У Норвегії почались вибори до парламенту: хто бореться за владу

У неділю в Норвегії стартували вибори до парламенту, які триватимуть два дні. У центрі змагання – блок лівих партій на чолі з чинною Лейбористською партією та прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стьоре і правий табір, де головні ролі відіграють Консервативна партія та популістська Партія прогресу. Голосування завершиться у понеділок ввечері, після чого стане відомо, хто з трьох головних лідерів претендуватиме на крісло прем’єра.

За даними агентства Reuters, до парламенту мають шанс пройти щонайменше дев’ять політичних сил. Проте реально боротися за владу будуть лише три партії:

• Лейбористська партія,
• Консервативна партія
• Партія прогресу.

У центрі кампанії – зростання вартості життя, податки, робота соціальних служб та питання енергетики. Експерти наголошують, що результат виборів може вплинути не лише на внутрішню політику, а й на стабільність європейських енергопоставок, а також на управління норвезьким суверенним фондом, який оцінюється у понад 2 трлн доларів.

Аналітики зазначають, що геополітика стала для виборців одним з ключових факторів. Це може зіграти на користь Стьоре, який позиціонує себе як “надійна рука”. За середнім показником опитувань, Лейбористи разом із чотирма меншими партіями можуть отримати 88 місць, що лише на три більше за мінімум, необхідний для формування більшості. Для порівняння: у 2021 році цей блок мав 100 місць.

Сценарії коаліцій

Ще у 2021 році уряд Стьоре спирався на підтримку аграріїв та соціалістів. Але тепер, за прогнозами, йому, можливо, доведеться домовлятися ще й з комуністами та “зеленими”. Політолог Йонас Стейн з університету Тромсе вважає, що “найімовірніший сценарій – це збереження Стьоре при владі, але в умовах так званої “tutti frutti” коаліції, де партнери тягнутимуть у різні боки”.

Вимоги нових союзників можуть включати обмеження на видобуток нафти й газу, підвищення податків для багатих, а також активніше використання коштів найбільшого у світі державного фонду.

Конкуренція правих

На правому фланзі колишня прем’єрка Ерна Солберг просуває програму реформування державного сектору та скасування “податку на багатство”, який, на її думку, шкодить підприємцям. Водночас дедалі більше виборців симпатизують більш радикальним позиціям Партії прогресу на чолі з Сільві Лістгауг, яка робить ставку на антиімміграційну риторику та наразі має близько 21% підтримки. Це навіть більше, ніж у Консервативної партії (14%).

Але проблема для правих у тому, що Солберг і Лістгауг не домовилися, хто стане прем’єром у випадку перемоги. Це залишає частину виборців у нерішучості.

Виборчі настрої

Згідно з останніми даними порталу pollofpolls.no, Лейбористська партія отримує близько 27% голосів і зберігає позицію найбільшої політичної сили країни.

Деякі виборці підкреслюють, що стабільність для них важливіша за радикальні зміни. “Стьоре – це величезний ресурс для країни“, – сказала Reuters 50-річна вчителька Крістін Теллефсен з Осло, наголошуючи на важливості рівності та інтеграції.

Міжнародний фон

Результати голосування також проходять на тлі нових тривог: повернення до влади Дональда Трампа у США та війна Росії проти України створюють додаткову нервозність у країні з 5,6 мільйона мешканців та спільним кордоном із РФ у Арктиці.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що в червні 2025 в Україну вперше прибув з візитом міністр оборони Норвегії Торе Оншуус Сандвік. Зеленський і Сандвік говорили про інвестиції у виробництво української зброї, зокрема безпілотників і ракет великої дальності, а також про масштабування спільного оборонного виробництва.