У Польщі відбулися вибори президента: хто претендує на головну посаду країни

У Польщі в неділю, 18 травня, відбувся перший тур виборів президента країни. Виборці обирали з-поміж 13 кандидатів, але основна боротьба розгорнулася між трьома, які мають різне бачення внутрішньої політики та підтримки України.

Це Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький та Славомір Менцен. Результати екзитполів показали, що переможець визначиться після другого туру, який відбудеться 1 червня. Тшасковський, попередньо, набирає 30,8%, а Навроцький – 29,1%.

Детально про кандидатів, їхні шанси на перемогу та інші подробиці виборчого процесу читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Польща обирає свого шостого президента

На виборах 2025 року визначиться шостий президент в історії демократичної Польщі. З 1990 року президентами Третьої Речі Посполитої були Лєх Валенса, Александер Кваснєвський (дві каденції), Лєх Качинський (загинув 2010 року в авіакатастрофі у російському Смоленську), Броніслав Коморовський, а також чинний глава держави Анджей Дуда, друга каденція якого завершиться 5 серпня.

Вибори президента в Польщі проводять кожні п’ять років. Нині близько 29 млн осіб зможуть проголосувати на приблизно 33 тис. виборчих дільниць на території країни та за кордоном.

Виборчі дільниці працювали з 7-ї ранку до 21-ї години (з восьмої ранку до десятої вечора за Києвом).

Станом на 12:00 за польським часом (13:00 за Києвом) явка становила 20,28%, виборчі бюлетені видані понад 5,7 млн осіб, повідомив під час брифінгу голова Державної виборчої комісії Польщі Сильвестр Марциняк.

Найвищою є явка в Малопольському (23,53%) та Підкарпатському (22,03%) воєводствах на півдні Польщі, а також у Підляському (22,57%) на північному сході країни.

Найнижча явка – в Опольському (16,07%), Любуському (17,91%) та Нижньосілезькому (17,91%) воєводствах на південному заході Польщі.

Порівняно з 2020 роком явка майже на 4,5% нижча. На виборчих дільницях зафіксовано дві смерті: літніх жінки та чоловіка в Щецині (Західнопоморське воєводство) та Бельсько-Бялій (Силезьке воєводство) відповідно.

Марциняк очікує, що офіційні результати виборів будуть оголошено в понеділок ввечері.

Якщо ніхто з кандидатів не отримає більш як 50% голосів, 1 червня буде проведено другий тур виборів за участі двох претендентів з найвищою підтримкою за підсумками першого туру.

За кордоном розгорнуто понад 500 виборчих дільниць. Але в Україні проголосувати не можна – у міністерстві закордонних справ Польщі пояснили, що в умовах війни не можуть організувати голосування, яке гарантуватиме безпеку й транспарентність.

Обраний президент має скласти присягу до 6 серпня, коли закінчаться повноваження Дуди.

Хто балотується у президенти Польщі

За пост президента Польщі 2025 року бореться рекордна кількість кандидатів – 13 осіб (така ж була лише 1995 року) віком від 38 до 76 років.

Висуватися в президенти можуть громадяни Польщі, не молодші 35 років та не позбавлені виборчих прав, які зібрали щонайменше 100 тисяч підписів на підтримку своєї кандидатури.

Серед кандидатів – шестеро законодавців (депутати Сейму, Європарламенту, сенаторка), двоє представників місцевого самоврядування, двоє журналістів, двоє викладачів вишів, історик.

Список кандидатів на президентських виборах 2025 року такий:

– Рафал Тшасковський (“Громадянська коаліція”);

– Кароль Навроцький (безпартійний, за підтримки партії “Право і справедливість”);

– Славомір Менцен (“Конфедерація”);

– Магдалена Беят (безпартійна, за підтримки “Нові ліві” та Польської соціалістичної партії);

– Шимон Головня (“Польща 2050”);

– Артур Бартошевич (безпартійний);

– Гжегож Браун (“Конфедерація Польської Корони”);

– Марек Якубяк (“Кукіз’15”, “Федерація за Республіку”);

– Мацей Мацяк (безпартійний);

– Йоанна Сенишин (безпартійна);

– Кшиштоф Становський (безпартійний);

– Марек Вох (безпартійний);

– Адріан Зандберг (партія “Разом”).

Хто має шанси на перемогу

За даними опитування, проведеного United Surveys для Wirtualna Polska 13-15 травня, жоден з кандидатів не набере понад 50% підтримки в першому турі.

