так вважає колишній віцепрезидент США під час першого терміну Трампа Пенс. Ексофіцер розвідки Британії Філіп Інграм вказав на тривожні ознаки, що Москва цілком серйозно розглядає можливість атакувати Сувальський коридор, який з’єднує Польщу та країни Балтії. Захоплення цього стратегічного коридору фактично ізолювало б країни Балтії – Литву, Латвію та Естонію від їхніх союзників у НАТО.

“Ми бачимо посилення російської військової присутності у Калінінграді та Білорусі, ми бачимо раптові військові навчання та незвичні переміщення військ. У нас гібридна війна з глушінням GPS, саботажем підводних кабелів та маленькими “зеленими чоловічками”, які розпалюють заворушення серед російськомовних меншин”, – наголосив експерт.

Про те, що Росія готує наймасштабнішу програму переозброєння від часів 1980-х років, говорить і очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов.

“Це, по суті, переозброєння Російської Федерації у період до 2037 року. Ударний темп там до 2030 року. І це наймасштабніша програма з часів 80-х, навіть не останніх років існування Радянського Союзу. Наразі вона прорахована у суму близько $1,2 трлн суто на переозброєння. Це не бюджет міноборони, це кошти на програми модернізації, переозброєння. Це серйозні програми та серйозні кошти”, – заявив голова ГУР Міноборони України. Він також не відкинув нову хвилю мобілізації у Росії.

Кремль своїми заявами також додає дров у вогонь. Так, диктатор РФ Володимир Путін 27 червня 2024-го в інтерв’ю зазначив: “Якщо країни Балтії дозволяють НАТО розміщувати ракети, спрямовані проти Росії, – це цілком легітимна ціль для нас. Якщо вони думають, що стаття 5 зробить їх недоторканними, – нехай пригадають, як поводиться США зі своїми союзниками”.

“Аватар Путіна” – заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв проголошує такі самі погрози: “Балтійські країни приречені першими загинути в разі великої війни. Ніхто не рятуватиме Литву чи Естонію заради принципів”. “Стаття 5 – це папірець. Коли настане справжня загроза, американці подумають десять разів, чи варто вмирати за Вільнюс”.

Вихід з Європи суперечить стратегічним інтересам Штатів

“Щодо стратегії, яку може обстоювати чинний міністр оборони чи вже війни США, є певні сумніви, що вона дійде до реалізації. Її основна концепція полягає у тому, що Сполучені Штати мають повністю переключитися на Азію, по суті – на стримування Китаю, і віддати питання безпеки в Європі самим європейцям. У межах цієї стратегії є спроба зменшити присутність американських військ, наприклад, у країнах Балтії. Як на мене, це погана новина і контрпродуктивний крок, адже країни Балтії завжди займали дуже чітку прозахідну позицію на підтримку НАТО. Це суперечить національним інтересам самих Сполучених Штатів. Я щиро сподіваюся, що цього не станеться, що все-таки здоровий глузд і національні безпекові інтереси США, НАТО та Європи візьмуть гору в цій ситуації. Балтійські держави – це прифронтові країни, вони перебувають у зоні надзвичайного ризику з боку потенційної агресії Росії”, – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На його думку, це небезпечно, адже НАТО, в принципі, базується на стратегії стримування, тобто на вірі у те, що у разі нападу на будь-якого члена НАТО всі країни Альянсу зроблять усе можливе, щоб зупинити агресора. Якщо ж ця віра похитнеться, то Путін обов’язково спробує скористатися цим. Тому вже зараз треба думати, як запобігти такому розвиткові подій.

За словами Олександра Мережка, такий крок обумовлений тим, що Дональд Трамп знову орієнтується на внутрішній фактор. Адже щодо нової стратегії Пентагону, зазначається, що вона буде більшою мірою сфокусована на внутрішніх загрозах, зокрема на наркокартелях Мексики й Венесуели.

“Річ у тому, що з точки зору інтересів і настроїв виборців Трампа це дійсно популярна ідея – що армія США має насамперед застосовуватися для вирішення найближчих безпекових питань, тобто на американському континенті. Але серед американських стратегів й аналітиків ця концепція викликає багато критики. Тому що історія неодноразово доводила: якщо США як глобальний лідер, найбільша економіка та військова держава залишають напризволяще ситуацію в Євразії або Європі, це неминуче призводить до руйнації не тільки європейської, але й світової безпеки. Інакше кажучи, як пишуть деякі фахівці, легше, дешевше й безпечніше дати відсіч потенційному агресору чи гегемону ще на території Євразії, ніж потім воювати вже на американському континенті”, – вважає Мережко.

На його думку, це викликає величезне занепокоєння і в Європі, яка має поступово перебирати на себе більше відповідальності, але водночас не втрачати критично важливий зв’язок із США та взаємну довіру, яка в політиці має величезне значення.

“Європейські лідери це розуміють і діють у цьому напрямі. Прикладів достатньо – ті самі країни Балтії були серед перших, хто виконав умовний норматив у 5%. Вони підійшли до цього з величезним розумінням і навіть підтримали Трампа в його вимогах. І саме тому зараз зменшувати військову підтримку Балтії видається щонайменше нелогічним”, – підкреслює Олександр Мережко.