“Україну не можна змушувати до територіальних поступок”: депутат Бундестагу закликав не допустити Мюнхенської змови 2.0

Україна не повинна погоджуватися на умови Москви чи поступки територіями під тиском окремих політиків. Ця ситуація небезпечно нагадує “Мюнхенську змову 2.0”.

Про це заявив депутат Бундестагу, член комітету в закордонних справах Родеріх Кізеветтер в інтерв’ю Укрінформу. За його словами, навіть деякі європейські політики намагаються поставити президента України Володимира Зеленського в ситуацію шантажу, змушуючи його погодитися на умови Кремля.

Україну не повинні змушувати до територіальних поступок

“Президента Зеленського дедалі більше ставлять, навіть деякі європейці, які були в Трампа [на зустрічі в Білому домі], в ситуацію шантажу, змушуючи піддатися російському диктату. Сподіваюся, що Зеленський цьому не піддасться… Україна не має бути змушена до територіальних поступок“, – заявив політик. Він також застеріг від “Мюнхенської змови 2.0”.

Німецький парламентарій підкреслив, що замість вимагати псевдопереговорів на російських умовах або диктату, європейські держави мають посилювати військову й фінансову допомогу Україні. Зокрема, йдеться про розблокування заморожених російських активів, постачання далекобійної високоточної зброї, зокрема ракет Taurus, а також участь у захисті повітряного простору над частинами України.

Власна армія – найнадійніша гарантія

Кізеветтер зазначив, що нині найнадійнішою безпековою гарантією для Києва є власна армія, адже саме вона рішуче стримує країну-агресора – Росію. Він застеріг партнерів від публічних дискусій про можливе відправлення військ в Україну, адже це наразі нереалістично. Натомість пріоритетом має стати створення умов, за яких Україна зможе повернути ініціативу й продовжити звільнення своїх територій.

Членство в НАТО як стратегічна мета

Депутат наголосив, що в перспективі єдиною справді надійною гарантією безпеки для України є вступ до НАТО та повноцінне членство. За його словами, це дозволить інтегрувати українську армію в структури Альянсу та зробить стримування Росії більш дієвим.

“Адже навіть після досягнення миру чи під час перемир’я важливими залишаються стримування та обмеження можливостей Росії. Безпека можлива й надалі лише в протистоянні Росії”, – зазначив Кізеветтер.

За словами політика, саме в Україні зараз вирішується, чи пошириться в Європі російська зона впливу і запанує право сили, чи переможе сила права.

“Отже, якщо ми залишимо Україну напризволяще, то Європа і її цінності втратять довіру, і ризик того, що Росія розширить війну, зросте. Ця боротьба за свободу не повинна зазнати поразки. Якщо ж переможе Росія – терор, російська диктатура й утиски лише поширяться. Мене непокоїть, що деякі європейські держави підштовхують Україну до територіальних поступок, вважаючи, що тоді Росія заспокоїться – це хибне, помилкове судження!”, – заявив Кізеветтер.

Мюнхенська змова 1938 року

30 вересня 1938 року у Мюнхені було укладено угоду між чотирма країнами. Від Німеччини документ підписав Адольф Гітлер, від Італії – Беніто Муссоліні, від Великої Британії – прем’єр-міністр Невіл Чемберлен, а від Франції – прем’єр-міністр Едуар Даладьє. Представників Чехословаччини на переговори не допустили.

Мюнхенська угода передбачала передачу Німеччині Судетської області – частини Чехословаччини, де проживало переважно німецькомовне населення. Рішення ухвалили без згоди уряду Чехословаччини, який змушений був підкоритися умовам великих держав.

Документ став апогеєм політики “умиротворення” з боку Лондона та Парижа. Британія та Франція намагалися задовольнити вимоги Гітлера, сподіваючись запобігти великій війні. Насправді ж поступки лише заохотили Третій Рейх до подальшої експансії.

Після підписання угоди Чехословаччина втратила не лише Судети. У жовтні 1938 року Польща захопила Тешинську Сілезію, а Угорщина – частину південних земель Словаччини та Закарпаття. Це стало початком розчленування країни.

Попри обіцянки миру, у березні 1939 року Гітлер окупував решту Чехії та створив маріонеткову Словацьку державу. Подальша агресія призвела до нападу на Польщу 1 вересня 1939 року, що стало початком Другої світової війни.

Як повідомляв OBOZ.UA, 12 вересня депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер прибув з дев’ятим за рахунком після початку повномасштабного вторгнення РФ візитом в Україну. Він мав зустрічі з політиками та неурядовими організаціями.

За словами полковника Бундесверу у відставці, союзники мають заздалегідь підготуватися до сценаріїв розміщення військ в Україні, навіть якщо зараз це здається далеким від реальності. Водночас планування можливого введення іноземних військ в Україну потрібно починати вже тепер.