Найбільше шансів вийти до другого туру мають мер Варшави Рафал Тшасковський з 31,5% підтримки. Він балотується у президенти від ліберальної “Громадянської коаліції” прем’єра Дональда Туска.

Також серед лідерів передвиборчої гонки – Кароль Навроцький з 26,6%, формально незалежний кандидат, якого підтримує правоконсервативна партія “Право і справедливість” (PiS) Ярослава Качинського. Він очолює Інститут національної пам’яті Польщі.

Третє місце, за даними соцопитування, має антиукраїнськи налаштований політик Славомір Менцен з 11,7% підтримки.

Результати екзитполів мають оголосити одразу після закриття виборчих дільниць. Офіційні результати виборів буде оголошено упродовж кількох днів.

Що відомо про кандидатів та їхнє ставлення до України

Лідер виборчих перегонів 53-річний Рафал Тшасковський відомий своєю євроінтеграційною позицією та активною підтримкою України.

Водночас його нещодавня заява щодо війни спричинила скандал, коли він висловився за те, щоб Україна мала статус “буферної зони” між РФ і Заходом. Однак Тшасковський додав, що інтереси ЄС і США полягають у тому, щоб Москва не виграла війну й усі прагнуть справедливого миру.

Крім того, Тшасковський виступив за позбавлення українців, які офіційно не працюють у Польщі, державної допомоги 800+ у розмірі 800 злотих (8,7 тис. грн) на дитину.

Тшасковський закінчив Варшавський університет. Доктор гуманітарних наук, фахівець у галузі європейських справ, президент Варшави з 2018 року. Знає англійську, французьку, італійську, іспанську та російську мови.

У 2009-2013 роках був депутатом Європарламенту.

2020 року вже брав участь у виборах президента Польщі, однак у другому турі поступився чинному президенту Анджею Дуді, отримавши 48,97% голосів.

Кароль Навроцький, історик та голова Інституту нацпам’яті, відомий резонансними заявами про Волинську трагедію. 42-річний політик виступає проти членства України в НАТО і ЄС, поки не буде вирішено питання ексгумації та вшанування пам’яті польських жертв.

“Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів”, – заявив Навроцький в ефірі Polsat News у січні 2025 року.

Президент України Володимир Зеленський тоді відповів, що якщо Україна не буде в ЄС і НАТО, то Навроцькому доведеться “зі зброєю в руках захищати свою країну від Росії”.

Щодо війни Росії проти України, Навроцький підтримує її завершення мирною угодою, проте вважає, що питання територіальних поступок має вирішуватися за участі європейського співтовариства та самої України.

При цьому під час виборчої кампанії спільну відповідальність за агресію РФ він поклав на “європейські еліти”, зокрема на Дональда Туска.

Третій у рейтингу, 38-річний Славомір Менцен – ультраправий кандидат від “Конфедерації”, євроскептик, який виступає за жорстку внутрішню політику, “максимальний суверенітет Польщі” та демонструє антиукраїнську позицію.

У лютому 2025 року Славомір Менцен приїздив до Львова, де записав відео перед пам’ятником Степану Бандері, назвавши його “терористом”. Також він заявив, що Львів – “культурно польське місто”.

Менцен підтримував блокування кордону з Україною польськими фермерами, виступав за скасування допомоги біженцям з України та звинувачував українців у “невдячності”.

Він стверджує, що для завершення війни в Україні потрібно “домовлятися” з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

Як зазначає “Укрінформ”, більшість кандидатів у президенти Польщі мають правоконсервативні політичні погляди. Очевидно, через це у виборчій кампанії пролунало немало негативних заяв щодо України та допомоги біженцям.

Але найбільш неприємною несподіванкою стало те, що в нинішній кампанії вперше за багато років з’явилися кандидати, які відверто вихваляли російського диктатора Володимира Путіна.

Більшість висуванців, окрім відверто проросійських Мацея Мацяка і Гжегожа Брауна, підтримують позицію, що в інтересах Польщі завершення війни справедливим миром, а також можливість України захистити себе.

Однак значна частина кандидатів заявляла, що Польща не повинна надалі активно допомагати Україні, а має сконцентруватися на власній безпеці.

Усіх кандидатів також об’єднує теза: Польща за жодних обставин не повинна направляти свої війська в Україну у складі можливого миротворчого контингенту.

Як повідомляв OBOZ.UA, 12 травня польські перевізники почали “блокаду” пункту пропуску “Ягодин – Дорогуськ” на кордоні з Україною. Організатори акції вимагають повернути спецдозволи на в’їзд у країну для українських перевізників.